Головне – не перевищити ліміт державного боргу

Поява вакцини та покращення ситуації в Європі з середини наступного року сприятимуть поверненню до показників 2019 року. Про це повідомляє Upmp.news з посиланням на Польське радіо.

Довіра глобальних інвесторів до ринків, що розвиваються,  під час пандемії обмежена. «Для Польщі це може означати зменшення інвестицій», – переконаний член Польської академії наук, головний економіст варшавського Бізнес-Центр Клубу (BCC), колишній заступник міністра фінансів, професор Станіслав Гомулка. Матеріал опрацював наш колега Володимир Прядко.

Хоча борг Польщі у порівнянні з іншими європейськими країнами не є високим, а останні 30 років були періодом економічного успіху, інвестори, як і до інших держав, що входять до групи країн, які розвиваються, все ще до польського ринку підходять з обмеженою довірою. Крім цього, така тенденція підсилилася пандемією. Тому, на думку колишнього заступника міністра фінансів Польщі, проф. Станіслава Гомулки, польський уряд аби не повторився грецький сценарій, повинен бути обережним щодо рівня боргу, необхідно також дотримуватися вимог Європейського Союзу щодо верховенства права, адже зменшення фінансування з боку ЄС могло би призвести до глибшої рецесії:

– Можливо, цього року, а тим більше наступного, ми перевищимо конституційний поріг 60% державного боргу у відношенні до ВВП. Хочеться утриматися в рамках цього ліміту, але здається, що це неможливо. Якби дійсно сталося ще більше його перевищення, ніж це прогнозує Міністерство фінансів, наприклад, 70, 80 або 90%, то тоді ми б з дуже негативними наслідками, із сильним зростанням вартості обслуговування боргу, вийшли б на так званий грецький шлях. Ми ще далекі від того, що сталося в Греції в 2008 році, коли драматичне зростання заборгованості і перспектива банкрутства країни не на жарт налякали регіон, проте тоді грекам з боку країн ЄС іЄвропейського центрального банку було надано допомогу, але ж Польща не є членом єврозони і вона не може розраховувати на такий вид допомоги.

На кінець другого кварталу 2020 року державний борг Польщі становив 1,256 трильйонів злотих, що на 200 млрд злотих більше, ніж у попередньому році. За розрахунками Євростату, це становить 55,1% ВВП Польщі. В результаті пандемії і локдауну, доповнений закон про бюджет передбачає цього року дефіцит у розмірі 109,3 млрд злотих (хоч прем’єр-міністр Матеуш Моравєцький оголосив, що дефіцит, можливо, буде нижчим, не надаючи жодних конкретних цифр). На 2021 рік уряд передбачив дефіцит бюджету не більше 82,3 млрд злотих. Оскільки до коронавірусу передбачалося, що цього року вдасться досягти баланс між державними доходами та видатками, лише за ці два роки державний борг може зрости на майже 200 млрд злотих.

– Допомога задля розвитку, що її пропонує нині Європейський Союз, є значною, і дуже важливо користуватися нею. Необхідно на всі стовикористати таку допомогу. Тому Польща повинна тісно співпрацювати з Європейською комісією та Європейським парламентом, дотримуватися законів. На світових фінансових ринках наша вірогідність не така вже й висока. Погіршення відносин між Польщею та ЄС може стати одним із факторів, що послаблюють захисні функції економіки країни.

Бюджет ЄС на 2021–2027 роки разом із Фондом реконструкції складає понад 1,8 трлн євро. Однак деякі країни ЄС вимагають, щоб виплати або їх сума були пов’язана з дотриманням принципу верховенства права, і тут Брюссель має багато застережень щодо Польщі (та Угорщини), таких як порушення розподілу влади або спосіб призначення суддів Конституційного трибуналу.

Індекс найбільших компаній на Варшавській фондовій біржі WIG20 наразі становить приблизно 1800 пунктів, і він не лише дуже далеко від рекордних майже 4000 з жовтня 2007 року, але також на 1 тисячу пунктів нижчий, ніж у січні 2018. Індекс широкого ринку WIG, хоч і впорався з тим, аби наздогнати 2008 рік, менш ніж за три роки також втратив понад 27%. За останні три роки злотий знецінився у відношенні до євро більш ніж на 7%, а до долара – на понад 6%.

– На міжнародних фінансових ринках ми вважаємося країною з обмеженою довірою. Всупереч тому, що наш державний борг не такий вже й великий, незважаючи на те, що й економічне зростання протягом останніх 30-ти років було неабияким і ми були успішною країною, проте наше фінансове і матеріальне багатство на душу населення усе ще менше, ніж у Німеччині чи США. Ми хоча й досягли великих успіхів у відновленні нашого ВВП, але ми ще не відбудували наше багатство. Зменшення вартості акцій польських компаній значною мірою є сигналом того, що довіра до нас на світових фінансових ринках, особливо у справі можливості Польщі фінансування великого державного боргу, невисока. До уваги беруться також неабиякі кошти обслуговування нашого боргу. Тому наслідки цієї пандемії в Польщі сильніші, ніж в інших країнах.

З початку березня цього року біржовий показник основних компаній WIG20 впав на 23%, а загальний показник Варшавської фондової біржі WIG, – на 14%. Польський злотий відносно валюти євро у цей період послабився до 4%, до долара – менш ніж на 3 відсотки. А в перші два місяці пандемії послаблення було вдвічі сильнішим.

