Угли у гміні Степань
http://lib.sowa.com.ua/krichilsk/3/1.JPG

Угли у гміні Степань

Сьогодні я напишу про долю Марисі Юцевич. Їй присвячую цей фоторепортаж на вічну пам’ять. Аби описати самі Угли, книги не вистачить, стільки всього там сталося. Про це повідомляє Upmp.news з посиланням на Волинський Монітор.

Коли в лютому 1940 р. совєти вивозили в Сибір осадників із Дворця, маленька Марися дуже хворіла. Всю сім’ю відвезли до вагонів у Сарнах. Матір благала вартового, щоби він дозволив знайомій забрати дитину, і той погодився. Знайома відвезла Марисю до діда й баби, Марії та Яна Грабеків, в Угли. Ті, котрих вивезли в Сибір, вижили й повернулися з Військом Польським до Сарн. Там вони довідалися, що їхніх рідних, зокрема й дитину, вбили.

Бандерівці увійшли в Угли 13 травня 1943 р. Так само, як у Парослі, вони прикинулися радянськими партизанами. Їли й пили, ввечері навіть влаштували танці. Потім пішли із села – на безпосередні вбивства не наважилися через нестачу сил. Після того, як покинули село й зайняли позиції, розпочали обстріл. Люди в паніці втікали у бік лісу, прямо в засідку. Вціліли ті, хто тікав на луки. Частина людей заховалася в селі. Бандерівці вишукували їх і вбивали. Загинули більше 100 осіб. Мертві лежали непохованими майже тиждень, поки на наполегливі прохання поляків німці не виїхали до Углів. Тоді вбитих поховали. Все вказує на те, що бійню влаштувала сотня Яреми, яка дислокувалася у Великому Стидині.

Текст і фото: Януш ГОРОШКЕВИЧ

P. S.: Усі зацікавлені можуть отримати більше інформації за мейлом: janusz-huta-stepanska@wp.pl