Чому варто розвинути свій бізнес на терен України

Чому варто розвинути свій бізнес на терен України

Всі ми розуміємо, що бізнес переживає не найкращі часи, проте не впадати в режим сплячки, а нарощувати темпи розвитку — тільки так можна опинитися на хвилі, коли ринок повернеться до показників докризового періоду.

Попри ризики та страхи, які цілком природно з’являються в бізнесу в момент кризи, надзвичайно важливо утримати динаміку та й надалі підвищувати свою технологічність.

Це той плацдарм, який дасть змогу стрибнути вище голови та конкурентів, як тільки ринок стабілізується.

Чому варто розвинути свій бізнес на терен України

У минулому дописі про візит Президента Польщі до нашої країни, а саме в частині Apel o aktywne inwestowanie багато слів присвятив тому, аби заохотити Тебе на розширення свого бізнесу на терен України.

Тож у продовження цього темату наведу ще кілька інформацій у підтвердження свого заклику.

Так, за думкою експертів та аналітиків найперспективнішими сферами для інвестицій в Україні є агропромисловий комплекс, енергетика, інфраструктура, логістика (доставка товарів), а також ті сфери, де Україна має конкурентні переваги, зокрема, ІТ.

Під час жорсткого карантину українці звикли купувати онлайн. Коронакриза ще більше наголосила на необхідності розбудови логістичної інфраструктури. Якщо логістика в попередні роки була просто у статусі планованих інвестицій, то зараз реалізація інфраструктурних проєктів пришвидшилась у рази.

Україні й досі критично не вистачає сучасних автоматизованих логістичних центрів, а саме вони дозволяють забезпечити максимальний асортимент, швидкість доставки та зручність для клієнта. Тому будівництво таких автоматизованих та роботизованих складів буде трендом найближчих років в Україні.

Натомість для малого та середнього бізнесу найбільш привабливими напрямками в Україні були, є і будуть продаж товарів повсякденного вжитку, а також якісний та відносно недорогий одяг та взуття.

Якщо мова про онлайн-шопінг, то клієнт очікує вже не просто на широкий вибір товарів та привабливі ціни, він прагне швидкості та комфорту. Тому інтернет-крамниці в Україні сьогодні мають активно працювати над розширенням свого доступу для клієнта, зокрема й можливості розрахунків у національній валюті, а це можливо реалізувати через відкриття для іноземної фірми окремого банківського рахунку у національній українській валюті.  Або знову ж таки – банальне створення та реєстрація окремої фірми в Україні з рахунком в українському банку.

Не зупинятися в розвитку, попри кризи та економічну нестабільність — цілком дієва модель для будь-якого бізнесу. Українська приватизація – on Tour!

І цьому об’єктивним підтвердженням є добра динаміка приватизації спиртової галузі в Україні. Так у листопаді було продано вже 10-тий об’єкт великого державного концерну Укрспирт. Зокрема 3 останні об’єкти були продані з перевищенням ціни в середньому у 1,5 рази від стартової та у кожному аукціоні брало участь від 2 до 4 фірм – потенційних покупців.

А ось 7й об’єкт приватизації концерну отримав першого іноземного інвестора. Ним стала фірма із сусідньої Молдови, найбільший виробник етилового спирту у своїй країні. Молдовський інвестор виклав за державний завод у Тернопільській області 120 млн грн., біля 3,5млн евро.

Ну й на останок новина з області «мовних технологій»))

Із 16 січня 2021 року згідно із Законом «Про забезпечення функціонування української мови як державної» вся сфера обслуговування має перейти на українську мову при спілкуванні з клієнтами й відвідувачами, хіба що ті попросять звертатися до них іншою мовою.

У супермаркеті та в інтернет-магазині в Україні, у кав’ярні, банку, на АЗС, в аптеці чи бібліотеці, де б ти не був – обслуговування має бути українською. Лише на прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися іншою мовою.

Більше про обов’язок використання української мови для інтенет-крамниць в Україні можеш прочитати за посиланням http://jakzalozycfirmenaukrainie.com/sklep-internetowy-na-ukrainie-tresc/

Power. Loyalty. Professionals.

Андрій Попко

Керуючий Партнер Юридичної Канцелярії Пі Ел Пі Засновник PLP Law Group Голова Комітету з питань митного та податкового права Польско-Української Господарчої Палати