Домен «.Укр» як спосіб збереження національної ідентичності

Домен «.Укр» як спосіб збереження національної ідентичності.

Моє інтерв’ю.

– Пане Юрію, розкажіть, як виник домен «.Укр»?

– Історія сягає корінням в 2002-2003 роки, коли Україна була одним з тих драйверів і лідерів, які запропонували розглядати в просторі інтернет інтернаціоналізовані доменні імена. Уявіть собі, що Ви входите в бібліотеку, де книги написані на Вашій рідній мові, а корінці книг – латиницею. І слово «борщ», припустимо, Ви навіть прочитати спочатку не зможете. Тому, це природне бажання людей побачити мітки в інтернеті на своєму рідному скрипті, зі своїми рідними літерами.
У 2007-му році «ICANN» підійшли до рішення, що це потрібно зробити, в 2008-му році це було прийнято на мітингу «ICANN» в Парижі, і в 2009-му –  Україна була третьою країною в світі, яка подала заявку на доменне ім’я «.Укр». На жаль, ситуація, що склалася потім, після заявки, виявилася такою, що наша заявка була заморожена на три роки. І  лише в 2013-му році 28 лютого ми отримали звістку про те, що нам делеговано доменне ім’я.

На жаль, ми були вже 32-ми, а не 3-ми, як хотіли. Був запущений процес обговорення серед учасників ринку, були написані правила. Ми не раз говорили, що правила домену «.Укр» втілюють в собі кращі практики світу, і з нами мало хто сперечається про це.

На сьогоднішній день в домені «.Укр» 7 800 доменів. У кращі часи ми мали реєстрації в кількості близько 18 000. Але не дуже хороші економічні умови не сприяють розвитку даного ринку. Це стосується не тільки домену «.Укр», але так само і домена «UA», де теж спостерігається спад реєстрації доменів.

– А в чому Ви бачите сенс домену «.Укр»?

– Сенс, з одного боку, дуже простий, а з іншого – людям, іноді, важко сприйняти його. Тому що ми звикли жити в умовах, коли в частині міток інтернету поширені англійські символи. Але якщо ми подивимося навіть на Європу, яка використовує латиницю, то там є тільки одна країна, яка не потребує інтернаціоналізованих доменних імен – це Великобританія. Всі ж інші країни їх потребують. Іспанія, Франція, Італія, Німеччина, Польща, Румунія, Чехія, Білорусія, Україна – всі ці країни використовують свої рідні алфавіти. У них є свої букви і ці букви повинні відображатися в мітках – мова йде про те природне звучанні назв, з якими людина народжується і виростає – це його культура. У зв’язку з цим, мені здається, що інтернет буде взагалі переформатований через деякий час.

– Які перспективи, на Ваш погляд, мають інтернаціональні доменні імена?

– Припустимо, у Вас є електронна пошта, і Ви хочете відобразити такі звуки як «щ», «ж». Якщо Ви це будете робити через латиницю і транслітерацію, то Вам доведеться морочитися – «sh», «zh», замість того, щоб написати те, що Ви реально розумієте на слух. Сьогодні це завдання практично вирішене. І це буде сприяти розвитку і переформатуванню інтернету. Тому що за цим стоїть не тільки зовнішні зміни цих міток, а й внутрішня зміна самого інтернету. Ми будемо все більше відходити від бази, яка ґрунтується тільки на кодах ASCII і будемо переходити на базу обробки інформації, яка є в інтернеті на базі кодів Unicode.

Якщо ми хочемо, щоб України було більше в світі – ми повинні зберігати свою ідентичність, ми повинні подавати її в цей самий світ.

І «.Укр» це один з інструментів донесення нашої ідентичності в світ. Точно так, як існують домени в Білорусії, Індії, Китаї. Адже не всі знають англійську мову, і не всі сприймають латинські символи в доменних іменах.
Є ще одне дуже важливе питання. Це питання пов’язане із захистом інтелектуальної власності, із захистом честі та гідності, з тими проблемами, які існують в сквотингу доменних імен – мова йде про захоплення доменних імен. Торгові маки, на основі яких формуються дуже багато доменів, в Україні складаються на основі кирилиці. І для того, щоб зареєструвати її в домені «UA» Ви повинні її транслітерувати за певними правилами.

В домені «.Укр» це зробити набагато простіше – Ви просто берете кальку з торгової марки. Чи змінює це нашу свідомість? Змінює! І коли я кажу, що інтернет трансформується – я маю на увазі цей аспект теж. Але якщо існує цей аспект, то нам необхідно створити механізм його захисту. І кожен бажаючий може створити такий домен, розуміючи, що він буде захищений з урахуванням національного законодавства. Хочемо ми цього, чи ні, але до нас прямує інтернаціоналізація і, викликана нею, трансформація інтернету.