"Укрпошта" купує банк. Для чого?
Фото Дмитра Ларіна

“Укрпошта” купує банк. Для чого?

Керівництво “Укрпошти” не втрачає надії зайнятися банківським бізнесом. Після провалу ідеї стати банком оператор доставки пошти заявив про намір придбати фінансову установу. Що з цього вийде? Про це повідомляє Upmp.news з посиланням на “Економічна правда”.

17 травня голова правління “Укрпошти” Ігор Смілянський зробив несподівану заяву: компанія збирається купити один з українських банків. Для цього вже оголосили тендер на закупівлю послуг компанії-оцінювача. Угоду планують завершити за п’ять-шість місяців, тобто вже до кінця 2021 року в Україні може з’явитися власний поштовий банк.

Ідея виходу “Укрпошти” на банківський ринок не нова. Раніше депутати вже робили спроби перетворити на банк саму компанію. Через це між керівниками “Укрпошти” та Нацбанку виникла справжня суперечка: регулятор послідовно виступав проти надання можливості займатися банківською діяльність найбільшому поштовому оператору країни.

Купівля “Укрпоштою” банку, схоже, є певним компромісом між Нацбанком та оператором поштового зв’язку. Та й банківський регулятор наразі не висловлюється категорично проти такого кроку, зазначаючи лише, що купівлю банку ще має погодити уряд.

Чому “Укрпошта” намагається вийти на банківський ринок, який банк вона може купити і хто за це заплатить?

Спроба №2

Рік тому, 19 травня 2020 року, Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроєкт, який би розширив список послуг, які може надавати “Укрпошта”. Мова йде про фінансові послуги.

У випадку прийняття документу в цілому, “Укрпошта” отримала б право випускати платіжні картки та залучати кошти населення в якості депозитів. Водночас, отримавши право займатись банківською діяльністю, оператор поштового зв’язку фактично виводився з під нагляду Національного банку.

Схоже саме через цей факт Національний банк став чи не найбільшим противником створення в Україні “поштового банку”.

“Цей законопроєкт – небезпечна ідея. Вона красива лише на папері, але на практиці – надто ризикова. До того ж і витратна для держави. Перетворення “Укрпошти” в банк нашкодить тим, для кого воно затівається, – звичайним громадянам, які будуть користуватися послугами “недобанку”, – писав у колонці для ЕП колишній керівник Офісу правління НБУ Арсен Макарчук.

Головна претензія банківського регулятора до виходу “Укрпошти” на банківський ринок стосувалися того, що оператору поштового зв’язку дозволялось вести рахунки українців та залучати депозити, однак як і куди компанія вкладатиме залучені кошти проконтролювати ніхто не зміг би.

“Ми можемо проконтролювати банки, а пошту за законом – ні. За банківський сектор ми спокійні, бо ми знаємо кого банки кредитують, і які є застави за цими кредитами. Куди ж підуть гроші з вкладів в “Укрпошті”, напевне не може сказати ніхто”, – переконував рік тому Макарчук.

Крім цього, “Укрпошту” звинувачували у нефаховості. Мовляв, державна компанія не розуміє як працює банківський ринок, тому ймовірність того, що вона отримає збиток за цим напрямком діяльність дуже висока.

У компанії, схоже, вирішили прислухатися до критики Нацбанку, однак від намірів вийти на банківський ринок не відмовилися.

Придбання банку “Укрпоштою” – це свого роду компромісне рішення, яке нівелює основну критику НБУ.

По-перше, на такий банк будуть поширюватися всі регуляції Нацбанку щодо ліквідності, структури активів тощо, а у разі виникнення проблем НБУ зможе підтримати банк кредитом рефінансування.

По-друге, купівля банку означатиме, що свої банківські операції “Укрпошта” буде обліковувати окремо від небанківських. Іншими словами, зникне ризик того, що за залучені від вкладників кошти “Укрпошта” закупить пральний порошок для його продажу у своїх відділеннях.

Наразі Нацбанк ставиться до ідеї купівлі банку стримано.

На запит ЕП в регуляторі лише вказали, що рішення про надання дозволу на таку угоду (НБУ погоджує набуття істотної участі в банках. – ЕП) прийматиметься на підставі аналізу “запланованого бізнес-плану банку, життєздатності моделі діяльності банку та наявності у АТ “Укрпошта” ресурсів для реалізації бізнес-плану”.

Щодо останнього, то тут “Укрпошта” може мати певні труднощі.

Звідки гроші

Закон “Про банки і банківську діяльність” прямо забороняє купувати банки за кредитні кошти. Тому придбати банк “Укрпошта” може або за власні гроші або ж за кошти свого акціонера – держави. Тобто за рахунок всіх платників податків.

