Порушення прав людини в Криму в порівнянні з минулим роком посилюються – аналіз КРЦ за I півріччя 2019 року

У середу, 31 липня, в Українському кризовому медіа-центрі Кримськотатарський Ресурсний Центр і Меджліс кримськотатарського народу представили підсумки та аналіз порушень прав людини в Криму за I півріччя 2019 року.

За даними організації, за звітний період на півострові зафіксовано 73 обшуку, 69 затримань, 97 допитів, опитувань, «бесід», 200 арештів, включаючи 133 випадки продовження терміну арешту, 381 випадок порушення права на справедливий суд, 68 випадків – на найвищий досяжний рівень фізичного і психічного здоров’я, 36 – етапування політв’язнів. Порушення прав людини в Криму в порівнянні з минулим роком посилюються.

У конференції взяли участь Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, Голова правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв і менеджер з комунікацій Кримськотатарського Ресурсного Центру Ельвір Сагірман.

За даними організації, за I півріччя 2019 року в окупованому Криму зафіксовано 73 обшуки, 55 з яких були проведені в будинках кримських татар. У II кварталі поточного року в порівнянні з I кількість обшуків зменшилася – з 45 до 28. Однак у порівнянні з I півріччям 2018 року кількість зросла з 66 до 73.

«В окупованому Криму тривають обшуки в будинках кримськотатарських і українських активістів. Більшість обшуків були пов’язані з нібито участю в заборонених в РФ організаціях – «Хізб ут-Тахрір» і «Свідки Єгови». Також були проведені обшуки за підозрою в участі в нібито «незаконних збройних формуваннях». Найбільша кількість обшуків в 2019 році було зафіксовано в березні, коли силовики масово обшукали 26 будинків кримських татар за підозрою в участі в забороненій в Росії організації «Хізб ут-Тахрір». Також за цей період були зафіксовані обшуки в мечетях, в камерах політв’язнів. Ще один масовий спалах обшуків був у червні, коли силовики провели обшуки щонайменше в 9 будинках кримчан, підозрюваних в участі в організації «Свідки Єгови», і в 8 будинках кримських татар за підозрою в причетності до «Хізб ут-Тахрір», – розповів Барієв.

За I півріччя 2019 року в окупованому Криму зафіксовано 69 випадків затримань, 57 з яких – щодо представників кримськотатарського народу. Кількість затримань в II кварталі в порівнянні з I також зменшилася: з 52 до 17 випадків. Показник в порівнянні з I півріччям 2018 року, практично ідентичний – 73 і 69 відповідно.

Як зазначив Ескендер Барієв, особливістю цього періоду є той факт, що силовики в Криму стали затримувати кримськотатарських жінок.

«Тільки в травні було зафіксовано 3 таких випадки. Як і в попередні періоди зберігається тенденція масових затримань після обшуків, як правило, за підозрою в причетності до забороненої в РФ організації «Хізб ут-Тахрір». Найбільш яскраво це зафіксовано в березні і червні », – сказав Голова правління КРЦ і додав, що за I півріччя кримчан також затримували за підозрою в участі в батальйоні імені Н. Челебеджіхана, в забороненій в РФ організації “Свідки Єгови” і “Хізб ут Тахрір”, за підозрою в закликах до екстремістської діяльності, а також за нібито демонстрацію забороненої символіки.

«Ряд затримань були зафіксовані на адмінкордоні з окупованим Кримом – людей цілеспрямовано утримували на КПП і допитували. Як правило, після затримань людям пред’являли звинувачення, потім слідували «судові засідання» », – зазначив Барієв.

За даними Кримськотатарського Ресурсного Центру, за I півріччя 2019 року в окупованому Криму зафіксовано 97 випадків допитів, опитувань і «бесід», 59 з яких – щодо представників кримськотатарського народу. У II кварталі поточного року в порівнянні з I кількість даних порушень зменшилася з 61 до 36. Однак у порівнянні з I півріччям 2018 року кількість допитів, опитувань і «бесід» збільшилася з 89 до 97.

