В Польщі розслідують українську комп'ютерну гру через начебто кадри з Аушвіца (фото)

В Польщі розслідують українську комп’ютерну гру через начебто кадри з Аушвіца (фото)

В Польщі розслідують українську комп’ютерну гру через начебто кадри з Аушвіца. Автори говорять про провокацію. Про це повідомляє Upmp.news з посиланням на Тексти.org.ua.

Польський інститут національної пам’яті звернувся до окружної прокуратури Варшави з заявою про можливе скоєння кількох тяжких злочинів. Перший, згідно з відповідною статтею Кримінального кодексу Польщі, стосувався образи народу чи польської держави. Другий — пов’язаний із пропагандою фашизму та публічними закликами до ненависті за національною ознакою. Третій мав ознаки образи групи населення через її національну або етнічну приналежність. У прокуратурі повідомили, що слідство наразі на етапі збору доказів.

Про це пише Громадське телебачення з посиланням на російську ліберальну “Нову газету”.

Але популярна газета Rzeczpospolita заголовком свого матеріалу вже фактично вказала на злочинців: «Хочуть заробити на трагедії в Аушвіці — українська комп’ютерна гра під лупою прокуратури». Такого сигналу ніби чекали сайти, що називають себе «антифашистськими», тобто ті, які прославляють «російську весну» в Криму й на Донбасі. Підхопили тему, вкотре піддали анафемі «київську хунту» й кинулися поглиблювати канаву, що виникла між польським та українським інститутами пам’яті на полі історичних образ та конфліктів. Хоча ж немає диму без вогню?

24 серпня, саме на день Незалежності України (так збіглося), журналіст Войцех Вибрановскі зі щоденника Do Rzeczy написав у Twitter, що виявив у мережі тизер нової комп’ютерної «стрілялки», яку готує до випуску українська компанія Alien Games. Місце, де відбуваються події гри з назвою The Cost of Freedom («Ціна свободи»), — концтабір Аушвіц. Арка з фатальним написом миготить у кадрі, видно знайомі з хроніки залізничні колії, вежі охорони.

Гравці можуть, за бажанням, перевтілюватися на нацистів, які розстрілюють полонених і відправляють у газові камери, або на в’язнів, які намагаються заволодіти зброєю своїх катів, перебити їх і вирватися за колючий дріт.

Результат заздалегідь не вирішений, усе залежить від умінь майбутніх «есесівців» і «полонених». За кадром, для більшої реалістичності, звучать не лише автоматні черги, гавкіт собак і несамовиті крики, але й шовіністичні репліки, а сам Аушвіц іменується «польським табором смерті». Вибрановскі зауважив: точність знайденої інформації викликає в нього сумніви.

На YouTube почали з’являтися чергові дедалі жорсткіші анонси, наприклад, сцена спалення в’язнів у газовій камері. Їх публікували користувачі з обліковими записами, що з’явилися буквально напередодні. В обговореннях змагалися два напрямки: хто винен у Голокості — й антисемітизм в усій його мерзотності. Ігрові комп’ютерні пристрасті передбачувано пішли з радарів.

Важливий момент: озвучка відео, створеного нібито українським розробником, була польською мовою. За допомогою пошукових систем Вибрановскі «вирахував» автора «Ціни свободи». Виявилося, що зазначена в анонсі компанія існувала в особі однієї людини. Google вказав на 34-річного одесита Дмитра Дибіна.

«…196 робіт у портфоліо, основна спеціалізація — відео. До ваших послуг — інфографіка, 3D-графіка, монтаж, дизайн поліграфії. Досвід роботи на ринку Росії більш ніж десять років», — ішлося в резюме, яке Дмитро колись розмістив на одному з російських спеціалізованих ресурсів.

Саме цей момент став визначальним у міркуваннях польського журналіста.

«Схоже на грубу російську провокацію, підготовлену з використанням людини, яка принаймні від 2012 року співпрацює з російською компанією Studcinemafest Moscow», — підсумував журналіст. Гібридна війна привчила реагувати на подібні деталі.

Того ж дня депутат Сейму Юзеф Брінкус з праворадикального руху Kukiz’15 (його очолює панк-рок музикант Павло Кукіз) зажадав від уряду звернення до офіційного Києва через «неправдиві формулювання щодо поляків» у гучному трейлері комп’ютерної гри.

Знайти Дмитра Дибіна у Facebook, а потім зателефонувати йому виявилося просто. Від журналістів Дибін не ховався, навпаки, намагався максимально детально пояснити, що сталося.

«Провокатор монтує та використовує наші кадри для розпалювання ворожнечі»

Якщо на YouTubе пошукати назву гри The Cost of Freedom game, вас одразу виведе на канал польського користувача з ніком Pierro Coccо. Так сталося, що частіше дивляться не мої ролики з відповідною фірмовою позначкою, а його, навмисно спотворені. Не наше відео, не наша озвучка, однак постійно згадується наша компанія як виробник гри.

В оригінальних роботах — тізері, трейлері — немає ні Освенцима, ні фашистів, ні інших візуальних асоціацій з тим часом, крім, так би мовити, змагального моменту.

У шутері суперників неминуче вбивають.

І ще: у сучасній грі Battlefield-5, яка виходить на ринок, узагалі пропонують грати за нацистів з нацистською символікою й убивати англійців.

Завжди можна було грати за маніяків, убивати мирних жителів.

Досі, якщо виникали обурення, то лише в межах конкретної «стрілялки» й етичних меж дозволеного. А тут підняли політичну бучу…

Окружна прокуратура Варшави повинна була б спрямувати зусилля на пошук цього провокатора — Pierro Cocco, — а не фактично підігравати йому.

Якщо міркувати на такому рівні, то дійдемо висновку: вбивство в комп’ютерних іграх повинно бути заборонено. Адже тоді ніби ставиться знак рівності між людиною й персонажем!

Та протягом десятиліть у Counter-Strike гравці обирають, за кого грати. Увага! За терористів або за поліцейських. Водночас, у терористів є можливість закладати бомби, підривати їх, захоплювати заручників. Абсолютне домінування тези «виступати на боці зла», правда ж?

Нехай у Польщі мою оригінальну гру заборонять, якщо вже на те пішло. Але я проти наклепу, проти того, щоб паплюжили мою репутацію й приписували політичне замовлення.