Поширення фейків російської пропаганди у телеграм-каналі «Мир сегодня с Юрий Подоляка» (грудень 2022): Аналогія повторень

У віртуальному просторі російської федерації існує велика кількість каналів російських пропагандистів: володимира соловйова, ольги скабєєвої, юрія подоляка та ін., які формують у своїх читачів негативне бачення України та українців; зомбують та спотворюють реальність бойових дій у російсько-українській війні.

Одним із пропагандивних каналів, які активно поширює дезінформацію, наративи та фейки є телеграм-канал «Мир сегодня з юрий подоляка». Кількість підписників каналу – 2 713961 особа.

Протягом грудня 2022 року у телеграм-каналі «Мир сегодня с юрий подоляка» було опубліковано понад 100 матеріалів, серед яких – відео та текстові матеріали. Минув рік, проте більшість наративів та схожих публікацій бачимо зараз.

Провокативним матеріалом виступає візуалізація «Срок вещания телеканала «Дождь» за 7 грудня 2022 у якій здійснено звичний прийом рашистської пропаганди – підміни понять та зіставлення і викривлення фактів. Зокрема, вказано, що у тоталітарній росії  канал працював протягом 12-ти років, а у незалежній Європі – тільки 4,5 місяців. Насправді, така статистика неправдоподібна. Канал, який себе позиціонував як опозиційний, мав проблеми ще задовго до великої війни в Україні, а саме, це було пов’язано із розслідуванням справи «Сосни» та Олексієм Навальним. Згодом, 3 березня 2022 у росії канал було заборонено, оскільки Генпрокуратура росії була незадоволена від висвітлення каналом російсько-української війни. У Європі цей канал ніколи не був на піку популярності. І країни Балтії та Україна, які також не були задоволеними висвітленням російсько-української війни цим каналом, його заборонили. Тому ця візуалізована статистика – приклад маніпулювання суспільною думкою у протистоянні «тоталітарна росія» − «вільна Європа», яка підсвідомо змушує свого глядача зробити вибір у бік росії, у якій (насправді!?) не порушується свобода слова, тому вона не така вже й тоталітарна!!! Тобто це явне протистояння росії та вільної Європи (Європи, у якій постійно порушується свобода слова, а громадяни не мають доступу до достовірної інформації, а отже піддаються постійним маніпуляціям і брехні), а от на росії (тоталітарній країні – свобода слова плекається як базова цінність).

У матеріалі «Польско-русская война: по факту она уже идет» за 10 грудня 2022 року здійснена відверта маніпуляція у аналізі воєнних дій на Артемівському фронті. Серед прихованих наративів пропагандивного матеріалу: протистояння Польщі великій і могутній російській армії; страх поляків та українців перед повістками; похорони польських добровольців, які загинули від російської армії; Польща визнана як окрема воююча сторона у російсько-українській війні. Також у матеріалі вказаний термін «українська війна» або «війна в Україні», що відрізняється від інших пропагандивних каналів, які часто вживають термін «спеціальна військова операція в Україні».

Пересланий матеріал про медійних емігрантів за 15 грудня 2022 року насичений маніпулятивними гаслами, порівняннями та наративами. Зокрема, медійних емігрантів, які під тиском втекли з країни прирівняно до колабораціоністів, що по суті не відповідає дійсності. У матеріалі, методом порівняння подані щоденники білогвардійців, які не змогли прижитися серед цинічного Заходу. У цей поширений наратив російської пропаганди автори включають країни Європи та США, зокрема у матеріалі критикується освіта у США, а також злиденна праця за копійки, яка не дає російським інтелігентам вижити і достойно забезпечити своє майбутнє чи знайти інтелектуальну працю. Наскрізною ідеєю цього матеріалу-ретроспективи виступає гасло: «Ми, російські інтелігенти, тут (у країнах Європи та США) нікому не потрібні!», що звучить як попередження для медійних мігрантів (у Європі ви – нікому не потрібні!).

