Пожежа і вибухи боєприпасів на військовому складі в містечку Ічня

Перші повідомлення про вибухи на складі боєприпасів в Ічні стали надходити вночі на 9 жовтня. Зранку в пресі вже йшлося про евакуацію сіл та містечок в зоні лиха. Військові заявили про найбільш вірогідну версію причин цього інциденту – диверсію. Це стало головною новиною в терміновому брифінгу заступника начальника Генштабу Міноборони України, генерал-майора Валентина Тимошенка:

– Протягом останнього часу з території арсеналу вивезено 50 відсотків боєприпасів великого калібру на інші склади у підземні укриття. Охорона, яка там була, була посилена батальйоном охорони та оборони. Перевіряється кілька версій, зокрема, версія про вчинення диверсії. Зараз за даними оперативної групи Генштабу, яка опитала чатових, підтверджується одразу чотири вибухи, які пролунали в різних місцях, внаслідок чого виникла пожежа.

Слідом за Тимошенком, генпрокурор України Юрій Луценко також назвав диверсію найбільш вірогідною версією пожежі. Голова Державної прикордонної служби України Петро Цигикал заявив, що під час пожежі в Ічні прикордонники виявили блокування «практично всіх мобільних систем зв’язку». Вони здійснені принаймні шістьма мобільними спеціальними технічними засобами з території Росії, до якої від Ічні лише кількадесят кілометрів. Наступного дня, на засіданні уряду міністр оборони України Степан Полторак заявив, що в Ічні на момент інциденту було майже 70 тисяч тонн боєприпасів. Він повідомив, перші вибухи сталися одночасно одразу на трьох сховищах. А потому були зафіксовані ще шість вибухів на різних сховищах по всьому периметру. Водночас, Верховна Рада і парламентський комітет з оборони і нацбезпеки не зібралися на термінове засідання. Секретар цього комітету Іван Вінник пояснив, що законодавці ще під час попередніх інцидентів на складах боєприпасів вичерпали можливості впливу на цю ситуацію:

– Ми запропонували побудувати захищені підземні сховища, виділили на це кошти, яких на сьогодні використано близько 15 відсотків, але жодного сховища ще нема. Комітет запропонував звільнити генерала армії Муженка з посади начальника Генштабу України. Але ми не маємо жодного впливу на звільнення чи призначення керівників Генштабу. Це виключне повноваження президента України.

Президент Петро Порошенко провів термінову нараду з військовими та силовиками, але не вдався до жодних кадрових рішень. Це дало привід політикам звинувачувати його у бездіяльності, або потуранні недбалим керівникам та прикриванні їхнього ухилення від відповідальності. Зокрема, до таких закидів вдався екс-секретар Ради нацбезпеки та оборони України Степан Гавриш. Він нагадав, що за вибухи на арсеналі боєприпасів у Балаклеї, Харківської області, що сталися в травні цього року, ніхто не відповів, а керівника того складу нещодавно навіть поновили на посаді:

– Що відбулося в Балаклеї ми не знаємо і досі. Міноборони та Генштаб не надали жодних доказів. Можливий сценарій, що цій людині допомогли відновитися на посаді, бо він багато знає. А в Балаклеї були знищені ракети до системи «Точка-У». Ми їх не можемо ані виготовити, ані купити, бо вони виробляються тільки в Росії.

На відміну від Гавриша, політичний експерт Андрій Дуда вважає, що надзвичайні події на українських арсеналах боєприпасів мають інші причини:

– За першими ознаками, за якій йшлося в коментарях заступника начальника Генштабу і самого президента виглядає, що це подібно на диверсію. Для України це ситуація, яка повторюється з року в рік. Але я чув, що в країнах НАТО такого немає. Та це неправда. В Болгарії останніми роками також були вибухи і не на складах, а безпосередньо на заводі. В Китаї були подібні випадки. Коли доходить до суду, довести невиконання посадових інструкцій дуже складно. Не встановили навіть що це було – чи диверсія, чи підпал, чи службове недбальство. Це бездарна кадрова політика. Якщо виділені кошти – робіт охорону і облаштування. Акцент має бути на профілактиці подібних інцидентів. В Ічні на складі навіть люди ходили по гриби, ніхто його не охороняв. Прохідний двір і ніхто на це не відреагував. Оце проблема.

За останні чотири роки в Україні сталося 5 інцидентів на складах боєприпасів. В жовтні 2015 року здетонували боєприпаси на складі в Сватовому, Луганської обл. В березні 2017 року вибухнув склад в Балаклеї, Харківської області. У вересні 2017 року – склад в Новоянисолі, Донецької області. А в вересні 2017 року – пожежа на складі боєприпасів в Калинівці, Вінницької області.

За оцінками військового експерта Олега Жданова, в Україні лишилося ще три великі склади з боєприпасами, які ніколи не горіли. І ще близько десяти малих складів. Президент України Порошенко під час наради з силовиками доручив міністру оборони Степану Полтораку і міністру закордонних справ Павлу Клімкіну завершити переговори з НАТО щодо реалізації спеціального трастового фонду, який забезпечить безпечну експлуатацію та ефективну охорону об’єктів зберігання боєприпасів.

Вільгельм Смоляк