У дитинстві Андрій Канцір майже ніколи не ходив спокійно — він біг. Йому хотілося все побачити, спробувати й зрозуміти. Таким він залишився і в дорослому житті: діяльним, допитливим, готовим навчатися та допомагати іншим. Коли почалося повномасштабне [ . . . ]
У своїй роті Руслан Половинко був наймолодшим, тому побратими дали йому позивний «Студент». Він любив автомобілі, мріяв повернутися додому й часто говорив, що після війни хоче нарешті відпочити. 7 червня 2024 року Руслану виповнилося 23 роки. Через [ . . . ]
Євгеній Пальоха був кремезним чоловіком — 183 сантиметри зросту й майже сто кілограмів ваги. Та дружині Ользі жартома доводив, що насправді він тихий і непомітний, майже як мишка. Відтоді вона так його й називала — «моя Мишка». Непомітним Женя не бу [ . . . ]
Коли Станіслав Тананін вирішив іти до війська, дружину Євгенію він, по суті, поставив перед фактом. Вона важко приймала його рішення, боялася того, що чекало попереду, але водночас добре знала цю рису свого чоловіка: якщо Стас вважав щось правильним [ . . . ]
Басейн, активні ігри, нові знайомства, спільний обід і цілий день, присвячений відпочинку та спілкуванню. 2 вересня у Sobi Club для дітей військовослужбовців провели одноденний дитячий табір, організований службою цивільно-військового співробітництва [ . . . ]
Іноді Юлія купує кіндер, сідає біля фотографії чоловіка й відкриває його так, як колись вони робили разом. Іграшку та шоколад кладе поруч із Віталієм. Це їхня маленька традиція, яка продовжується навіть тепер, коли доторкнутися до коханого можна лише [ . . . ]
Є дні, які не хочеться описувати офіційними словами, бо будь-які правильні формулювання раптом здаються надто сухими поруч із тим, що насправді відчуваєш, коли стоїш серед людей, дивишся на сотні маленьких вогників і розумієш, що за кожним із них сто [ . . . ]
25 серпня Обухівська громада провела заходи з нагоди Дня Державного Прапора та 35-ї річниці Незалежності України. Цей день почався біля могил полеглих воїнів, продовжився молитвою на Алеї пам’яті, а завершився урочистою церемонією біля міської ради, [ . . . ]
У їхній сім’ї були традиції, які повторювалися з року в рік і створювали особливе відчуття дому. Напередодні Великодня вони разом робили крашанки, а перед зимовими святами прикрашали ялинку, верхівку на яку завжди одягав Олександр. Тепер ці спогади п [ . . . ]
Квіти були частиною їхнього спільного життя. Руслан дарував їх Тетяні часто, без особливої нагоди, щоразу обираючи різні. У цих букетах відчувалося його ставлення до дружини: уважне, турботливе і сповнене бажання тішити кохану жінку. Коли Тетяна зга [ . . . ]
У квартирі Іванни Калаур майже в кожній кімнаті є фотографії її чоловіка Вадима, а поруч залишаються речі, які він колись зробив власними руками. Для когось це звичайні предмети домашнього побуту, але для неї та сина Романа вони стали частиною живої [ . . . ]
На площі Матері в Обухові з’явилася символічна стіна пам’яті. Родини безвісти зниклих і загиблих військовослужбовців вплели в неї білі стрічки з іменами українських полонених. За кожним написом - людина, на яку чекали або продовжують чекати вдома. Ак [ . . . ]
Для Андрія Бєляєва захист України ніколи не був питанням довгих роздумів чи сумнівів. Ще у 2014 році він став до війська й протягом багатьох років залишався у строю, проходячи через Луганщину, Донеччину, Авдіївку, Київщину, Херсонщину, Харківщину, Су [ . . . ]
В День Конституції України в Обухові відбулася акція, яка не потребувала гучної сцени, концертів чи довгих промов. Її головною мовою стали символи, емоції та людський біль. У центрі міста, на Алеї Героїв, ветерани, родини загиблих Захисників, безвіст [ . . . ]
День Конституції України - це не лише дата в державному календарі чи згадка про ухвалення Основного Закону. Сьогодні, коли Україна вже кілька років виборює своє право на свободу та незалежність, Конституція набуває особливого змісту. Вона нагадує про [ . . . ]
12–13 червня у Кракові відбулася ІІІ Міжнародна науково-практична конференція «Українська мова як іноземна в Польщі». Захід приймав Ягеллонський університет — один із найстаріших і найавторитетніших університетів Європи. Конференція стала важливою п [ . . . ]
Військові ризикують життям на фронті. Але інколи небезпека чекає на них навіть дорогою додому. Саме таку історію розповів один із українських захисників. Після ротації він їхав маршруткою додому. Коли підійшов до водія уточнити, чи зупиняється транс [ . . . ]
Щороку випускники складають НМТ, який має стати незалежною оцінкою їхніх знань. Проте іноді результати тестування суттєво відрізняються від оцінок у шкільному атестаті. Один із таких випадків стосується випускниці Академічного ліцею №5 міста Обухова [ . . . ]
Їхня історія кохання почалася всупереч здоровому глузду, суспільним стереотипам і порадам оточення. Коли вони познайомилися, Іванні було 36 роки, а Володимиру - лише 18. Вона вже пережила розлучення та самостійно виховувала двох дітей. Він навчався н [ . . . ]
23 травня Обухівська громада об’єдналася в автопробігу пам’яті до Дня Героїв. Центральними вулицями міста проїхала колона автомобілів із державними прапорами, портретами полеглих Захисників та символікою пам’яті. Але головним цього дня був не масштаб [ . . . ]