Мистецтво неможливе робити можливим

Мистецтво неможливе робити можливим

– У пам’яті багатьох людей, як згадка про особливий 2020 рік, залишається ваша фотографія на пероні в Перемишлі, коли в березні ви організовували повернення на батьківщину громадян України у зв’язку з епідемією COVID-19. Весною і літом українці знову приїхали на роботу в Польщу. Чи можна сказати, що ситуація вже нормалізувалася? Про це повідомляє Upmp.news з посиланням на edialog.

– Так, мені березень також особливо запам’ятався. Нам вдалося організувати 10 евакуаційних спецпотягів, підтримувати цілодобову роботу кількох гарячих телефонних ліній, чергувати на кордоні тощо. Загалом безпосередньо чи опосередковано посольство, генконсульства та почесні консули України на території Польщі допомогти близько 300 тис. громадян України повернутися на батьківщину. Звісно, згодом більшість знову приїхала на роботу в Польщу. Однак, на мою думку, пік зростання кількості українських трудових мігрантів на польському ринку вже подолано.

2020 рік був доволі неординарним і складним, але, думаю, не варто його викреслювати з нашої пам’яті. Ми діяли в умовах тотального цейтноту та невизначеності. І при цьому вирішували проблеми, допомагали громадянам України й українським компаніям. Ми не лише долали перепони, породжені цим аномальним роком, що минає, а й рухалися вперед.

Відомо, що дипломатія – це мистецтво неможливе робити можливим, а дипломати – оптимісти за природою. Інакше бути не може. До так званої «нормальності» нам ще далеко. У будь-якому разі, світ вже не буде таким, як був раніше, але 2021 рік, без сумніву, буде кращим.

Економіки наших країн переживають наслідки глобального уповільнення. Як ви оцінюєте стан польсько-українських економічних відносин? Нас цікавить не лише оцінка показників, а й тенденції й атмосфера взаємовідносин.

– Ви знаєте, увесь світ відчув негативні наслідки пандемії COVID-19. І не лише економічні… Але питання у тому, які держави зможуть найшвидше відновитися. Ба більше, стати сильнішими й використати ситуацію на свою користь. Україна, наприклад, вже використовує свої переваги: зростаючу потужність і конкурентоспроможність аграрної та ІТ-сфери.

Класична істина: в кризових ситуаціях дружба та стратегічне партнерство проявляються найкраще. Гірше, що могло статися, коли кожен сам за себе, не відбулося. Нам вдалося узгоджувати дії, знаходити компроміс і допомагати один одному. Окремо хочу подякувати польським партнерам за надану Україні гуманітарну допомогу та підтримку наших громадян у ці нелегкі часи. Це і кошти, і медикаменти, і обладнання. Окремою подією і проявом дружньої підтримки України стало прибуття до Варшави 14 квітня ц.р. найбільшого у світі транспортного літака – української «Мрії» Ан-225, який привіз з Китаю до Польщі рекордну партію медзасобів, зокрема медичних масок і комбінезонів, загальною вагою 100 тонн.

Наша двостороння торгівля з Польщею однією з перших в ЄС вийшла на позитивну динаміку відновлення вже наприкінці цього літа. Мало того, за результатами 2020 року є шанс впритул наблизитися до показників минулого року, що, повірте, вже не мало.

Близько місяця тому нам вдалося досягти компромісного рішення, принаймні на найближчі пів року, щодо кількості польських дозволів для українських автоперевізників на здійснення міжнародних вантажних перевезень. Наступним кроком має стати прогрес у розвитку прикордонної інфраструктури на спільному кордоні, у т.ч. коштом ефективного використання договору між урядами України й Польщі про надання кредиту на умовах пов’язаної допомоги.

Збільшення пропускної спроможності на українсько-польському кордоні та забезпечення транзитних можливостей для доступу українського експорту в інші країни ЄС є надважливими складовими не лише нашого економічного співробітництва з Польщею, а й подальшої євроінтеграції України. Міцний економічний, логістичний і технологічний зв’язок України з ЄС відіграє не меншу роль для набуття повноцінного членства, ніж політична воля.

На додаток, привідкрию завісу приємних очікувань. Упродовж останніх років Польща впевнено посідала четверте місце як найбільший торговельний партнер України та залишалася другим найбільшим у світі ринком для українського експорту. Водночас динамічне відновлення зростання двосторонньої торгівлі України з Польщею можуть вивести її у трійку наших найбільших торговельних партнерів – витіснивши звідти РФ та склавши гідну конкуренцію Німеччині.

