Новітній Прометеїзм на порядку денному!

Новітній Прометеїзм на порядку денному!

Новітній Прометеїзм на порядку денному!
Рівно рік тому, 30 серпня 2021 року, в м.Трускавці ми вшановували світлу пам’ять Тадеуша Голувко – знаного речника польсько-українського порозуміння і борця за визволення поневолених Росією народів, бойового соратника Юзефа Пілсудьского і Симона Петлюри.
Вшанування пам’яті Тадеуша Голувко проходило з нагоди 90 річниці його трагічної смерті в Трускавці в кінці літа 1930 року. Ще раз щиро вдячний всім українським і польським колегам, які рік тому долучились до організованих нами заходів.
Попри неоднозначну реакцію і дрібні пакості на цю нашу минулорічну ініціативу зі сторони деяких націонал стурбованих дилетантів в Україні і, несподіваний для нас ігнор проведених нами в Трускавці заходів зі сторони деяких польських представників, рік що минув закріпив нас в переконанні правильності і важливості популяризації і використання творчого та іншого доробку і спадку Тадеуша Голувко в сьогоднішніх умовах.
Після початку 24 лютого 2022 року широкомасштабної агресії Російської Федерації проти України народ і влада Польщі надала Україні величезну підтримку і допомогу.
Для кількох мільйонів біженців з України Польща на час війни стала надійним прихистком і другим домом.
Сьогодні вже ні в кого в Україні не викликає сумнівів щодо того, яким надійним партнером і тилом є Польща для України і наскільки важливим є значення польсько-українського партнерства для безпеки і розвитку наших держав і цілого регіону. Але так було не завжди, бо ще минулого року в декого по обидві сторони кордону були певні сумніви у такому твердженні і траплялося бажання роз’ятрювати історичні рани складних сторінок наших двосторонніх відносин. Тому попри безпрецедентний рівень двосторонньої співпраці і солідарності, я б сьогодні не розслаблявся. Оскільки Кремлю, як і в часи Тадеуша Голувки, сьогодні як кістка в горлі польсько-українська солідарність і співпраця і він активно пробуватиме вбивати клин в наші двосторонні відносини в т.ч. використовуючи різні історичні, економічні та інші проблемні питання зокрема реалізуючи відповідні воєнні плани і стратегії. Тому будьмо пильними! Тим паче що за рік, який минув, досвід війни став для багатьох з нас в Україні відомим не тільки з родинних розповідей чи історичних наукових розвідок, а завдяки повсякденній особистій реальності і практиці.
Широкомасштабна російська агресія проти України в 2022 році зробила надзвичайно актуальною тему використання досвіду і підходів ще одного з напрямків діяльності Тадеуша Голувко. Я маю на увазі життєвий доробок Тадеуша Голувко, як одного з організаторів і провідних діячів прометеїстського руху.
Користуючись Вікіпедією нагадаю читачам, що Прометеїзм (пол. Prometeizm) — очолюваний міжвоєнною Польщею рух діаспорних політичних організацій народів колишньої Російської імперії задля спільної боротьби проти СРСР за створення своїх національних держав.
Ключову роль у формуванні руху відіграв політичний діяч Юзеф Пілсудський, який пізніше став главою Другої Польської республіки. А його надійним соратником і одним з провідних практичних реалізаторів концепції прометеїзму був Тадеуш Голувко. Можна також вважати, що Прометеїзм був комплементарним проектом ідеї федерації «міжмор’я» (пол. Międzymorze).
Прометейський рух виник значною мірою завдяки діяльності Уряду УНР у вигнанні, і особисто Симона Петлюри, який діяв у Варшаві та Парижі. Його підтримували такі еміграційні уряди: грузинський (Париж), азербайджанський (Стамбул), кубанський (Прага), донський (Прага), кавказький (Стамбул), вірменський (Париж), кримський, ідель-уральський і туркестанський (Стамбул, Париж, Варшава). Також осередки прометейського руху розміщувалися у Тегерані, Берліні, Гельсінках і Харбіні. Продовженням концепції прометеїзму великою мірою було створення Антибільшовицького блоку народів.
Думаю, що саме активна заангажованість Тадеуша Голувки в прометеїстький рух та боротьбу за визволення поневолених росією народів і стала одною з основних причин його вбивства в Трускавці, а справжніх замовників і виконавців його вбивства так ніколи і не знайшли.
Вірогіднішою є точка зору В.Бончковського, що вбивство Г. здійснила “совєтська агентура”, подібно до того, як та сама зацікавлена сторона усунула С.Петлюру.
Окремо заохочую всіх зацікавлених, до ознайомлення з дуже цікавою книгою знаного сучасного американського історика і фахівця з питань історії нашої частини Європи Тімоті Снайдера (США) «Секретна війна. Генрик Юзевський та польсько-радянська гра за Україну». Ось окремі фрагменти з цієї книги:
«Українські націоналісти, яких судили за цей злочин, стверджували, що вони дізналися про присутність Голувки в цьому районі випадково, і оскільки вони вважали його пригнічувачем українців, вони вирішили вбити його зненацька. Ця історія була частково або повністю фальшивою. Якщо оминути Юзевського, Голувко був найважливішим прихильником зближення з українцями в Польщі. Якщо за вбивством справді стояли українські націоналісти, їх мотивом було усунення проблемної людини, політика якої послаблювала український спротив польським урядам.
Однак є підстави сумніватися, в тому чи керівництва ОУН мало намір вбити Голувку. Лідери еміграції були заскочені звісткою про його смерть і навіть припускали, що замах було здійснено з інспірації Совєтів.
