Про партнерство PL – UA в сфері оборони, іновацій та …публічність під час війни.
Війна накладає обмеження на публічність…
Особливо якщо є певні обов’язки по службі, діяльності в сфері оборони чи в інших специфічних проектах. Причому таких людей на сьогоднішній день дуже багато і їх голос нажаль не завжди адекватно представлений в суспільному дискурсі. Частково відношу себе до числа таких громадян. Навіть з прикрістю відзначаю, як через визваний війною перегляд особистих пріоритетів, починаю втрачати ораторські та інші публічні навички. Але сподіваюсь це діло відновлюване… Зате появляються інші, відповідні часу skills (eng), які надіюсь залишаться зі мною назавжди. Це надто важливо, особливо на фоні того, в які історичні часи проживаємо і яке турбулентне майбутнє нас очікує.
На цьому фоні особливо вражає число різноманітних багатогалузевих, висловлюючись їх термінологією – «прости Господи» (рос.), експертів – неофітів, які останнім часом публічно і «нахраписто» дуже активізувались по окремим, актуальним і важливим для українського і не тільки суспільства напрямкам.
Тема україно-польських відносин, нажаль, не виключення. Спостерігаючи за деякими з таких осіб мимоволі, вибачаюсь за сленг, «офігіваєш» від їх самовпевненості, всюди проникності і хамовитості… Особливо коли за щось небачено нове і унікальне подаються очевидні/об’єктивні і давно проговорювані/промовані і здійснювані іншими дії та думки. Причому слід відзначити, що такими експертами часто густо все це по формі здійснюється дуже професійно та з значним вмістом правильної/об’єктивної інформації та тенденцій, але так би мовити з певними маніпулятивними вкрапленнями, з перфідним антиукраїнським підтекстом, прикритими нібито благими наміри закликами до тотальної зміни ( на практиці руйнації) влади/еліт/державних інституцій, як в UA так і (до речі) в PL, і звинуваченнями багатьох інших фахівців в рагулізмі, націоналізмі, примітивності, некомпетентності, гранотожерстві, лівацтві, інституційній неспроможності (перелік не обмежений), тощо. Також не можна не зауважити певну міжнародну координованість таких от процесів особливо по обидві сторони польсько-українського кордону. Таке враження, що чиясь невидима рука і кишеня/гаманець, ловлячи модні тренди, скоординовано, через маніпулювання суспільною думкою вирощує/розвиває собі лідерів громадської думки і можливу електорально-політичну базу на майбутнє по обидві сторони кордону.
Також наявність у цих спікерів спеціальних глибоких технічних та інших знань, термінів, інформації (наприклад нумерації діючих і новостворюваних військових підрозділів в Польщі, спеціальні технічні знання), тощо які «юзаються» синхронно в різних мовах, складає враження про існування спільного фахового міжнародного «бек офісу».
При цьому, ще раз наголошу – я не применшую фахових якостей і талантів цих людей, просто особисто в мене є питання до їх моралі, мотивації, «целеполагания» (рос.). Як говориться, час все покаже і «По їхніх плодах ви пізнаєте їх. Бо хіба ж виноград на тернині збирають, або фіґи із будяків?» (від Матвія 7:16).
Однак на цьому обмежусь на таких от вищевказаних оцінках нашого з поляками інформаційного поля, а від сьогодні я хочу надолужити свою «марнославну» присутність в цифровому просторі спогадами про деякі публічні події, в якій за час війни, під час службових відряджень до Польщі, приймав участь. І без наявності вищеописаних обставин мабуть ніколи б не згадував про них публічно.
Для початку, хоча і не в хронологічному порядку, кілька слів про мою участь ще 7 травня 2024 (!) року в вступній дискусії на тему «Промисловість – повна мобілізація» 16 Європейського Економічного Конгресу (EEC), який 7-9 травня 2024р. проходив в Катовіце (Польща). До речі, як я вже тепер розумію, активно долучився до формування концепції і складу учасників (з моєю участю) відповідної вступної дискусії, колега з ПУГП Даріуш Шимчиха, за що я йому щиро вдячний (відео мого виступу в додатку).