«Практично всі допити були проведені після незаконних затримань. В окремих рідкісних випадках людей викликали на допити порядком, або ж силовики безпосередньо навідувалися в будинок для проведення «бесід». Найбільше допитів було проведено в березні і червні – 40 і 20 відповідно – в місяці, коли було проведено найбільшу кількість обшуків », – повідомив член Меджлісу кримськотатарського народу.

За I півріччя 2019 року в окупованому Криму зафіксовано 200 випадків арештів, 138 з яких – у відношенні представників корінного народу. З 200 випадків: 67 – нові арешти, включаючи винесені вироки, 133 випадки – продовження терміну утримання під вартою. У II кварталі поточного року в порівнянні з I кількість арештів збільшилася з 97 до 103. Крім того, показник за I півріччя 2019 року практично в два рази перевищує показник за той же період в 2018 році (98 випадків).

«За вказаний період 24 людини були засуджені до різних термінів у кримінальних «справах». Ряд вироків пов’язані з нібито організацією і участю в діяльності терористичної організації, в діяльності незаконного збройного формування, з нібито публічними закликами до терористичної та екстремістської діяльності. Ряд інших – з нібито держзрадою, шпигунством, диверсією, вимаганням, наругою над державним прапором РФ », – розповів Ельвір Сагірман.

«Ще 37 осіб (один заочно) були взяті під варту. 35 з 37 арештовані за підозрою в причетності до організації «Хізб ут-Тахрір», – зазначив Сагірман і додав, що крім цього, всім політв’язням, щодо яких триває «слідство» в окупованому Криму і на території РФ, продовжували строки тримання під вартою.

За словами менеджера з комунікацій КРЦ, всі ці факти прямо вказують на порушення права на справедливий суд.

Згідно зі звітними даними, за I півріччя 2019 року зафіксовано 381 випадок порушення права на справедливий суд, 261 з яких – у відношенні представників корінного кримськотатарського народу. У I кварталі був зафіксований 171 випадок, а в II – 210. У порівнянні з I півріччям 2018 роки кількість порушень права на справедливий суд значно збільшилася – з 286 до 381.

«За цей період окупаційні суди і суди в РФ винесли 24 вердикти у кримінальних «справах», як правило, політично-вмотивованим. Рішеннями цих же судів ще 37 чоловік (один заочно) були незаконно взяті під варту. Працівниками Державтоінспекції зафіксовано 133 випадки продовження терміну утримання під вартою українським та кримськотатарським політв’язням. Окупаційні суди в Криму регулярно порушують право на справедливий розгляд, регулярно відхиляючи апеляційні скарги захисту, забороняючи фото- і відеозйомку, проводячи засідання в закритому режимі, не допускаючи родичів політв’язнів в зал «суду» і т.д. Судова система, спрямована на утримання під вартою кримських татар і проукраїнських активістів, продовжує ламати долі все більше і більше законослухняних громадян», – розповів Ельвір Сагірман.

За I півріччя 2019 року зафіксовано 68 випадків порушення права на найвищий досяжний рівень фізичного і психічного здоров’я, 29 з яких – щодо представників корінного кримськотатарського народу. Показник за II квартал поточного року на 4 випадки перевищує показник за I квартал і більш ніж в два рази перевищує цифру за перші шість місяців 2018 року. Тоді було зафіксовано 30 випадків порушень.

За словами Сагірмана, більшість випадків пов’язана з ненаданням належної медичної допомоги в місцях утримання під вартою, в результаті – погіршенням стану здоров’я. Ряд політичних в’язнів були піддані примусовій психіатричній експертизі.