Час вбивства був вибраний надзвичайно нефортунно: як раз перед конференцією Ліги Націй, яка мала розглянути скарги українців, що стосувалась пацифікації проведеної Польщею в Галичині.
Українські націоналісти присвятили багато часу та грошей міжнародній кампанії, яка представляла їх як невинних жертв польської агресії. Вбивство постаті, яка прагнула до порозуміння і була відома в Європі безпосередньо перед розглядом протестів взагалі не мало змісту.
Німеччина, таємно підтримуючи ОУН, теж не мала до цього інтересу. Метою німецької дипломатії було представити Польщу як безвідповідальну державу, яка намагається справитись з відсутністю внутрішньої стабільності шляхом жорстокого порушення прав людини.
Вбивство відповідального чиновника лише підтвердило позицію Польщі щодо того, що пацифікації було виправданими.
Слідство II відділу дійшло висновку, що найбільш ймовірними злочинцями були Совєти. Добре поінформовані спостерігачі говорили про присутність радянських агентів в ОУН.
Прометеїсти були певні, що вбивство Голувки, який був лідером руху, мало вразити їхню діяльність».
День 24 лютого 2022 року для таких як я став рубіконом, який розділив життя на до і після. Ми з більшістю колег з роботи в кінці лютого прийняли рішення лишитись в Києві боронити свою землю. Тільки тепер, вже понад як пів року після початку широкомасштабної агресії Росії на Україну, до мене приходить усвідомленні того в якій критичній ситуації ми всі тоді перебували в Києві. Ми не були готові ні індивідуально, ні колективно. А на деяку свою поведінку тих днів вже сьогодні я дивлюсь, як на надмірну самовпевненість і безпідставну браваду.
Скажу відверто – в складні дні кінця лютого і початку весни 2022 року на Київщині, я часто згадував все те, що попередньо читав і взнав про Тадеуша Голувко і його життєвий шлях включно з його особистою участю в обороні Варшави від більшовицької орди в 1920 році. Ці знання і пам’ять мотивували.
В згадані дні особливо чітко до таких як я прийшло усвідомлення факту, що для держави Україна і нашого народу це боротьба за фізичне виживання, і що колесо історії дає нам шанс не тільки для своєрідного повтору відповідних ситуацій в нових геополітичних і технологічних умовах, але і можливість виправити ті помилки і поразки, які були допущені нашими предками. На практиці це значить, що імперський дух Росії, який віками представляє собою екзистенційну загрозу всім її сусідам і поневоленим народам, повинен бути переможений і зруйнований, а сучасна російська держава в сьогоднішній її фашистській і імперській формі повинна бути демонтована, як це колись було зроблено з фашистською Німеччиною.
На початку березня 2022 року я в нашому київському офісі на Подолі спробував записати навіть окреме звернення на відповідну тему до польських друзів:
Один з дієвих інструментів для досягнення мети демонтажу чинної структури імперської росії повинна стати політика сучасного Прометеїзму. Надіятись, що москалики самі подобрішають і стануть «білими і пушистими» марна справа! Я згоден з тими українськими експертами, які акцентують особливу увагу на те, що велике стартове значення на формування принципів, алгоритмів поведінки, менталітету і агресивної політики еліт і керівництва сучасної Російської Федерації мали приклад, уроки і наслідки розпаду колишньої Югославії.
Сьогодні їм в росії є що втрачати і за що боротись! Тому боротьба буде жорсткою і кривавою як всередині ерефії так і на зовнішньому периметрі. А Україну попереду ще чекає багато викликів, загроз і втрат, але перемога все рівно буде за нами!
Звичайно, що в контексті поневолених народів в самій РФ сьогодні вже робляться певні речі, але ця робота, як на мене, якась безсистемна, я б сказав зі сторони Заходу беззуба і не завжди серйозна.
Щоб краще зрозуміти про що я, рекомендую, наприклад, ознайомитись з наявними в мережі матеріалами крайнього, Другого Форуму вільних народів росії, який 22-24 липня 2022 року проходив у столиці Чехії Празі.
Потрібна більш системна і скоординована робота по Росії зі сторони всього цивілізованого світу в т.ч. спрямована на звільнення/відділення поневолених нею народів, а Польща і Україна та інші держави Міжмор’я мають мати особливу роль в цій діяльності через скоординовану і продуману роботу відповідних державних і недержавних організацій і структур. І тут багатьом може стати при нагоді життєвий шлях, перемоги і помилки, творчий і інший доробок одного з польських лідерів міжвоєнного руху Прометеїзму, світлої пам’яті Тадеуша Голувко, який грозового вечора 30 серпня 1930 року був підступно вбитий шістьма пострілами під час його відпочинку в пансіонаті Сесетр Василіанок в м.Трускавець. Прикметно, що два крайні/контрольні постріли вбивця зробив безпосередньо в обличчя жертви. Всі рани були смертельні. Вічна і Світла пам’ять Тадеушу Голувку!
Памятаємо, шануємо і разом популяризуємо життя, досвід і творчий доробок Тадеуша Голувко, з метою спільної перемоги над російським агресором, демонтажу його поточної державної структури і звільнення поневолених росією народів .
Все Буде Україна!
Олег Дубіш
Олег Дубіш

Голова Правління БО «Благодійний фонд Польсько-Українського партнерства», Перший Віце-Президент Польсько-Української Господарчої Палати