Хто звільнить співробітників ЗАЕС, які стали заручниками російської агресії???
Окупація ще одного українського міста обернулася трагедією не тільки для жителів самого міста, але і всієї нашої країни через окупацію ЗАЕС і розгорнутий навколо неї ядерний шантаж країни-терористки.
Багато моїх знайомих у Києві, не на жарт злякавшись можливого розвитку подій, придбали собі протигази для всіх членів сім’ї. Після закінчення цієї війни, напевно, в кожній українській родині залишаться всілякі предмети, які будуть нагадувати нам про цю страшну війну (протигази, вогнегасники, газові пальники, екофло тощо).
Повномасштабна військова агресія рф досягла Енергодара в ніч з 3 на 4 березня, коли війська рф окупували місто і ЗАЕС з усіма її співробітниками, які перебували на зміні і виконували свої функціональні обов’язки. Це перший випадок в історії, коли діюча Атомна електростанція опинилася в зоні бойових дій, а всі 11000 її співробітників стали заручниками російської окупації.
Передові засоби масової інформації трубили на весь світ про те, що Україна не витримає другого «Чорнобиля» і вся ця ситуація може стати новою екологічною катастрофою XXI століття. Однак, російська країна-гниль, не замислюючись ні на хвилину, перетворила станцію на чергову військову базу, стягнувши туди військову техніку (порушуючи норми радіаційної та пожежної безпеки) і обстрілюючи станцію, не замислюючись про можливі наслідки. Таким чином, проблеми почалися не тільки на самій станції, але і один за одним практично у всіх її співробітників, які не підтримали окупацію, насильницьку паспортизацію і виступили проти ультимативного шантажу з боку російських спецслужб.
Як згадують очевидці, ці дні стали армагедоном для багатьох жителів і співробітників станції, які 24/7 перебували під тиском репресивного катка. Кожен день був схожий на попередній, місто перетворилося на безлюдну пустелю, з нахабними російськими солдатами, виставленими на блокпостах по всьому місту. Повна вседозволеність і недотримання елементарних правил ведення війни ледь не призвели до найбільшої екологічної катастрофи в Європі.
Продовжувати працювати серед неадекватних дикунів, які вриваються в будь-який момент в кабінети, під дулом п’яних російських автоматників і російських чекістів для багатьох людей було просто НЕПРИЙНЯТНО. Тисячі людей в Енергодарі, розуміючи, як буде розвиватися сценарій подальших подій в місті, прийняли рішення покинути місто. Однак, не багато співробітників ЗАЕС могли собі дозволити взяти і виїхати на підконтрольну територію України, розуміючи всю відповідальність, покладену на їхні плечі в той момент.
Сьогодні кожен житель України, можливо, не до кінця оцінює і розуміє, якою ціною нам вдалося уникнути ядерної катастрофи, яку так відчайдушно хотіла спровокувати рф в Україні, поклавши всю відповідальність на нашу країну. Мабуть, російські солдати, які стріляли, не розуміли, що ядерний вибух не має кордонів. Ну про що я? Якщо навесні 2022 року під час СВО «Київ за три дні» окопувалися в Чорнобилі, опромінюючись радіацією…
Десятки експертів вже порахували, у скільки можна оцінити збиток, завданий економіці України через окупацію ЗАЕС, а хто порахує, у скільки обійшлася окупація для 15 співробітників ЗАЕС, які не зрадили свою країну і свою совість і в результаті опинилися в руках російських катів.
Історія одного інженера служби фізичного захисту ЗАЕС є одним з таких прикладів. Олексій Бражник прожив в Енергодарі понад 20 років свого життя. Останнім часом працював на ЗАЕС, де був викрадений російськими окупантами 21 вересня 2022 року прямо на робочому місці. Дружину з двома доньками Олексій відправив на підконтрольну територію України ще навесні 2022 року. Окупанти провели обшук у квартирі та пограбували її, а самого чоловіка вивезли до відділку поліції де піддавали всіляким тортурам. До лютого 2023 року Олексій утримувався з 16 іншими заарештованими людьми в камері, призначеній для 4-х осіб. Коли 10 лютого знайомі Олексія приїхали до СІЗО, щоб передати йому продукти та речі, їм повідомили, що така особа у них більше не значиться. За весь час перебування в СІЗО Олексію всього один раз (3 листопада 2022 року) дозволили зателефонувати дружині. Це був перший і останній раз, коли Світлана чула голос свого чоловіка.
13 лютого жінка побачила сюжет російського телеканалу «РИА новости» який був викладений на російському телеграм-каналі «Ждуни Запорізької області» про свого чоловіка та ще одного співробітника ЗАЕС Романа Матвійченка, заарештованого 12 січня 2023 року. У сюжеті чоловіків звинуватили в передачі українській стороні інформації про ЗАЕС і дестабілізації ситуації, депортувавши їх нібито на підконтрольну територію України. Але вірити рф – це не поважати себе. Як ви розумієте, ніякої депортації не було. Замість цього чоловіків забрали військові рф і використовували як живу робочу силу для будівництва оборонних споруд. Всю інформацію про Олексія сім’я по крихтах збирала від людей, які зустрічалися з чоловіком в тих чи інших катівнях, підвалах або СІЗО на окупованих територіях України і на території рф.
54-річний Олексій має низку серйозних проблем зі здоров’ям, одна з яких – виразка шлунка. За відсутності нормального або взагалі будь-якого харчування в лютому 2022 року у чоловіка відкрилася кровотеча шлунково-кишкового тракту. Окупанти подумали, що він хворий на туберкульоз, змусили чоловіків роздягнутися і голими відправили в глибоку яму.
Далі зі слів вже інших звільнених з полону людей вдалося дізнатися, що Олексія і Романа відвезли в СІЗО Мелітополя.
А зовсім недавно нам вдалося дізнатися що з січня 2025 житель Енергодара, інженер ЗАЕС, незаконно утримується в статусі інкоммунікадо вже в іншому СІЗО за сотні кілометрів від рідного дому.
На сьогодні 13 з 15 незаконно заарештованих співробітників ЗАЕС засуджені за надуманими звинуваченнями на терміни від 12 до 25 років за статтями про державну зраду, шпигунство, тероризм, незаконне виготовлення вибухових речовин, організацію терористичного угруповання та участь в ньому і багато інше, на що вистачило хворої фантазії окупантів , але де немає ніякого здорового глузду.
21 століття… Україна… Східна Європа…
Дивись світу, і не кажи, що все це відбувалося за високим парканом або стіною……
