Паркан на польсько-російському кордоні. Виважене рішення чи популістичні кроки влади?
Фото зі сторінки Маріуша Блащака у twitter

Паркан на польсько-російському кордоні. Виважене рішення чи популістичні кроки влади?

Польща ухвалила рішення збудувати на кордоні з Росією паркан. Соцдослідження говорять про те, що поляки радше підтримують цю ідею, однак, не бракує і критичних коментарів.  Зібрали для вас думки, навіщо ставити паркан на кордоні з Росією, чому цю ідею критикують представники опозиції та екологи, а також, як реагує на критику влада. Про це повідомляє Upmp.news з посиланням на Наш Вибір.

2 листопада Міністерство національної оборони Польщі оголосило про початок будівництва тимчасового паркану на кордоні між Польщею та Калінінградською областю РФ.  «Я вирішив вжити заходів для посилення безпеки на кордоні з Калінінградською областю. Почнемо будувати тимчасову огорожу, яка посилить охорону кордону», – заявив міністр оборони Польщі Маріуш Блащак на сторінці міністерства у Twitter.

Перші роботи розпочались вже наступного дня з так званого Trójstyku Granic – місця, де сходяться кордони Росії, Польщі та Литви. Перші 200 метрів огорожі з’явились біля населеного пункту Віштинєц у гміні Дубенінкі.

За словами Міністра оборони, огорожа складатиметься з трьох рядів колючого дроту і буде подібна до тієї, що побудована на польсько-білоруському кордоні. Її висота становитиме 2,5 метри, ширина – 3 метри. Для захисту тварин також встановлять огорожу з польського боку. За задумом міністерства, споруда на кордоні повинна бути максимально щільною. До кінця року огорожу планують оснастити також різними електричними приборами, такими як датчики або детектори, що визначають фізичні характеристики рухомого об’єкта як вдень, так і вночі.

Огорожа проходитиме вздовж всього польсько-російського кордону протяжністю близько 200 кілометрів. Будівництво планують проводити одночасно на декількох ділянках та закінчити його у наступному році.

Загрози «відкритого неба» над Калінінградом

Як пояснював Міністр Блащак на прес-конференції щодо будівництва огорожі, таке рішення уряду стало реакцією на відкриття неба над Калінінградською областю для літаків з Білорусі, Сирії та Туреччини.

Ще в жовтні російська інформаційна агенція TASS інформувала, що з 1 листопада небо над Калінінградом буде відкрито для авіакомпаній «дружніх Москві країн». Деякі військові аналітики зазначили, що цей крок Кремля може бути спрямований на те, щоб привезти біженців з Близького Сходу, щоб спровокувати кризу біженців на польсько-російському кордоні, як це було рік тому на кордоні з Білоруссю.

Ситуацію пояснює колишній головнокомандувач Збройних сил Польщі, доктор наук, генерал Мирослав Ружанський. «Треба розуміти, що Росія, починаючи так звану спеціальну військову операцію, як  називає війну в Україні Путін, планувала завершити вторгнення протягом кількох днів. Сьогодні йде вже дев’ятий місяць війни в Україні, і Путін використовує всі можливі способи впливу на ворожі йому держави. Я маю на увазі не тільки військовий, а й економічний аспект, особливо в контексті блокування доступу до енергоресурсів. Якщо поєднати ці факти з тим, що ще до початку війни метою Путіна була дестабілізація ЄС і розкол країн НАТО, то абсолютно не можна виключати, що ситуація, ініційована Лукашенком, може повторитися. А саме – вивезення біженців із Близького Сходу, країн Африки, Афганістану, яких примусово відправили до кордону з Польщею, звідки вони намагалися мігрувати далі, до Західної Європи. Цілком ймовірно, що Калінінград може стати другою базою для біженців, які, підбадьорені різними пропозиціями, намагатимуться перетнути кордон на Захід, викликаючи гуманітарну кризу», – зазначає генерал Ружанський в інтерв’ю для Газети Виборчої.

На підвищення ризиків дестабілізації польсько-російського кордону у зв’язку з відкриттям доступу для літаків з Близького Сходу та Африки, вказує також і сам міністр оборони.

З коментарем на цю тему виступив також голова правлячої партії «Право і справедливість» Ярослав Качинський. В понеділок, 7 листопада, на Радіо Ольштин він заявив, що якщо ситуація на кордоні буде загострюватись, то тут постане такий само паркан, як і на кордоні з Білоруссю, а можливо навіть міцніший.

«Одним словом, ми повинні захищатися. Наразі в Калінінградську область приїжджають люди з Близького Сходу, і існує дуже серйозний ризик, що їх використають як на польсько-білоруському кордоні. Ці рішення потрібно приймати, тому що йде війна, її можна вести дуже різними методами», – зазначив політик.

Голоси спротиву

Під час свого виступу 2 листопада, міністр оборони також закликав до того, щоб не використовувати рішення влади про будівництво огорожі, для власних політичних цілей. «Сподіваюся, що цього разу опозиція не буде організовувати поїздки на кордон, не тиснутиме на польських солдат і прикордонників, не переслідуватиме їх», – йшлось в повідомленні.

