Чи винна дисертація?

Екс-головком Залужний опинився в епіцентрі критики після своїх висловлювань про необхідність завершувати війну дипломатичними методами. Заяви справді для деякої частини нашого суспільства виглядають провокативно.

Наприклад, Залужний вважає, що війна на виснаження призведе до громадянської війни. А головною загрозою у країні можуть стати… ветерани. Чисельність яких досягла вже півтора мільйона. Що разом з членами сімей і ближнім колом може скласти багатомільйонну армію. Передбачити дії якої неможливо.

Удар у відповідь екс-главком отримав звідки не чекали. По мережі (починаючи чомусь з одеських пабліків) понісся пост якогось Сергія Іванова. Автор пише, що вчора виповнився рік із того дня, як Валерій Федорович захистив свою дисертацію та став кандидатом юридичних наук. А захищався він в Одеській юридичній академії (звідси, мабуть, і любов Іванова до одеських пабликів!).

Саме підготовка до захисту, на думку Іванова, і стала причиною… провалу контрнаступу ЗСУ у 2023 році. Цікава думка, не знаходите?

Тільки ось не рік цьому захисту виповнився, а два. Та й текст самої дисертації, як стверджували у юрці, готувався щонайменше з 2020 року. Але Іванова це не схвилювало.

Чому? Адже він за своїм колишнім родом діяльності мав би звертати увагу на стикування фактів.

Як розповідають нам ЗМІ та блогери на чолі із Дмитром Гордоном, Сергій Іванов – це колишній співробітник органів прокуратури Луганської області. Вигнаний із них за пристрасть до алкогольних напоїв.

Батьком Сергія є Володимир Михайлович Іванов, який раніше працював в органах КПРС, а потім став нардепом від Партії регіонів і був заступником у регіонала-губернатора Єфремова (якого судили за сепаратизм). Та й самого Сергія звинувачували у покриванні земляків-сепаратистів із ЛНР.

«Є така мерзота на 1+1 на ім’я Сірожа Іванов – колишній прокурор Луганська. У травні 2014 року Миротворець у взаємодії з деякими силовими підрозділами, включаючи його колег з ГПУ, дуже щільно працював по Луганську. Тоді, на прохання колег, я Сірожі подзвонив з проханням надати більше інформація про місцеву проросійську мразоту, про яку він писав у фізбуці. Подзвонив та запропонував зустрітися. У відповідь почув: «Якщо я вам надам інформацію про відомих мені сєпаратістов, то я тоді не зможу у себе писати про них, а це значить, що мені це невигідно тим більше, що це я роблю задля пошуку роботи. Ти ж мене кормити не будеш…» – згадував керівник проекту «Миротворець» Роман Зайцев.

Так це було чи ні? Стверджувати не будемо. Але погодьтеся – надто багато неприємних збігів.