Це право було неодноразово порушено стосовно українських військовополонених моряків, фігурантів «справи українських диверсантів» – Володимира Дудки, Андрія Захтея, Євгенія Панова, фігурантів «справи Хізб ут-Тахрір» – Енвера Сейтосманова, Теймура Абдуллаєва, Арсена Абхаірова, Ескендера Абдулганієва, Рустема Емірусеінова, Сервера Зекірьяєва, Сервета Газієва, Мемета Белялова, Раїма Айвазова та ін., фігурантів «справи Веджіє Кашка», кримськотатарського активіста Різи Асанова, громадянського журналіста Нарімана Мемедемінова, щодо політув’язнених Олександра Стешенка, Андрія Коломійця, Геннадія Лімешко, Євгенія Каракашева, Володимира Балуха і Едема Бекірова.

Як розповів Ескендер Барієв, за I півріччя 2019 року зафіксовано 36 випадків незаконних етапування політв’язнів, 31 з яких – щодо представників корінного кримськотатарського народу.

У звіті наголошується, що за даний період з Криму був етапований український активіст Володимир Балух, лівий активіст Євген Каракаш, цивільний журналіст Наріман Мемедемінов, звинувачені в нібито зраді Дмитро Долгополов і Анна Сухоносова, фігуранти ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір» – Емір-Усеін Куку, Вадим Сірук, Муслім Алієв, Енвер Бекіров, Арсен Джеппаров і Рефат Алімов, а також фігуранти другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» – Тофік Абдулгазієв, Іззет Абдуллаєв, Владлен Абдулкадиров, Меджіт Абдурахманов, Бєлял Адилов, Енвер Аметов, Осман Аріфмеметов, Фарход Базаров, Акім Бекіров, Ремзі Бекіров, Сервет Газієв, Джеміль Гафаров, Риза Ізета, Алім Карімов, Сейран Муртаза, Яшар Муєдінов, Ерфан Османов, Сейтвелієв Сейтабдієв, Рустем Сейтхалілов, Руслан Сулейманов, Шабан Умеров, Рустем Шейхалієв , Асан Янік. Крім того, протягом місяця фігурант «справи українських диверсантів» Євген Панов також знаходився на етапі. Фігурант «справи Хізб ут-Тахрір» Зеврі Абсеітов був переведений із СІЗО 1 м. Ростова-на-Дону в СІЗО 3 м. Новочеркаська.

У звіті Кримськотатарського Ресурсного Центру також міститься інформація про жертви на півострові за I півріччя 2019 року, про порушення релігійних, освітніх, культурних прав, про руйнування екології Криму, посилення звинувачень політв’язням, неналежні умови утримання в місцях утримання під вартою, незаконний призив на півострові і військових навчаннях та ін.

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров зазначив, що обов’язки моніторингової місії ОБСЄ в Україні виконують громадські організації та продовження такої ситуації є недопустимим для України і ОБСЄ.

“Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ не включає в свої звіти, як оперативні, так і потокові, висвітлення ситуації на території тимчасово окупованого Криму. Я б взяв на себе сміливість сказати, що багато в тій діяльності, яку повинна була б вести спеціальна моніторингова місія ОБСЄ, виконують громадські організації, такі як “Кримськотатарський Ресурсний Центр”, що має детальний аналіз ситуації з правами людини в Автономній Республіці Крим “, – сказав Чубаров.

За його словами, на початку липня, перебуваючи на літній сесії в парламентській асамблеї ОБСЄ в Люксембурзі, він звернувся до глави МЗС Словаччини та чинному голові ОБСЄ Мирославу Лайчак з питанням “Що заважає, щоб спеціальна моніторингова місія ОБСЄ в Україні відвідала Крим?”.

Чубаров повідомив, що Лайчак у відповідь йому сказав, що рішення в ОБСЄ приймаються консенсусом, а оскільки Росія проти того, щоб моніторингова місія ОБСЄ в Україні відвідувала Крим, візити до Криму здійснюватися не можуть. Глава Меджлісу, коментуючи цю ситуацію, зауважив, що відмова відвідувати Крим і в цілому моніторити ситуацію з правами людини на цій окупованій українській території руйнує основи самої організації.

Фото: УКМЦ, КРЦ