Позиція Польсько-Української Господарчої Палати щодо блокади кордону

Від імені компаній, що входять до Польсько-української господарчої палати, ми вкотре закликаємо до припинення блокади польсько-українського кордону!

Нам відомо, що деякі польські автоперевізники розчаровані ситуацією на ринку та бездіяльністю польського уряду, що йде у відставку. Ми вважаємо, що вимоги протестувальників потребують спокійної дискусії за участі урядових адміністрацій обох країн, усіх організацій перевізників, незалежних експертів та Європейської Комісії. Нам потрібна предметна дискусія, вільна від емоцій та політичних нашіптувань, які супроводжують цю блокаду!

Ми закликаємо до припинення блокади, оскільки вона б’є по економічній співпраці між Польщею та Україною, а також в рамках Європейського Союзу. Вона б’є по підприємцях в обох країнах. Сьогодні вони сигналізують про загрози для виконання укладених контрактів і накладення штрафних санкцій, розірвання раніше укладених договорів, а також вихід партнерів з бізнесу. Кільканадцять компаній – членів Палати – повідомили, що блокада вже завдала їм збитків на суму понад 100 мільйонів злотих. Через блокаду вартість автомобільного фрахту зросла на 300%, а вартість простою сягає 300 євро на добу! Ця блокада діє як liberum veto – задовольняючи інтереси частини, вона б’є по переважній більшості підприємців!

Ми закликаємо до припинення блокади кордону, оскільки одразу за ним точиться війна, розпалена Росією. Її наслідки, головним чином блокада товарообміну з Росією та Білоруссю, вплинули на фінансові показники деяких польських перевізників. Але найбільшу ціну за цю агресію платить Україна. Руйнуються промислові підприємства, гинуть працівники енергетичних компаній, залізниці, логістичних компаній. У зв’язку з блокадою і систематичним руйнуванням чорноморських портів, на які до повномасштабного вторгнення припадало понад 60% українського експорту, експорт переорієнтувався на залізничні та автомобільні шляхи. Збільшення автомобільних перевезень з України – це не бізнес-трюк, а результат політики Путіна. Блокада польського кордону має такі ж наслідки, як і блокада росіянами чорноморських портів! Для стікаючої кров’ю України блокада сухопутного кордону означає падіння зовнішньоторговельних оборотів і як результат – втрату надходжень до бюджету, втрату можливостей для нових економічних проєктів. Ми звертаємося до протестувальників: не купуйтеся на стратегію Кремля!

Закликаємо державні органи та установи, відповідальні за функціонування польського державного кордону, який одночасно є кордоном Європейського Союзу, до сумлінної роботи, виконання своїх обов’язків і дотримання закону. Кордон демократичної держави-члена ЄС – це не Берлінська стіна! Уряд відходить, але польська держава повинна діяти, служити підприємцям і платникам податків, зміцнювати європейську економіку.

Звертаємося до української влади із закликом змінити систему електронної реєстрації транспортних засобів на кордоні, якої вимагають польські перевізники, що вийшли на протест.

Звертаємося до всіх, хто був солідарний з Україною після 24 лютого 2022 року: не дозвольмо бездіянню уряду, що відходить, і радикальному протесту деяких перевізників зруйнувати нашу спільну роботу з примирення і підтримки. Польща зарекомендувала себе як хаб для гуманітарної та військової допомоги Україні. У зв’язку з блокадою кордону постає питання: чи буде Польща готова до викликів, які принесе відбудова України? Чи країна, яка не в змозі забезпечити пропускну спроможність власного кордону, зможе стати хабом для відбудови України в майбутньому?!

Підприємців, які сьогодні зазнають збитків через блокаду кордону, інформуємо про можливість підготовки позовів про відшкодування збитків від організаторів, прикордонних гмін та держави. Можливо, такий тиск заохотить всіх до розсудливості?!

У додатку – висновок Комітету з правових питань Польсько-української господарчої палати (зацікавленим ми вкажемо юридичні компанії, які готові взятися за цю справу).

“Організатори акцій, які блокують проїзд українських і польських перевізників, посилаються на конституційну свободу зібрань.

Закон дійсно забезпечує захист публічних зібрань, та ця свобода не є безмежною. Умови реалізації свободи зібрань викладені в Законі про зібрання від 24 липня 2015 року.

Згідно з положеннями цього Закону, влада гміни зобов’язана заборонити зібрання в ситуації, коли, зокрема, зібрання може поставити під загрозу майно у великому розмірі. Хоча законом не визначено це поняття, та збитки, яких зазнали перевізники, безумовно, досягли цієї межі. Тому, на нашу думку, зібрання, яке полягає у блокуванні проїзду вантажівок підприємців, є незаконним.

Тому, хоча відповідний орган гміни не заборонив зібрання до його проведення, він повинен, на підставі ст. 20 вищезгаданого Закону, розпустити його. Якщо цього не буде зроблено, перевізники/підприємства зазнаватимуть подальшої шкоди.

На нашу думку, перевізники повинні об’єднатися в асоціацію і терміново звернутися до відповідних гмінних органів влади з вимогою розпустити зібрання, що блокують проїзд. У разі відсутності реакції, можливим є подання цивільного позову до суду проти: (1) організаторів зібрання та/або (2) Держави з метою отримання компенсації, що відповідає втраченим вигодам. Крім того, якщо перевезення пов’язане з господарською діяльністю, суб’єкт господарювання може заявити претензії відповідно до Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Польща про взаємне заохочення та захист інвестицій з 1993 року. Такий позов може бути поданий до незалежного міжнародного арбітражного суду”.

Закликаємо до солідарності та виваженості!

Правління Польсько-української господарчої палати,

Варшава – Київ, 25 листопада 2023 року.