У Варшаві відбудеться Конгрес польсько-української солідарності
Ілюстрація: Pfüderi/Pixabay

У Варшаві відбудеться Конгрес польсько-української солідарності

10 жовтня у Польському театрі ім. Арнольда Шифмана у Варшаві відбудеться Конгрес польсько-української солідарності, де експерти з Польщі та України говоритимуть про проблеми, досягнення та перспективи співпраці між двома країнами. Ця подія завершує серію польсько-українських зустрічей під назвою «Спільні справи». Вхід на захід вільний за попередньою реєстрацією. Про це повідомляє Upmp.news з посиланням на Наш Вибір.

Польський театр імені Арнольда Шифмана у Варшаві, Осередок КАРТА, Фонд «Український дім», Об’єднання українців у Польщі та Фонд «Освіта задля демократії» запрошують до участі у конгресі польсько-української солідарності, котрий завершує серію зустрічей під назвою «Спільні справи». Попередні дискусії в рамах цієї серії відбулися 12 квітня та 23 травня 2023 року і були присвячені боротьбі Польщі та України за незалежність у 1917–1921 і 1989–1991 роках («Дорога до незалежності») та польсько-українським історичним суперечкам («Досвід війни») відповідно.

«Метою конгресу є осмислення досвіду польсько-української співпраці в широко визначеній соціальній сфері – від культури, науки, освіти та засобів масової інформації, до діяльності спрямованої на підтримку різних груп та спільнот. Ми хотіли б, щоб цей досвід став основою справжнього партнерства і слугував зближенню наших суспільств. Завдяки тому, що нас об’єднують спільні проблеми – занепокоєння сьогоденням і турбота про історичну спадщину, а також спільні бажання – безпека нас самих і наших дітей, ми здатні створити нову якість у польсько-українських відносинах. Ми віримо, що місце обох наших країн – у спільноті демократичних європейських держав, які можуть ефективно захищати свої цінності та протистояти різним загрозам. Ми хочемо, щоб кордон між нашими країнами став дружнім, а в майбутньому – внутрішнім кордоном країн Європейського Союзу», – зазначено на фейсбук-сторінці організаторів.

Під час заходу відбудуться дві дискусії, присвячені українсько-польській співпраці. Перша – проходитиме без участі глядачів в тематичних підгрупах, натомість друга – на камерній сцені Польського театру, де учасники першої частини поділяться висновками попередньої дискусії.

Учасники конгресу спробують представити рекомендації, адресовані не лише різним колам, які працюють з українськими партнерами, але й українській владі. Також буде озвучено результати анкети, яку було надіслано різноманітним організаціям, залученим до польсько-українського співробітництва. Конгрес завершиться концертом українсько-польського гурту DagaDana, учасники якого вже понад п’ятнадцять років поєднують елементи польської та української культури через джаз, електроніку та світову музику.

Програма конгресу:

17:00–17:15 – відкриття та привітання учасників;
17:15–17:35 – промова «Звідки ми йдемо і куди ми прямуємо»: Богуміла Бердиховська та Мирослав Маринович;
17:35–17:55 – презентація результатів опитування: Йоанна Конєчна-Саламатін;
18:15–19:55 – дискусія: Світлана Олешко і Александра Зінчук (культура і наука), Роман Імельський (медіа), Мирослава Керик і Оксана Дащаківська (громадські організації), Павел Прокоп і Діана Баринова (місцеве самоврядування), Олександра Гнатюк (модераторка);
20:15–21:00 – концерт гурту DagaDana;
21:00–22:00 – вечеря.

Учасники та експерти:

  • Богуміла Бердиховська – випускниця Люблінського католицького університету, спеціалізується на історії України та польсько-українських відносинах. Авторка збірки «Україна: люди і книги»  та співавторка (разом з Олександрою Гнатюк) книги «Бунт покоління. Розмови з українськими інтелектуалами». Співзасновниця і членкиня Громадського комітету солідарності з Україною (KOSzU), лауреатка премії ім. Єжи Ґедройця у 2016 році, членкиня редакційної колегії квартальника Więź.
  • Мирослав Маринович – український громадський діяч, член-засновник правозахисної Української Гельсінської групи (1976), дисидент і політв’язень часів СРСР (1977–1987), засновник та голова амністійного руху в Україні (1991–1997). Філософ, релігієзнавець, публіцист, проректор Українського католицького університету у Львові.
  • Йоанна Конєчна-Саламатін – дослідниця факультету соціології Варшавського університету. Окрім викладання, співпрацює з університетською лабораторією оцінки якості освіти, а також з різними академічними установами, дослідницькими компаніями, неурядовими організаціями та органами державного управління. Співзасновниця фонду «Інститут соціально-економічної експертизи». З 2020 року очолює польську команду Європейського дослідження цінностей.
  • Світлана Олешко – засновниця, директорка та режисерка театру «Арабески» та театральна продюсерка. Досліджує трансформаційний потенціал театру. Найвідоміші постановки – «Пост-правда», «Червоний Елвіс», «Енеїда», «Радіошансон: вісім історій про Юру Зойфера» (на тексти Сергія Жадана). З моменту повномасштабного російського вторгнення в Україну працює в Польському театрі ім. А. Шифмана у Варшаві.
  • Александра Зінчук – головна редакторка Kultura Enter, поетеса, есеїстка, дослідниця усної спадщини, спеціалістка у питаннях багатоетнічного кордону та польсько-українських відносин.
  • Роман Імельський – журналіст, з 2019 року заступник головного редактора Gazeta Wyborcza, координує національний розділ та політичний контент, що публікується на інтернет-порталі. Випускник історичного факультету Сілезького університету в Катовіцах. У 2018 році разом з Радославом Лєнярським видав книгу «Найважливіший меч Кремля».
  • Мирослава Керик – історикиня, соціологиня, фахівчиня з питань міграції українців до Польщі. Голова правління фонду «Український дім». У своїй щоденній роботі поєднує розробку та реалізацію інтеграційних заходів, спрямованих на мігрантів та біженців у Польщі, з дослідницькими проєктами у сфері міграційних студій. Авторка багатьох статей та звітів про становище українських мігрантів у Польщі.
  • Оксана Дащаківська – політологиня, викладачка Українського Католицького Університету у Львові, експертка з питань громадської участі. Керівниця Західноукраїнського представництва Міжнародного фонду «Відродження». Раніше була пов’язана з Комітетом Виборців України.
  • Павел Прокоп – президент Фонду управлінських ініціатив, викладач Вищої школи підприємництва та адміністрації, уповноважений мера Любліна з питань громадської участі та транскордонного співробітництва. Член управління польсько-української господарчої палати, тренер і консультант у сфері управління установами державного, громадського та бізнес-сектору. Автор багатьох програм міжнародної співпраці, експерт з питань самоврядування та соціальних програм.
  • Діана Баринова – голова правління громадської організації «Центр розвитку місцевого самоврядування», експертка з питань децентралізації та місцевого розвитку, голова комітету з питань взаємодії з місцевим самоврядуванням Польсько-української господарчої палати. Здійснювала супровід децентралізації та реформи місцевого самоврядування в Україні.
  • Олександра Гнатюк – дослідниця польсько-українських відносин, української культури та новітньої історії України, перекладачка, професорка Варшавського університету та Києво-Могилянської академії, співробітниця Інституту славістики Польської Академії Наук. Авторка книг «Прощання з імперією. Українські дискусії про ідентичність», «Відвага і страх» та інших.

Конгрес відбудеться 10 жовтня у Польському театрі ім. Арнольда Шифмана у Варшаві (вулиця Казімєжа Карася 2 / Kazimierza Karasia 2). Вхід вільний за попередньою реєстрацією. Захід відбуватиметься польською мовою, проте буде забезпечено синхронний переклад на українську. Конгрес співфінансується Мазовецьким воєводським самоврядуванням.

«Останні тридцять років були найкращим періодом у [польсько-українських] відносинах, завдяки як політичній еліті, так і різним колам осіб […]. Однак не вистачало інституційної підтримки, внаслідок чого багато важливих ініціатив зависали у вакуумі […]. На наш погляд, сьогодні ми перебуваємо на новому етапі наших відносин. Перед нами все ще стоять серйозні виклики, але ми також бачимо великі можливості розвитку для обох наших суспільств, як з точки зору збільшення політичного та економічного потенціалу, так і створення нової якості в соціальній сфері», – підкреслено на фейсбук-сторінці організаторів.

 Дмитро Димидюк

Джерело: фейсбук-подія конгресу.