Останній варіант можна сміливо виключити: цьогоріч уряд має і без цього багато проблем. Без видимої співпраці з МВФ вже у вересні може виникнути значний дефіцит коштів. Цього місяця Україна повинна виплатити понад 100 млрд грн в якості погашення та обслуговування зовнішніх боргів.

Якщо у держави й з’являються вільні ресурси, то їх спрямують на фінансування пріоритетів президента Володимира Зеленського: або на “Велике будівництво”, або на програми здешевлення кредитів для бізнесу та іпотек. Створення “поштового банку” серед цих пріоритетів немає.

Тому у питаннях купівлі банку “Укрпошті” варто розраховувати лише на власні ресурси. За підсумками 2020 року компанія отримала рекордно великий прибуток – 160 млн грн.

Однак половину цієї суми поштовий оператор перерахував до бюджету у вигляді дивідендів. Решти 82,5 млн грн навряд чи виставить для придбання банку, мінімальний розмір статутного капіталу якого становить 200 млн грн.

Та й початок 2021 року для “Укрпошти” виявився набагато менш вдалим, ніж попередній рік. Через підвищення розміру мінімальної зарплати витрати компанії різко зросли.

При цьому регулятор (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації) та уряд відмовляються підвищувати тарифи на послуги поштового оператора. Тож за підсумками першого кварталу цього року компанія повідомила вже не про прибутки, а про збитки – у розмірі 128 млн грн.

“Якщо тарифи залишаться такими як зараз, і постанова Кабміну №277 щодо примусового переведення пенсіонерів в банк залишиться в силі, то, крім стресу і проблем для понад 2 мільйонів пенсіонерів, і звільнення понад 14 тис співробітників, “Укрпошта” закінчить рік з більш ніж 700 мільйонами гривень збитку”, – попередив керівник “Укрпошти” Ігор Смілянський.

Звідки оператор поштового зв’язку, який перебуває у далеко не найкращій формі, зможе взяти гроші на придбання банку – велике питання.

ЕП звернулася до “Укрпошти” із запитом щодо джерел фінансування майбутньої купівлі, однак у компанії не пролили світла на це питання. Там лише зазначили, що очікують витратити на придбання банку мінімальну суму коштів.

“Враховуючи те, що “Укрпошті” не потрібні портфелі, майно й мережа відділень, ми розраховуємо на мінімальну ціну”, – йдеться у відповіді на запит ЕП.

Навіть, якщо компанії все ж вдасться знайти гроші на купівлю банку і цю угоду погодить НБУ та уряд, витрати компанії на цьому не закінчаться.

“Банківська діяльність – не така прибуткова, як може здатися на перший погляд. Це, перш за все, великі витрати: на підготовку звітності, на проведення всіх необхідних перевірок, на відповідність різноманітним нормативам.

Якусь частину коштів потрібно обов’язково тримати в НБУ у вигляді резервів тощо. Плюс багато грошей треба буде вкладати на розвиток цього банку, а це недоотримані прибутки “Укрпошти” та дивіденди до бюджету”, – вважає асоційований експерт “CASE-Україна” Євген Дубогриз.

Додаткові витрати “Укрпошті” потрібно буде здійснити, аби гарантувати безпеку та своїх відділень, які можуть використовуватися для надання банківських послуг, а також на перевезення значних обсягів готівки.

Усі ці витрати протягом перших років роботи поштового банку ляжуть на плечі державного бюджету, який, у кращому разі, недоотримуватиме мільйони гривень дивідендів від компанії, а в гіршому – муситиме фінансувати розвиток поштового банку країни.

Навіщо “Укрпошті” банк

Головною мотивацією виходу “Укрпошти” на банківський ринок, яку називають у компанії, є забезпечення більшої кількості українців доступом до фінансових послуг.

“За даними Світового банку, 38% українців досі не мають банківських рахунків. Тобто більше ніж кожен третій у нашій країні знаходиться поза фінансовою системою”, – писав у колонці на ЕП Ігор Смілянський.

Вихід національного поштового оператора на банківський ринок, за його словами, може забезпечити банківськими послугами перш за все мешканців віддалених сіл, у яких немає банківських відділень.

“Ми єдині, хто працює там, де немає банків, магазинів, аптек і навіть доріг. Кількість відділень “Укрпошти” – 10 860, що майже на 40% більше, ніж покриття усіх банківських відділень країни.

