А що там в Сирії у Асада і росіян?
Дві карти із Сирії від сирійського медіагенства Levant24, за 1 грудня о 16.25 та за 27 листопада 15.45. Тобто різниця між картами рівно 4 доби.
За цей час повстанці (сирійська опозиція), що утворили коаліцію під назвою «Командування військових операцій» (КВО) зуміли суттєво просунутися в Сирії, захопивши найбільший промисловий та торгівельний центр – місто Алеппо, та просунулись в напрямку міста Хама, що входить в п’ятірку найбільших міст Сирії.
Хасан Абдель Гані, військовий командир КВО: «Збройні сили злочинного режиму загрожують безпеці звільнених територій, і наш обов’язок — захистити наш народ від цієї неминучої небезпеки, яка загрожує їхньому існуванню та безпеці. Оголошуємо про початок операції зі стримування агресії. Мета цієї військової операції – зламати плани противника шляхом нанесення розрахованого превентивного удару».
Нагадаю, що режим Асада підтримує Росія, Іран і ліванське угрупування «Хезбола», яке підтримується Іраном. Однак «Хезбола» суттєво ослабла після нещодавньої війни з Ізраїлем. Та й Росія теж, це вже теж не Росія зразку 2015 року, коли допомогла Асаду втриматися при владі.
Повстанці користуються підтримкою Туреччини і на своїх ресурсах у мережі Х (Твіттер), зокрема, чітко висловлюють своє відношення до режимів Асаду та Путіна, що можна побачити на скрінах до допису. А також порівнюють свою боротьбу із боротьбою українців за незалежність.
Звісно, світ далеко не чорно-білий і ми це теж маємо розуміти. Наприклад, місто Алеппо захоплювали бійці «Хаят Тахрір аш-Шам», що визнана США та ООН терористичною організацією. Її лідер Абу Мохаммед аль-Голані очолював сирійський підрозділ Аль-Каїди у 2011 році. Втім у 2016 році Голані розірвав зв’язки з Аль-Каїдою, намагаючись відсторонитися від найрадикальніших її членів.
Звісно, опинившись в скрутній ситуації Асад звернувся за допомогою до союзників. Першою справою полетів до Москви.
Невідомо, якою була реакція Кремля, але один із російських медіарупорів написав таке: «наши военные, чекисты и ЧВК сделали все, что можно, и даже больше. Но местные власти вместо того, чтобы восстанавливать нормальную, современную государственность, долгие годы беззаботно сползали в какой-то чудовищно неэффективный, коррупционный феодализм. Простые сирийцы от этого жутко страдали, и все, кто обладал хоть какими-то востребованными на глобальном рынке компетенциями, большей частью стремились покинуть страну. При таком положении дел рано или поздно там, где тонко должно было порваться. Ну вот и порвалось»
Вважаю, що це непогана заготовка, яку можна застосувати росіянам при відступі із будь-яких окупованих територій (наприклад «днр», «лнр» чи Крим).
Тобто нескладно здогадатися, що Асад не отримав підтримку на яку розрахував. Це і не дивно, враховуючи акумуляцію росіянами всього і вся в Україні.
Але все ж на мою думку росіяни не можуть просто так залишити Сирію. Причиною тому труба… газова.
Все почалося із «Сланцевої революції» в США. У 2009-му Сполучені Штати стали світовим лідером видобутку газу, при цьому близько 40% видобутку – метан з вугільних пластів та сланцевий газ.
Ще задовго до цих подій Катар вже почав задумуватися про будівництво газопроводу до Європи, через Саудівську Аравію, Йорданію, Туреччину і … Сирію. Це звісно суттєво шкодить економічним інтересам Росії і Асад відмовляється від будівництва газопроводу.
Далі почнеться російська інтервенція у Сирію, тодішні страшні фото із Алеппо облетять весь світ, бойові дії набудуть значних масштабів, які фінально поставлять хрест на газопроводі. Принаймні із тодішнього бачення перспективи.
То чи відмахнеться Путін від Асада зараз, як від надокучливої мухи, враховуючи, що економіка і так поступово сповзає під натиском санкцій?
Вчора з’явилася новина, що російські винищувачі почали бомбардування у Сирії. Тобто Путін все ж вирішив втягнутися у два фронти.
А паралельно вже почали розгоратися події і в Грузії. Де проросійський уряд вирішив розвернутися в протилежну сторону від ЄС, але грузинський народ рішуче виступив із масштабними протестами.
.
.
.