Відеосюжет «Война на Украине (17 грудня 2023): ВС РФ продолжают усиливать нажим на Донбассе» має «полегшену версію», де вказано, що російські війська нарощували тиск на сили української оборони є відверто маніпулятивним. Окрім, перекручування геолокацій, риторика  юрія подоляки була зведена до того, що у ЗСУ воює «усіляка мішура з Радянського Союзу», та є велика кількість іноземних окремих батальйонів і це уже війна із НАТО (хоча поки що не офіційно). юрій подоляка намагається просувати поширений наратив про те, що росія воює не з Україною чи ЗСУ, а з НАТО і що кількість іноземних легіонів у складі ЗСУ збільшується. Російські сили названі «визвольними», які проводять визволення українських територій.

Вечірній сюжет військової аналітики 19 грудня 2022 року дублює попередній матеріал, проте акцент зміщується на сили противника – ЗСУ, які отримують поразку за поразкою. У цьому матеріалі методом нарощування психологічної напруги та порівняльних прикметників здійснено приниження українських сил оборони. Спроба показати ЗСУ не як професійну армію, а як дилетантів, у лавах якої служать «отстой и мишура». Справжніми професіоналами юрій подоляка називає іноземні легіони НАТО, які не офіційно воюють з росією.

Відео про українських військових на харківському напрямі за 24 грудня 2022 містить велику кількість пропагандивних наративів. Відео включає один пункт українських військових, які жаліються керівництву, що їх покинули: ні зброї, ні їжі нема. Товариші загинули, але холодно і поки що їх не хоронять – нехай так лежать. У відео звучить говірка, якою розмовляють на київщині та сумщині, де традиційне закінчення «сь». Можна припустити, що таке відео було записане силами української оборони, проте  молоді люди чи люди середнього віку, якими є військові на відео, в усному мовленні завжди використовують сленги чи місцеві діалекти, а цього ми не бачимо. Також у відео не вказана чітка позиція – це могло бути будь-яке укриття. Померлі товариші, яких накрило російськими градами та авіацією, чомусь занадто акуратні. Складається враження, що вони просто сплять. Нема ні слідів крові, ні бруду, як буває у випадках активних бойових діях. Локація також не скидається на активну бойову точку. Велика кількість дрібниць вказує на те, що це постановочне відео. Зате у відео спостерігаємо поширені наративи російської пропаганди, зокрема два образи – це головнокомандувача ЗСУ та президента, які довели бідних українських військових до жалюгідного стану і потреби здатися. Серед головних наративів цього відео: президент – клоун, Залужний – з лицем злочинця та збоченця; Залужний (нетрадиційна лайка!) – гандон. Відео побудоване методом нагнітання фактів, які в уяві глядача створюють картину жалюгідного становища української армії та українських військових, неналежного військового забезпечення та голоду; українських військових керівництво країни покинуло та ін. для створення в уяві глядача великої безвиході і потреби здатися у полон, оскільки там тепло, є що їсти, та нема потреби воювати за таку країну, яка не дбає за своїх захисників.

Висновки дослідження. Аналіз матеріалів пропагандистського каналу «Мир сегодня з юрий подоляка» свідчить про поширення багатьох наративів російської пропаганди, зокрема: використання нетрадиційної лайки; критика політичного керівництва та військового керівництва України. Методом нагнітання, відбувається створення відеосюжету про безвихідне становище українських військових (важкі умови та постійні поразки на позиціях) і жалюгідність української армії. Через візуалізацію автор маніпулює цінностями та свободою слова, щоб створити образ справжньої демократії, яка є у росії, а не серед цинічного Заходу (використання поширеного наративу: цинічний Захід, загниваючий Захід, причому йдеться не тільки про європейські країни, а й про США та країни Балтії і Польщу). Образ політичного керівництва України втілений у наративі «президент – клоун», а ЗСУ в образі «гандона Залужного», «Залужного з бандитською мордою». У матеріалах фігурує постійне протистояння квітучої, цивілізованої, людяної росії та тоталітарного Заходу. Також у військових зведеннях, юрий подоляка намагається нав’язати негативний стереотип української армії, у якій служать злочинці, усіляка мішура, далека від професійної армії. А росія насправді воює не з Україною, а з Польщею та НАТО. У пропагандивних матеріалах присутній наратив нищівної української армії, яка б’є по своїх людях, а російська – натомість захищає цивільне населення. Також юрій подоляка намагається жалюгідну втечу російської армії видати за сили оборони, які не втекли, а насправді обережно проривають позиції. Картина бойових дій станом на кінець грудня 2022 року, була зовсім іншою.