До 2040 року Польща хоче мати шість атомних реакторів

До 2040 року Польща хоче мати шість атомних реакторів

Про плани розвитку атомної енергетики в Польщі розповів уповноважений уряду в справах стратегічної енергетичної інфраструктури Пйотр Наїмський. Про це повідомляє Upmp.news з посиланням на Польське радіо.

У проекті енергетичної стратегії держави, який опрацювало Міністерство енергії, записано необхідність створення в Польщі ядерної енергетики. Цими днями уповноважений польського уряду в справах стратегічної енергетичної інфраструктури Пйотр Наїмський заявив, що до 2040 року в Польщі повинно бути принаймні 6 ядерних реакторів, які забезпечать країні щонайменше 20 відсотків електроенергії. Ця декларація прозвучала на програмному з’їзді керівної партії Право і справедливість у Катовицях.

– Це буде більше, ніж одна електростанція, так сказано в плані. Але дозвольте два слова введення до цих стратегічних намірів. У нас така ситуація, що ми хочемо зберегти в Польщі виробництво енергії з вугілля. Я сказав у Катовицях «вугілля плюс», тобто «вугілля плюс інші джерела». Адже, якщо ми хочемо зберегти вугілля – нам потрібні електростанції з нульовою емісією, які не виробляють вуглекислого газу. До них, звісно, належать відновлювані джерела, як ми їх називаємо, тобто вітряки, зокрема вітряки в морі. Ми їх будуватимемо, це будуть вітрові ферми. Але також до цих джерел належить атомна енергетика, атомні електростанції. І якщо ми хочемо виконати стандарти викидів вуглекислого газу, які є дійсними в Європі, Європейському Союзі, то частку викидів з вугілля необхідно, так би мовити, врівноважити виробництвом енергії з нульовими викидами. Тому в проекті енергетичної стратегії, яку підготувало Міністерство енергії, враховано необхідність створення сектора атомної енергетики. Це – 6 реакторів, передбачених у 20-річному плані. Протягом 20 років ми повинні збудувати 6 реакторів, в яких вироблятиметься навіть до шести гігаватів електроенергії. Отже, у 2040–2045 роках така кількість забезпечить приблизно 20 відсотків  електроенергії в Польщі.

За словами Пйотра Наїмського, усе вказує, що повинна бути споруджена більш ніж одна атомна електростанція.

– Тепер це ще обговорюється і вирішується, але більше, ніж одна. Певно, дві-три – побачимо. Створення першої АЕС ми плануємо на 2033 рік і, найімовірніше, це буде на Побережжі.

Існуює ймовірність, що АЕС будуватимуться на основі американської технології. Це – одна з тем, якої стосуються переговори зі США.

– Тепер ми остаточно про це не вирішуємо. Але знаємо, яку модель хочемо мати в Польщі – нам йдеться про інвестора. Він буде партнером у цьому проекті, тобто ми не шукаємо грошей, щоб їх позичити, не шукаємо фінансових ринків, а шукаємо партнера, який разом з нами інвестуватиме в цей проект і його реалізуватиме.

Є сподівання, що після реалізації цієї інвестиції Польща у випадку блекауту не муситиме рятуватися електроенергією. Наприклад, отримувати її з України.

– Я лише спростую одну річ. Отже, ми в Польщі, на щастя, ще не мали блекауту в масштабі країни. Був лише місцевий такий випадок у Щеціні багато років тому. Тут не йдеться про блекаути, а про пік попиту на електроенергію, зокрема влітку. Справді, буває так, що ми тимчасово отримуємо енергію з-за кордону, від сусідів. Тоді використовуються транскордонні енергетичні лінії, які з’єднують нас із Німеччиною, Литвою, Швецією. Це дає нам додаткову безпеку і в такому сенсі є позитивним.

Тим часом, балтійські країни відключаються від енергомережі колишньої радянської імперії і приєднуються до європейської системи. Йдеться про лінію Harmony Link. Існують побоювання, що при будівництві сполучення з Польщею морським дном у Литві можуть виникнути серйозні проблеми.

– Це важливий проект, ми беремо в ньому участь, – відключення Литви, Латвії й Естонії від колишньої совєтської енергетичної системи і приєднання до Європи, синхронізація їхніх енергетичних систем з нами. Звичайно, це відбудеться через Польщу. Ми в цьому допомагаємо, а одним з необхідних елементів цієї досить складної операції є приєднання кабелем під морським дном, який ми назвали Harmony Link. Усе повинно закінчитися до 2025 року. Польські енергомережі і Litgrid, тобто литовський оператор енергомереж, уже готуються. Відгуки про можливі проблеми є досить типовими – що б ми не робили в регіоні Центральної Європи, в Польщі або навколо неї, що мало б унезалежнити енергетичні системи і взагалі постачання енергії в цьому регіоні від Росії та російських впливів, – різними способами коментують, ставлять під сумнів. Як правило, з’являється багато голосів, що це буде неможливим. Усе тому, щоб нас знеохотити, позбавити свободи дії, щоб виявилося – те, що ми пропонуємо, не може бути зреалізоване, отже, навіщо цим займатися. Зрозуміло, клопоти – можливі, і наші дії – не в інтересі російських постачальників енергії. Але ми можемо з цим справитися і я вірю, що Литва, Латвія та Естонія, цього разу в порозумінні з Європейською комісією, зможуть це зробити. А ми є стороною, яка допомагає, хоч сама безпосередньо не заангажована.

1 жовтня 2022 року має бути закінчена газова магістраль Baltic Pipe, яка з’єднає Польщу з покладами в Норвегії. Це має гарантувати незалежність від постачання російського газу. Пропускна здатність – це 10 мільярдів кубометрів газу на рік, тобто 60 відсотків польського попиту.

– Цей графік буде збережений. Наприкінці цього року, на зламі грудня й січня, польська компанія Gaz System вибиратиме виконавця, а конструкційні роботи почнуться пізньої весни наступного року. Будуть на це два роки, усе відбувається згідно з планами.

Міністр Пйотр Наїмський прокоментував також плановане об’єднання двох польських компаній паливної сфери – Orlen та Lotos.

– Я думаю, об’єднання компаній Orlen та Lotos може бути важливим з погляду конкурентності всієї польської економіки. Вони належать до паливного сектора, але це впливає на всю економіку. В європейському масштабі це стратегія створення великої польської компанії, порівнювальної з великими європейськими компаніями, які насправді часто є державними або знаходяться під впливом держави – шведський Vattenfall та французький EDF. Вони реалізують свої власні інтереси, але й інтереси своїх країн. Отже, майбутній хімічно-нафтопереробний суб’єкт, який сформується в Польщі, є шансом і я надіюся, що результати будуть позитивними.

PR1/Н.Б.