Під час візиту в Україну президент Анджей Дуда разом з президентом Володимиром Зеленським висловили переконання в необхідності активізації українсько-польської Міжурядової комісії з питань економічного співробітництва. Які питання, на вашу думку, варто внести до порядку денного наступного засідання?

– Комісія ніколи не була самоціллю. Бюрократія не має собою підміняти кінцевий результат, для якого вона слугує лише інструментом.

Українсько-польська комісія має високий статус, адже її співголовами є віцепрем’єр-міністри з обох сторін. Через низку обставин засідання не відбувалися з 2017 року. Сьогодні можу констатувати готовність обох сторін провести засідання комісії у першій половині наступного року. Сподіваюся, що в лютому 2021 року нам вдасться організувати візит у Польщу віцепрем’єр-міністра – міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексія Резнікова, який є співголовою української частини комісії. Проведемо низку зустрічей, у першу чергу з нашим візаві – Ярославом Говіном, віцепрем’єр-міністром, міністром розвитку, праці та технологій РП.

Важливо, що роботу над порядком денним та проєктом протоколу комісії ми почали ще навесні 2020 року. Комісія охопить усі основні питання двостороннього порядку денного, але насамперед ми концентруватимемо увагу на врегулюванні проблемних питань та використанні можливостей. На мою думку, головними темами двосторонніх переговорів стануть прикордонна і транспортна інфраструктура, енергетика та сільське господарство, у т.ч. у контексті заручення підтримкою Польщі при перегляді економічної частини Угоди про асоціацію з ЄС. Окремим блоком питань стане співробітництво у митній і податковій сферах.

Пандемія перервала глобальні ланцюги постачання, в її умовах видно перевагу співпраці «з близьким оточенням» – з сусідами та в регіоні. Як би ви заохотили польських підприємців відкривати для себе Україну та інвестувати у вашу країну?

– Дуже просто. По-перше, це прибутковість ведення бізнесу в Україні, яка в більшості галузей цілком перекриває дещо вищі ризики у порівнянні з умовами на ринку ЄС. Традиційно так склалося, що польському бізнесу більш відома західна частина України. Але хочу вас запевнити, що Україна на Львові не закінчується. По-друге, висока кваліфікація, креативність і працездатність українців. Не раз чув від керівників польських компаній, що наші громадяни варті 2-3 місцевих робітників, особливо у високотехнологічних сферах. І на завершення – радив би польським бізнесменам використовувати Україну не менш активно, ніж український бізнес використовує територію Польщі. Кількість польських компаній за участю громадян України постійно зростає. Сьогодні на території Польщі вже майже 16 тисяч компаній, де принаймні одним зі співвласників/акціонерів є громадянин України або українська юридична особа. За оцінками експертів, обсяг українського капіталу в економіці Польщі коливається на рівні 1 млрд дол. США. Офіційна статистика не встигає за реальністю.

Найбільше компаній з українським капіталом на території Польщі діє у сферах надання послуг з вантажних перевезень і будівництва, а найбільш популярними агломераціями для реєстрації таких компаній є Варшава, Краків і Вроцлав. Це, між іншим, одна з причин, чому найближчим часом ми плануємо відкрити Генеральне консульство України у Вроцлаві.

Ми прагнемо більшого. Це стало лейтмотивом нещодавньої онлайн-конференції керівників закордонних дипломатичних установ України за участю президента, прем’єр-міністра та міністра закордонних справ України. Наші амбіції на найближчі кілька років: подолати планку у 10 млрд дол. двостороннього товарообігу та 1 млрд дол. США польських інвестицій в економіку України, у т.ч. шляхом участі польського бізнесу у приватизації.

***

Користуючись нагодою, хочу подякувати Польсько-українській господарчій палаті, нашому надійному партнеру, за спільні заходи, ініціативи та докладені у 2020 році зусилля з розвитку взаємовигідного економічного співробітництва між представниками бізнес-спільноти обох країн. А також вітаю польсько-українську медіаплатформу eDialog.Media з повноцінним запуском україномовної версії.

А звертаючись до наших підприємців скажу: завжди прагніть більшого і ніколи не здавайтесь. Коронавірус завдав сильного удару, але справді впевнених у своїх силах зробив лише сильнішими та гнучкішими. Так, хтось закрився, а інший – вже запустив 2-3 нових бізнес-напрями. Переконаний, 2021 – рік економічного зростання, який принесе нам нові здобутки. Якщо будемо діяти спільно – перемог буде більше і вони будуть гучнішими.

Варшава, 29 грудня 2020 р.

Розмовляв Даріуш Шимчиха