Ми існуємо там, де розвиток фінансової включеності та грамотності населення має стати пріоритетним завданням для регулятора – сільські відділення “Укрпошти” покривають близько 15 мільйонів мешканців країни, які навіть поза фінансовою інклюзією”, – додав Смілянський.

Майбутні клієнти поштового банку – сільські мешканці, пенсіонери, а також клієнти банків, які закрили свої відділення у тих чи інших населених пунктах.

Також поштовий банк може стати посередником у переважній більшості операцій з продажу сільськогосподарської землі, оскільки відповідно до закону, всі такі операції мають відбуватися у безготівковій формі, однак присутність банків у сільській місцевості наразі дуже низька.

На створення поштового банку “Укрпошта” покладає великі сподівання ще й фінансового характеру. У 2020 році компанія отримала близько 1,2 млрд грн доходів від надання фінансових послуг (близько 14% чистого доходу за 2020 рік).

Отримання банківської ліцензії чи створення поштового банку дозволить примножити ці доходи, розширивши можливості компанії на ринку фінансових послуг. При цьому, співпрацювати з іншими банками, представники яких могли б сидіти у поштових відділеннях та надавати послуги клієнтам, для компанії не настільки вигідно, пояснюють експерти.

“Кооперація з іншими банками є для компанії менш привабливою, оскільки “Укрпошта” витрачає кошти на інфраструктуру в цих локаціях, тоді як партнерський банк отримує клієнта та основний заробіток”, – пояснює фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків.

Однак чи зможуть додаткові доходи від банківської діяльності компенсувати витрати, які “Укрпошта” понесе для розвитку поштового банку, спрогнозувати поки ніхто не береться.

Який банк купить “Укрпошта”

Відповідно до умов тендеру з відбору оцінщика, банк, який збирається придбати “Укрпошта”, має належати до групи приватних банків з українським капіталом та мати чисті активи менш як 700 млн грн станом на початок 2021 року.

“Це має бути банк з бездоганною діловою репутацією та без проблемного кредитного портфеля. Оскільки “Укрпошта” має власну мережу відділень (більшу, ніж у будь-якого банку і у 1,5 раза більшу від загальної кількості всіх відділень банківської системи України), чисельність відділень не є критерієм відбору”, – уточнив ЕП заступник генерального директора “Укрпошти” з розвитку мережі Дмитро Поліщук.

Ігор Смілянський в свою чергу зазначав, що одним з критеріїв, які компанія ставить до банку, є відсутність портфеля проблемних активів.

Під описані вище критерії підпадає дуже незначна кількість українських банків.

Відповідно до даних НБУ, а також розрахунків аналітичного центру “CASE-Україна”, претендентів на купівлю є всього шість: “Альпарі банк”, банк “Портал”, “Банк траст-капітал”, “Оксі банк”, “Європейський промисловий банк” та “Банк фамільний”.

В “Укрпошті” відмовилися уточнити, з власниками яких саме банків наразі проводять переговори про купівлю.

ЕП також звернулася до перерахованих вище банків з проханням про коментар, проте станом на дату публікації отримала відповідь лише від банку “Траст-капітал”, у якій представники фінустанови відмовилися від коментарів.

Замість висновку

Стратегією розвитку фінансового сектору України до 2025 року передбачено, що за п’ять років держава має зменшити свою частку на банківському ринку з близько 55% (станом на 2021 рік) до менш як 25%.

Кожен з чотирьох державних банків (Ощадбанк, Укрексімбанк, Приватбанк, Укргазбанк) має дуже складну історію приватизації. Ощадбанк продати неможливо доти, доки він не стане членом системи гарантування вкладів (для чого потрібно ухвалити низку законів).

Укрексімбанк навряд чи був би цікавим для інвесторів, оскільки він лишається останнім збитковим держбанком (за підсумками 2020 року).

Про продаж Приватбанку взагалі говорити складно, оскільки банк застряг у сотнях судових процесів з колишніми власниками – такий проблемний актив наразі погодиться купити хіба що той, хто знайде спільну мову з Ігорем Коломойським та Геннадієм Боголюбовим.

Єдиний банк, який наразі найбільше наблизився до хоча б часткової приватизації – Укргазбанк. Однак навіть у цьому випадку мова йде лише про можливість входження у його капітал Міжнародної фінансової корпорації.

Чи сприятиме виконанню цілей стратегії розвитку фінансового сектора створення в Україні чергового державного банку з мільйонами клієнтів з сільської місцевості?

І як фактична монополія держави на банківському ринку впливатиме на якість банківських послуг та розвиток нових банківських продуктів?

І чи дійсно від збільшення кількості державних банків виграють їхні клієнти, а заразом й кінцеві бенефіціарні власники – українці?