Трагедія українських працівників — це наслідок відсутності державного контролю

Трагедія українських працівників — це наслідок відсутності державного контролю

Трагедії Василя, вивезеного до лісу роботодавцем, можна було б уникнути. Державні органи не були готові до збільшення заяв на робочі візи в Польщі, а Міністерство закордонних справ багато чого не зробило. Про це повідомляє Upmp.news з посиланням на In Poland.

Не треба бути українцем, щоб залишитися покинутим роботодавцем, але українці особливо вразливі до порушення своїх прав, втрати здоров’я та життя на роботі.

Чому? Тому що вони зайняті в найбільш патогенних секторах, в яких працюють.
▶Частіше (і, як правило, помилково) вони працюють за цивільно-правовим договором;
▶вони працюють понаднормово;
▶працюють частіше без жодних контрактів;
▶вони працюють у складних умовах, де легко отримати травму.

Українці працюють на так званий підпорядкований сектор, тобто виконують просту роботу, менш прибуткову і ту, яка не потребує кваліфікації. Вони працюють переважно в обробній промисловості, будівництві, сільському господарстві, торгівлі та транспорті (тут умови праці кращі, оскільки вимагають кваліфікації).

Набагато частіше, ніж поляки, працюють на сміттєзвалищах і виконують брудну роботу, або за усним договором (читай — “на чорно”) — виключенням є сільське господарство, де ця форма контракту є найбільш поширеною серед поляків — неформальна сусідська допомога все ще залишається популярною.

Українці можуть отримати польську візу на підставі дозволу на працевлаштування або декларації роботодавця про доручення роботи (так звана спрощена процедура). Вони також можуть приїхати в рамках безвізового режиму (3 місяці) і шукати роботу на місці (роботодавець повинен подати заяву про доручення роботи іноземцю або інший документ, що дозволяє працювати). Тоді залишається підписати умову — але саме тут і починаються проблеми, — наголошує oko.press.

Саме за такими принципами й відбувався найм українських працівників, де часто-густо нехтували правилами. Проте до недавнього часу. Після трагедії Василя Чорнея маємо надію, що все зміниться на краще.