Вибори в Латвії, вбивство журналістки в Болгарії і активність агентів Росії

У Європейській рубриці, зокрема, прокоментуємо питання парламентських виборів у Латвії, в яких перше місце посіла проросійська партія «Згода», вбивство журналістки в Болгарії, оскільки це вже третє вбивство журналістів на території Євросоюзу за останній рік, і активність російських спецслужб в країнах Західної Європи.

А гостем ефіру є політолог і публіцист Єжи Тарґальський. Отже, на початок Латвія. У парламентських виборах у цій країні перше місце посіла партія «Згода». Ця Партія сприймається як така, що реалізує інтереси Росії. Аналітики перед виборами вказували, що «Згода» уклала союз із пропутінською «Єдиною Росією». Яких змін у Латвії нам можна сподіватися, враховуючи той факт, що найбільша російська меншість проживає саме в цій країні?

Є.Т.: Партія «Згода», яка представляє російську меншість і частину латвійців, (що треба щиро сказати), протягом останніх 12-ти років отримувала найбільший відсоток підтримки виборців. І тепер, якщо ми порівняємо ці результати, виявиться, що насправді, у цих останніх виборах, хоч посіла перше місце, та все-таки, ця партія отримала менше голосів підтримки, ніж попередніми роками. Проблема не в тому, що ця партія має найбільшу кількість голосів виборців. Проблема в тому, чи російська чи теж пропросійська, як її називають, партія «Згода», знайде коаліційного партнера. Дотепер ситуація складалася так, що латвійські партії, незважаючи на те, як сильно вони ворогували одна з одною, все-таки тримали спільний фронт, тобто коаліції створювалися так, щоб партія «Згода» була в опозиції. Якщо тепер дійде до порушення цього союзу, і одна з латвійських політичних партій увійде в коаліцію з російською «Згодою», тоді Латвія вже офіційно опиниться під «опікою Росії». Проте тут треба вказати на ще один вагомий аспект. Насправді латвійці роблять ставку на китайців, оскільки весь час йдуть переговори щодо затвердження присутності китайців у Ризькому порту. А це означало б, що в китайців був би відкритий доступ до країн Балтії.

Наступне питання стосується жорстокого вбивства журналістки Вікторії Марінової у Болгарії. За останній час – це вже третє вбивство журналістів на території Європейського Союзу. Торік у жовтні на Мальті вбили Дафну Каруану Галісію, яка була однією з авторок матеріалу про панамські офшори місцевих політиків. Цьогоріч у лютому вбито словацького журналіста Яна Куцяка і його наречену. Відомо, що й цей журналіст розслідував зв’язки політиків з мафією. Тепер сталося вбивство журналістки в Болгарії. Тамтешні ЗМІ нагадують, що остання програма Вікторії Марінової стосувалася відомого корупційного скандалу.

Є.Т.: Болгарія опинилася на чільних місцях серед країн, які розкрадають кошти з фондів ЄС. Марінова займалася цією темою, з допомогою інших журналістів готувала передачі. Тут треба також згадати про заарештування двох інших журналістів: болгарського та румунського, які намагалися дійти правди, що сталося з цими коштами ЄС, де вони ділися тощо. Євросоюз відреагував, проте, як ми бачили у випадку справи з вбивством Яна Куцяка на Словаччині, ця реакція багато не дає. Підозрюваних у вбивстві заарештовано, але не вони тут головні. Головний є замовник цього вбивства, а той залишається в словацькому уряді. Відставка прем’єр-міністра Словаччини нічого не змінила. І що стосується вбивства в Болгарії, виконавців можуть знайти, але на мій погляд, теж немає шансів, що замовники будуть знайдені.

Вибори в Латвії та події в Болгарії коментував Єжи Тарґальський. А наша чергова тема стосуватиметься посиленої активності ФСБ Росії.

І наступний гість нашого ефіру експерт Осередку східних студій Пйотр Жоховський. Країни НАТО і ЄС звинувачують Росію в чергових кібератаках, засуджують поведінку Москви. Голландці, американці, британці, німці, фактично звідусіль надходять інформації про посилену активність російських спецслужб. Слідчі журналісти розкривають, з’ясовують чергові імена і прізвища російських агентів. Що це означає? Чи це вказує, що з російською розвідкою щось не так?

П.Ж.: Безумовно, фактом є винятковий наступ військової розвідки Росії. І якщо, наприклад, я згадаю події в Чорногорії, тобто спробу державного перевороту в цій країні, то бачимо, що на фоні цієї справи випливає ГРУ. Є теж інші інциденти пов’язані, зокрема, з кібербезпекою. Це спроба втручання у вибори в різних країнах світу, ми постійно чули, що до цього причетна служба військової розвідки. Викрадання інформації, гакерські атаки тощо. На мій погляд, це доволі небезпечне явище, коли російська сторона, в таких великих масштабах, експлуатує одні служби. А додаймо, що це не просто класична служба розвідки, що має роздобути інформацію, завербувати агента, провести певні дії тощо. Тут при нагоді, дозвольте, я нагадаю інше гасло: вагнерівці. Це теж специфічне формування, яке частково контролюється військовимим службами, які проходили спеціальні навчання. Це найманці, які боролися в Україні, Сирії, Африці, тобто всюди там, де Росія реалізує певні свої інтереси. Отже, ми бачимо, що російська сторона значною мірою експлуатує структури пов’язані з військовою розвідкою, у тому також і зі спецназом ГРУ. Приклад славнозвісного полковника ГРУ Чепіги, який виплив при нагоді отруєння Скрипалів показує, що військова розвідка Росії починає винаймати своїх спеціалістів, щоб вони провели якісь конкретні диверсійні дії, саботаж тощо.

Чи можна говорити про фіаско так званої британської справи? Нападників на Скрипалів ідентифіковано.

П.Ж.: Їх ідентифіковано постфактум, і я хотів би нагадати, що спосіб, методи дії є такі ж, як у випадку справи Литвиненка з 2006 року. Його отруїли полонієм і, звичайно, британські спецслужби постфактум ідентифікували росіян, які брали участь у цій злочинній операції. Проте, у мене складається враження, що російські спецслужби, які діють дуже наступально, вже зовсім перестали рахуватися з втратами. Це, в свою чергу, приводить до дуже тривожного висновку: в менталітеті нинішньої політичної еліти Росії перемогла думка, що Росія знаходиться у стані війни з Західною Європою. А, якщо так, тоді втрати не є важливі, вони без значення. Важливими є лише дії і ефективний вплив на ворога. Натомість із Західною Європою проблема така, що не кожна країна готова протидіяти Росії настільки рішуче, як це робить Москва.

Гостем нашого ефіру був експерт Осередку східних студій Пйотр Жоховський. Дійсно нещодавні показові провали російської військової розвідки ГРУ дають підстави посміятися над її агентами-шпигунами. Проте, як попередив міністр з питань безпеки Великої Британії Бен Воллес, Захід, однак, не повинен недооцінювати вмінь кремлівських спецслужб. Противника не можна легковажити.

Лідія Іванюх