Державно-приватне партнерство у сфері кібербезпеки в Україні

На сьогодні розвиток державно-приватної взаємодії у сфері кібербезпеки розглядається як один з основних і ефективних інструментів побудови систем кібербезпеки та кіберзахисту і широко застосовуються в міжнародній практиці.

Законодавче підґрунтя для зазначеної взаємодії описано у статті 10 Закону України «Про основні засади забезпечення кібербезпеки України» та відображає шляхи державно-приватної взаємодії у сфері кібербезпеки.

Державно-приватне партнерство, як один із принципів забезпечення кібербезпеки України як стану захищеності життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства та держави в кіберпросторі також зазначено у Стратегії кібербезпеки України (Указ Президента України від 15 березня 2016 року №96/2016).

Усвідомлюючи необхідність співпраці державного і недержавного секторів на початку 2016 року була заснована Громадська організація “Українська академія кібербезпеки”.

Громадська організація “Українська академія кібербезпеки” (далі — ГО “УАКІБ”) відповідно до свого Статуту, визначила основною своєю метою — вивчення, узагальнення і розповсюдження національних і міжнародних наукових, освітніх і науково-технічних досягнень у сфері кібербезпеки, захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах, безпечного використання інформаційних технологій і систем, зокрема на об’єктах критичної інформаційної інфраструктури, сприяння найбільш повному використанню цих досягнень в інтересах забезпечення інформаційної безпеки України та її соціально-економічного розвитку, сприяння розвитку і відтворенню інтелектуального потенціалу українського суспільства.

З метою досягнення поставленої мети серед основних завдань та напрямків діяльності ГО “УАКІБ” визначила наступні:

1. Об’єднання зусиль вчених і спеціалістів наукових установ, вищих навчальних закладів, державних органів, підприємств, установ і організацій усіх форм власності, професійна діяльність яких пов’язана із забезпеченням кібербезпеки та захистом інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах з впровадженням, застосуванням та безпечним використанням інформаційних технологій і систем, в інтересах забезпечення інформаційної безпеки України;

2. Сприяння державним органам у здійсненні ними діяльності, пов’язаної із забезпеченням захисту інформації та інформаційної безпеки України;

3. Внесення пропозицій щодо розробки законопроектів, інших нормативно-правових актів у сфері захисту національного і міжнародного кіберпростору, розробки, впровадження і застосування захищених інформаційних технологій і систем, зокрема на об’єктах критичної інформаційної інфраструктури, а також у сферах криптографічного та технічного захисту інформації, участь в їх розробці та проведенні незалежних громадських експертиз;

4. Надання згідно із законодавством наукової, освітньої, юридичної і консультаційної допомоги державним органам, науковим установам, вищим навчальним закладам, підприємствам, установам і організаціям усіх форм власності, громадським організаціям і об’єднанням, окремим громадянам з питань розробки, впровадження і застосування захищених інформаційних технологій і систем, зокрема на об’єктах критичної інформаційної інфраструктури, захисту кіберпростору, криптографічного та технічного захисту інформації;

5. Сприяння у підвищенні кваліфікації співробітників органів державної влади, фахівців-практиків, у підготовці наукових і науково-технічних кадрів, залучення обдарованої молоді, виявлення і підтримка талановитих дослідників і спеціалістів-практиків, сприяння творчому зростанню молодих фахівців і науковців;

6. Сприяння державно-приватному партнерству у сфері кібербезпеки, розвитку та інтеграції науки, освіти й виробництва в сфері захисту національного і міжнародного кіберпростору, розробки, впровадження і застосування захищених інформаційних технологій і систем на об’єктах критичної інформаційної інфраструктури, криптографічного та технічного захисту інформації;

7. Допомога державним органам у здійсненні науково-методичного управління підготовкою кадрів у сфері кібербезпеки, інформаційних технологій та захисту інформації, організація та створення відповідної науково-дослідної бази, створення підручників, навчальних посібників, іншої науково-методичної літератури та кіно- і відеофільмів для реалізації статутної мети;

8. Внесення державним органам і суб’єктам господарювання пропозицій про заходи підвищення захищеності інформаційних технологій і систем, про тимчасове припинення розробки і впровадження відповідних технологій і систем, які не відповідають встановленим вимогам щодо відповідного рівня захисту інформації;

9. Інформування громадськості про необхідність забезпечення захисту кіберпростору України, її членства у відповідних міжнародних інституціях, що опікуються заходами проти кіберзагроз;

10. Сприяння розвитку міжнародного співробітництва у сфері кібербезпеки.

На поточний момент ГО УАКІБ сконцентрувало свої зусилля на організації заходів з підвищенні кваліфікації співробітників органів державної влади. Налагоджена взаємодія з профільними структурними підрозділами Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Національної поліції України та Генерального штабу Збройних Сил України.

Підсумовуючи, слід зазначити, що і мета і завдання, які перед собою ставить Громадська організація “Українська академія кібербезпеки” направлені задля досягнення поставленого на законодавчому рівні завдання — побудові Національної системи кібербезпеки.