У Рівному діє виставка про жіночу емансипацію часів Другої Речі Посполитої

Наприкінці жовтня в Рівненському міському будинку культури відкрили виставку, присвячену популяризації внеску відомих польок, українок та єврейок у процес емансипації жіноцтва Другої Речі Посполитої. Про це повідомляє Upmp.news з посиланням на Волинський монітор.

Експозиція містить комплекс фотостендів із зображеннями та біографією дев’яти відомих жінок, пов’язаних із міжвоєнним Рівним.

Про кожен зі стендів під час відкриття виставки розповіла молода дослідниця, випускниця Рівненського державного гуманітарного університету Ірина Левчук, яка вже понад п’ять років вивчає діяльність жіночих організацій Другої Речі Посполитої. Своєю чергою, відкриття експозиції провів представник організатора заходу, Центру студій політики пам’яті та публічної історії «Мнемоніка», професор Максим Гон.

На виставці згадані постаті як загальновідомих представниць жіночого руху (Мілени Рудницької, Зоф’ї Морачевської, Михайлини Мосціцької, Рози Мельцерової, Олени Кисілевської, Цецилії Кляфтен, Марії Роговської-Фальської), так і менш упізнаваних діячок (Парасковії Багринівської та Хаї Сандберг).

Ірина Левчук представила багато цікавих фактів з особистого життя відомих жінок. Скажімо, Мілена Рудницька була матір’ю історика та політолога Івана Лисяка-Рудницького. Зоф’я Морачевська була дружиною прем’єр-міністра Польщі Єнджея Морачевського, Михайлина Мосціцька – дружиною президента Польщі Ігнація Мосціцького, а Клара-Хая Сандберг – бабусею рівненської поетеси Зузанни Ґінчанки.

Не менш цікавими і змістовними були запитання та коментарі присутніх на заході. Так, на запитання професора Ірини Захарчук про те, чи ці жінки були щасливими в подружньому та особистому житті, Ірина Левчук відповіла, що їхнє «професійне та громадське життя не ставало на заваді побудові успішного особистого життя». Слушні рекомендації висловила також дослідниця Тетяна Самсонюк щодо необхідності налагодження сталих контактів із родичами представлених жінок для пошуку та збору нової біографічної інформації. Окрім того, на основі матеріалів виставки видали 24-сторінковий буклет із детальними біографіями представлених активісток.

Можливо, міжвоєнне Рівне й було невеликим волинським містечком, проте ідеї представлених на виставці відомих жінок не могли залишатися непоміченими в середовищі прогресивних спільнот. Варто нагадати, що упродовж 1918–1939 рр. у Сеймі та Сенаті Другої Речі Посполитої різних скликань працювали 49 жінок, що становило лише 2 % від загальної кількості депутатів.

Ще багато аспектів європейської жіночої емансипації належить розкрити дослідникам, розібравшись у гендерних стереотипах, особливостях соціального статусу пересічних польки, українки, єврейки в міжвоєнній Європі, перипетіях міжетнічної взаємодії українського, польського та єврейського жіночого рухів.

Віталій ЛЕСНЯК,
Українсько-польський союз імені Томаша Падури
Фото: Віталій ЛЕСНЯК