Коли в домі двоє дітей, а тяжко хвора донька - за кордоном, логіка підказує: тримайся за кожну крихту спокою. Але Павло, чоловік Катерини з села Григорівка на Київщині, зробив інший вибір. У січні 2023 року він став до лав десантно-штурмових військ. [ . . . ]
У кожної війни є передова, яку не побачиш у новинах. Це передова в серці. Саме там живе тиша, що болить, і сила, яку не просиш, але мусиш мати. Анастасія Спасиба з Обухова втратила свого чоловіка, молодшого сержанта Олега Спасибу, який загинув, ряту [ . . . ]
У перший ранок повномасштабного вторгнення він обійняв доньку й сказав:«Слухайся маму, настав час захищати Україну, щоб дітки могли жити в мирній країні», - поцілував її й пішов. За рік його вже не стало: 19 лютого 2024 року снайпер Артем Журавський [ . . . ]
Обидвоє пішли на війну добровольцями у 2014-му. Вона - молода жінка з Обухова, він - боєць батальйону «Золоті Ворота». Разом опинилися у місті Щастя на Луганщині, де серед обстрілів і напруги народилося їхнє кохання. Війнa загартувала цю любов, а ч [ . . . ]
Це історія про нашу сім’ю, яку змінила війна, і про проєкт, що дає можливість родинам військових бути почутими. «Серце вдома. Обличчя війни» - проєкт, який не з’явився раптово.Він виріс із тиші після телефонних дзвінків. Із порожніх стільців за сіме [ . . . ]
Він зник безвісти після останнього дзвінка з фронту. Вона чекає вже понад два роки - без жодної звістки, але з вірою яка не згасає. Це історія Катерини Косар - жінки, яка тримається тиші й не відпускає любов. [gallery columns="2" ids="289623,289628" [ . . . ]
У перші хвилини повномасштабного вторгнення Поліна Цюкало з Обухова прокинулася від вибухів. Її чоловік Олексій узяв телефон, відповів коротко: «Так, пів години - і я буду». За кілька годин він уже був у військкоматі. Так почалася історія, у якій вій [ . . . ]
Він казав, що з ним нічого не станеться. Вона вірила. Сьогодні Катерина з Рівного виховує двох дітей і вчиться жити з тишею, у якій досі звучить його голос. Війна не завжди починається вибухом. Іноді - короткою фразою: «Вам повістка».14 лютого 2024 [ . . . ]
Учора у ЗДО «Рушничок» відбулася осіння благодійна ярмарка - тепла, щира, справжня. Діти, батьки й вихователі принесли власні поробки, смаколики, прикраси та подарунки, щоб разом зробити добру справу - зібрати кошти на парафін для виготовлення окопни [ . . . ]
Її чоловік зник на фронті, але надія й досі тримає серце вдома. Коли війна забирає людину, вона не завжди забирає її назавжди. Інколи - лише у невідомість. Саме у такому стані, між вірою та болем, сьогодні живе Галина Хоменко зі Степка, що на Київщи [ . . . ]
Історія Тетяни Черевко - жінки, яка втратила чоловіка на фронті, але продовжує тримати життя, дім і любов у серці. У її голосі - не розпач, а сила яка народжується з болю.Тетяна Черевко втратила свого чоловіка Дмитра, але зберегла головне - гідність [ . . . ]
Історія Інни Борецької з Жмеринки — про кохання, яке тримає війну на відстані серця Коли почалася війна, у неї народилася донечка. А через два роки, коли здавалось, що світ трохи звик до болю, у двері постукали знову - цього разу не повітряна триво [ . . . ]
Вона втратила доньку, створила онлайн-садочок під час війни й очолила центр соціального захисту. У її житті було все - біль, темрява, відчай і диво. Але головне, що залишилося - любов. І саме вона перетворює втрату на силу. Оксана Василівна - керівн [ . . . ]
"Надія - це не слабкість": інтерв'ю з Ларисою Ільєнко про силу, війну і любов до своїх. Коли почалась повномасштабна війна, Лариса Ільєнко вже мала за плечима роки роботи в органах місцевого самоврядування. Та жоден із попередніх досвідів не готував [ . . . ]
Фотовиставка в Обухові про жінок, які щодня воюють у тиші 11 вересня Обухів затримав подих. У Центрі культури й дозвілля відкрилася фотовиставка, яка не схожа на звичні мистецькі події. Вона не про красу світла чи композиції - вона про красу витримк [ . . . ]
Цього року дві важливі дати, 29 серпня - День памʼяті захисників України і 30 серпня - Міжнародний день зниклих безвісти, зʼєдналися у серці нашої громади в одну подію. Саме 30 серпня в Обухові відбувся особливий забіг: не про спорт, а про памʼять, б [ . . . ]
У День памʼяті захисників України мешканці Обухова зібралися, щоб вшанувати загиблих. Лампадки, імена, спільна тиша — подія, що перетворилася на акт глибокої єдності, де кожен біль знайшов відгук, а кожне ім’я — своє світло. Учорашній вечір став для [ . . . ]
У серці волинського лісу: Старосільський Свято-Троїцький жіночий монастир. Як правило, слово «монастир» викликає уявлення про усамітнення та суворі умови життя. Однак ще біля воріт Старосільського Свято-Троїцького жіночого монастиря нас зустрів голо [ . . . ]
Маневицький краєзнавчий музей – скарбниця історії Полісся. Фото Людмила Педоченко та Петро Хомич. Маневичі, Волинь. У самому серці Полісся, в тихому волинському містечку Маневичі, розташований музей, де оживають століття. Маневицький краєзнавчий [ . . . ]
Чарторийський монастир (с. Монастирське, Волинь) Історія монастиря Чарторийський монастир, офіційно Хресто-Воздвиженський Чарторийський чоловічий монастир, розташований у селі Монастирське (колишній Старий Чарторийськ) Волинської області, на паго [ . . . ]