24 серпня 2023р. День Незалежності… Про особисте
24 серпня 2023 р – День Незалежності України! Цього 2023 , як і минулого 2022 Років Ці Дні для мене Особливе Свято! Чому? Та тому що Війна! Тому що мільйони ( правда чомусь особисто вже точно не відчуваю і не знаю скільки достеменно..) моїх співвітчизників в незалежності від походження , національності, професії, статі, віку, стану здоров’я, і цілого ряду інших критеріїв раптово зрозуміли , що Своя Держава це як Своє Тіло,яке Твоє, або як Повітря, яким ти дихаєш, або як Сонце, яке Є для Тебе…Майже не зауважуєш коли все добре, начебто так має бути постійно і вовіки віків…звик, , здається ,що ВСЕ ЦЕ тобі належить , завжди є і було Твоїм і нікуди не зникне…. А Тут БАХ! І виявляється, що ВСЕ зовсім не так! Виявляється що є Ті хто хочуть у Тебе ВСЕ ЦЕ забрати, що Ти мусиш так як можеш хоча б якимсь чином боронити і боронитись… бо HAPPY END гарантовано буває тільки в Кіно чи в інших творчих продуктах або людських фантазіях…І то якщо до них не долучаються «автори» в стилі нерона, чінгіз хана,батия, гітлера,сталіна,пол пота і цілого ряду інших «навіжених» і «великих» навіть якщо і «калібром» по дрібніше. Ну типу путіна…Ага – ще є багато розмаїтих діячів, які особливо полюбляють творчий стиль Квентіна Тарантіно…
І ще – мене крайні місяці особливо «ковбасять» ті , які не відчувають і не розуміють реальної Загрози і Викликів, які надалі стоять перед Нашою Незалежністю і Свободою (не плутати з відповідною політичною партією)…Так само, як зростаючий тренд спадання внутрішньої і зовнішньої Солідарності і Емпатії…Жахають баналізація зла і зростаюча конкурентоздатність розмаїтих циніків , гедоністів і дилетантів.. Я весь час «шарпаюсь» коли отримую запрошення на чисельні «мирні», в стилі до 24.02.2022 рю, заходи… Особливо дратують запрошення на так звані «відбудовні» конференції і форуми , а також легіони «відбудовників» України в умовах триваючої Війни…Маю сумніви щодо дійсної мотивації і інтересів багатьох з таких «легіонерів» причому, як зовнішніх, так і внутрішніх, як неофітів, так і не тільки…Таке враження що люди забули про Війну і Пріоритети воєнного часу , а може просто тішать себе ілюзіями або займаються «домашньою» політичною діяльністю та впливами… Тримаєш себе за язик, бо часами навіть найближчим не хочеться\не можеш розказувати про те що бачиш, чуєш, розумієш, відчуваєш і часами займаєшся.
Проглядаючи деякі минулі дописи з нагоди Дня Незалежності звернув увагу на свої роздуми в День святкування 27 Річниці Незалежності..
Перечитав і сам себе засоромився… Ні – не тому ,що що текст виявився не актуальним… Навпаки.. Все актуально…Але ,нажаль маю визнати , що навіть в персональному контексті сьогодні вже я сам мабуть маю потребу підтримки Внутрішнього Оптимізму і Віри…Можливо симптоми ПТСР або може просто давно не згадував «Любіть Україну» Володимира Сосюри і не слухав Гич Оркестр.
Роблю висновки, чого і Вам рекомендую…
Тому Святкуємо, Тримаємо Стрій і Оптимізм! Все Буде Добре! Попри все що Було,Є і Буде, Ми як Держава Існуємо, Боремось і Маємо Шанс на Щасливе Майбутнє! З Святом Незалежності Всіх Кому Не Байдуже!
Олег ДУБІШ