Згідно з рейтингом компанії «GfK Polonia», купівельна спроможність статистичного поляка у 2020 році серед 42 європейських країн поставило Польщу на 28 місце і становить еквівалент 7143 євро. Середній показник для всіх розглянутих країн майже вдвічі більший: 13 894 євро. Навіть у найбагатшій Варшаві дохід не досягає такого рівня, – 12 120 євро. Тим часом, у розпорядженні найзаможніших жителів ЄС з Ліхтенштейну – 64 240 євро. Можливі сильніші наслідки пандемії означає, що польська гонитва за найбагатшими може сповільниться.

Головний економіст варшавського Бізнес-Центр Клубу (BCC) професор Станіслав Гомулка наголошує, що падіння інвестицій цього року становитиме від 10 до 20 відсотків, а інвестиції й до цього також – на його думку – не були високими. Якщо вони залишаться на низькому рівні, то це означає обмеження темпів економічного зростання в найближчі кілька років.
«Однак ми розраховуємо на той факт, що поява відповідних вакцин та покращення ситуації в Європі і світі з середини наступного року допоможе в тому, що ми матимемо стрибок, який дозволить нам повернутися до того, що було в 2019 році. Тож, протягом двох років у нас буде (з усіма наслідками) в середньому нульовий показник економічного зростання» – переконує професор Гомулка у розмові з інформагентством Newseria.

***

Поки пан професор Гомулка б’є на сполох і переживає щоб державний борг Польщі не перевищив конституційний поріг, останні дані Міжнародного валютного фонду за 2020 рік про показник економічного добробуту країн, що вимірює середньостатистичний дохід, одержуваний окремо взятою особою в країні за рік враховуючи реальну купівельну спроможність національних валют, мали викликати у деяких столицях об’єднаної Європи шок, зокрема на півдні континенту. Адже деякі країни, які лише три десятиліття тому звільнилися від комунізму або навіть належали до Радянського Союзу, зараз випереджають за рівнем багатства деякі провідні західні країни.

Мабуть, найбільш дивовижним прикладом тут є Литва (понад 38,6 тисяч доларів на душу населення), яка – за даними Європейської комісії – виходить з пандемії майже сухою, – зниження ВВП цього року складе всього 2,2%. Завдяки цьому Литві вдалося обігнати Іспанію (38,1 тис. доларів), країну, економіка якої найбільше постраждала від ковіда (-12,4%). Але не менш унікальним є приклад Чехії (40,3 тис. доларів), яка зараз багатша за Італію (40 тисяч доларів). Брюссель очікує, що ВВП Італії цього року впаде на 9,9%.

Іспанія це четверта за величиною економічна держава в зоні євро, Італія – ​​третя. Польща (33,7 тис. доларів) наздогнати їх все ще не може. Хоча через пандемію ВВП Польщі цього року має зменшитися лише на 3,6%, цього року країні над Віслою вперше вдалося обігнати не лише Португалію (33,4 тисяч доларів), а й Словаччину (32,2 тисяч доларів). Це може бути цікавим внеском у дискусію щодо вступу до валютного союзу, оскільки наш південний сусід – єдина країна Вишеградської групи, яка прийняла євро. Словаччина сподівалася, що таким чином вона зможе швидше розвиватися. Дані МВФ показують, що це не зовсім так.

Коли Польща приєдналася до ЄС у 2004 році, вона була найбіднішою країною отієї «25». Однак у 2020 році поляки залишили позаду вже 8 країн. Окрім уже згаданих Словаччини та Португалії, цього року вдалося знову випередити Угорщину (32 400 доларів). Ще раніше Польща залишила позаду Латвію (30,6 тисяч доларів) та Грецію (29 тисяч доларів). Після 2004 року до ЄС також приєдналися три країни, які завжди були біднішими: Румунія (понад 30 тисяч), Хорватія (27,7 тисяч) та Болгарія (23,7 тисяч доларів).

Чи стануть зміни в ієрархії багатства в ЄС, спричинені вірусом, постійними? Мабуть, що так, – читаємо у виданні «Rzeczpospolita». За даними Брюсселя, навіть якщо у 2021 році підвищення економіки Іспанії (5,4%) буде сильнішим, ніж економіки Литви (3,0%), а італійської (4,1%) сильніше, ніж економіка Чехії (3,1%). ), це одноразові, а не принципові відмінності. Цього року через пандемію найбільше постраждали Іспанія та Італія, бо туризм майже припинився, частка малого бізнесу у їхньому виробництві занадто великі, та ще й масштаби структурного безробіття стали масовішими. Після Ковіду подолати вдасться лише деякі з цих недоліків, інші вимагатимуть болісних реформ, які нелегко проходять, зокрема, в Італії.

Колапс, викликаний пандемією цін на нафту, у свою чергу, топить економіку Росії (27 400 доларів), яка і так бідніша за Грецію. З іншого боку, Китай (понад 17 тисяч доларів) підіймається сходами багатства, випередивши в цьому році ще одну країну-гіганта: Бразилію, де 14,5 тисяч  доларів. Через структурні проблеми, а також несерйозне ставлення президента до ковіда, вірус завдав по бразильській економіці надзвичайно сильного удару. Китай вже багатший за Україну (12,7 тисяч доларів) і незабаром, за рівнем доходу на душу населення, він перевершить Білорусь 19,8 тисяч доларів).

В.П.