Справа про огорожу однаково опинилась в центрі критики. Питання одразу ж прокоментувала у Twitter Яніна Охойська – польська громадська діячка, засновниця і очільниця неурядової організації «Польська гуманітарна акція», депутатка Європарламенту, відома різкою критикою уряду також у зв’язку з будівництвом загородження на кордоні з Білоруссю. «Ви і уряд PiS втратили розум? Ви витратили 1,6 мільярда злотих на “огорожу” на кордоні Польщі з Білоруссю, щоб мати прецедент для подальшого порушення закону, на пушбекі, а тепер хочете будувати інший? Дотримуйтеся закону та процедур. Це дешевше та ефективніше», – написала Охойська.

В свою чергу ідею уряду розкритикував також колишній міністр оборони Томаш Сімоняк. За його словами, оголошення на прес-конференції про будівництво огорожі на кордоні з Калінінградською областю є політико-пропагандистським заходом: «голова Міноборони Маріуш Блащак та уряд мають велику потребу в прапорах, трибуні, перш ніж щось станеться».

Критика опозиції чи кремлівська пропаганда

На критичні зауваження щодо будівництва огорожі з колючого дроту відповів уповноважений уряду з безпеки інформаційного простору Польщі Станіслав Жарин. Як повідомляє Polskie Radio 24, за його словами російська пропаганда швидко відреагувала на рішення уряду і зараз триває знецінення дій щодо посилення охорони польсько-російського кордону.

Жарин назвав основні тези російської пропаганди: «Росія нікому не загрожує, огорожа не має сенсу; дії польського уряду є популізмом; огорожа потрібна для того, щоб не дати полякам втекти до Росії; це приклад “зведення стін”, що є “дурницею”; рішення Польщі шкідливе для природи; огорожа є проявом русофобії».

Він також нагадав, що «будівництво загорожі на кордоні з Білоруссю також було предметом інформаційних атак, інспірованих Кремлем, які акцентували увагу на нібито відсутності підстав відокремлюватися від Білорусі та негативному впливі прикордонного паркану на природу».

Що про огорожу на польсько-російському кордоні думають поляки?

Згідно з опитуванням Інституту ринкових та соціальних досліджень IBRIS, яке було виконано на замовлення Radio ZET, 63,8% поляків виступають радше за будівництво огорожі на кордоні з Росією.

На питання «Чи потрібна на вашу думку тимчасова огорожа на кордоні з Калінінградською областю?» 27,8% опитуваних відповіло «Так», ще 36% респондентів обрали відповідь «Скоріше всього так». Однозначно проти огорожі виступають 8,3% опитуваних поляків. Ще 14,5 % заявило, що огорожа скоріше не потрібна. 13,4% не визначились з думкою.

Radio Zet зазначає, що найбільше прихильників будівництва огорожі є серед виборців правлячої партії – аж 93%. З іншого боку, думки опозиційних виборців щодо цього питання розділилися. У цій групі респондентів будівництво підтримують 48%, проти виступають 36%, а 16% опитуваних не визначились.

Дослідження проводилось 4-5 листопада. Всього було опитано 1100 осіб.

Екологічні організації висловлюють занепокоєння: «Це пастка для тварин»

Хоча міністр оборони Польщі  Маріуш Блащак запевняє, що огорожа матиме засоби безпеки для захисту тварин (лише з боку Польщі) та міграційні коридори, екологи не сумніваються, що наслідки встановлення колючого дроту будуть плачевними для місцевої фауни. Про подробиці читаємо у Газеті Виборчій.

«Усілякі прикордонні огорожі мають задокументований негативний вплив на навколишнє середовище. Вони перетинають шляхи міграції тварин, відокремлюють популяції одна від одної, що змінює їхню природну поведінку, а в екстремальних випадках може бути пов’язано з локальним зникненням рідкісних видів», – пояснює Кшиштоф Цібор з Greenpeace Polska.

Екоактивіст також нагадує, що після побудови стіни на кордоні з Білоруссю у Біловезькій Пущі, в колючому дроті почали заплутуватись олені, лосі та зубри. Багато таких випадків закінчувались для  тварин смертю. Екологи також висловили занепокоєння пупуляцією рисі та інших тварин, що мігрують між Польщею та Білоруссю.

Представники Greenpeace Polska та Всесвітнього фонду дикої природи (WWF) зазначають, що новий паркан вже на кордоні з Росією може призвести до таких само наслідків, як і білоруська огорожа. Хоча, за задумами Міністерства оборони, нова огорожа буди більш легкою перешкодою для тварин, вона все одно може стати «смертельною пасткою, яка практично не має жодного стратегічного значення, але загрожує життю людей та тварин».

Наразі екоактивісти планують і далі спостерігати за ситуацією на кордоні, й, особливо, після закінчення будівництва огорожі. «У разі потреби ми вживатимемо пом’якшувальних заходів, які б зменшили негативний вплив на ті види тварин, які найбільше страждатимуть від огорожі. Сподіваємося, що нам вдасться заохотити відповідні служби до співпраці» – зазначив представник WWF в Польщі Стефан Якімюк.

Анастасія ВЕРХОВЕЦЬКА
На підставі матеріалів з Ministerstwo Obrony Narodowej, Radio Olsztyn, Gazeta Wyborcza, rmf24, Polskie radio 24, wnp.pl