Зараз, на початку 2025 року, в Польщі багато компетентних і не дуже експертів, розмаїтих діячів і керівників заговорили про потребу активного впровадження в польському секторі оборони українського досвіду ведення сучасної війни, зокрема в частині використання повітряних дронів і різноманітних роботизованих платформ та сучасних технологій ведення війни. Я дуже задоволений, що цей наратив стає масовим. Як, говориться ліпше пізно чим ніколи. Бо такі думки, за період великої війни, було популярні не завжди.
Такий новий підхід, як на мене, разом з іншими факторами сприятиме більш активній польсько-українській кооперації в сфері оборонно-промислового комплексу включаючи відповідну співпрацю приватного малого і середнього бізнесу. Тому саме в такому контексті я хочу повернутись до спогаду про свою участь в минулорічному Конгресі в Катовіце. Якщо стисло то в своєму виступі на цьому заході я спробував акцентувати увагу на:
1) Значенні Польщі для України, зокрема в перший рік війни, подяку за це польському суспільству. Також спробував пояснити причину подальших змін в двосторонніх реляціях. Нажаль в силу обмежень регламенту і модерації не вийшло;
2) Необхідності для Польщі зробити кардинальні висновки з помилок України при підготовці нашої держави до війни;
3) Характеристиці зміни рівня підготовки росіян і їх уваги до навчання з використанням наших українських інновацій і досвіду. Те саме про зміну поведінки росіян на різних фазах війни і небезпечності недооцінки ворога.
4) Зміні етапів війни, які супроводжуються впровадження нових технологій, форм і методів військових дій. Зокрема революційному значенні і важливості використання дронів в актуальній російсько-українській війні;
5) Втратам і зміні структури оборонно-промислового комплексу (ОПК) України в результаті широкомасштабної агресії росії проти України. Кардинальному зростанні ролі і значення українського приватного малого і середнього бізнесу в розвитку ОПК України в умовах великої російсько-української війн;
6) Потребі налагодження на стратегічному рівні системної польсько-української співпраці в сфері ОПК, кооперації і інтеграції нашого спільного промислового і економічного потенціалу з метою збільшення оборонних спроможностей Польщі, Укаїни і ЄС загалом. Значенні українського практичного досвіду здобутого під час війни з росією для розвитку такої взаємовигідної співпраці. Нагальній потребі зміни відповідного законодавства наших держав і підписання великих безпекових угод між Польщею та Україною в сфері оборони і економічної співпраці та кооперарації (захід проходив ще до підписання відповідної Безпекової Угоди PL-UA).
7) Невідворотності спільної скоординованої боротьби Польщі та України проти російської безпосередньої/прямої та гібридної агресії і значення такої спільної боротьби для екзистенціального існування Польщі і України, як незалежних держав і демократій.
По результатам дискусії після завершення панелі кореспондент WP.PL та організатори опублікували огляд мого виступу. Більше за посиланнями під фотографіє.
https://www.eecpoland.eu/2020/pl/wiadomosci/maly-biznes-ruszyl-na-pomoc-ukrainskiej-armii-rosjanie-odczuli-to-bolesnie,832406.html
Можливо в силу моїх недостатніх ораторських і під забутих польських лінгвістичних навичок, а можливо і в силу інших причин, зокрема не достатнього розуміння більшістю польського суспільства станом на травень 2024 року реалій великої російсько – української війни, її тривалих перспектив і загроз для Польщі, в матеріалі допущені деякі неточності щодо певних частин і акцентів мого виступу. Однак значення ролі приватного українського бізнесу зокрема малого та середнього в зміцненні військово-технічних спроможностей України та розвитку українського ОПК загалом відображено вірно.
Симптоматично і символічно, що в числі інших достойних учасників дискусій на наступній широкій панелі на згаданому Конгресі була присутня представниця Гірничо-металургійної академії ім. Станіслава Сташиця в Кракові (Akademia Górniczo-Hutnicza im. Stanisława Staszica w Krakowie, AGH), директор центру кібербезпеки Izabella Albrycht.
Саме завдяки активній участі Пані Ізабелли Албрехт дещо пізніше, в червні 2024 року в Кракові відбувся захід під назвою «Форум оборонних інноваторів Україна-НАТО». У ньому взяли участь найважливіші представники Північноатлантичного альянсу. У саміті, який зібрав майже 400 гостей з 17 країн, взяли участь зацікавлені сторони у сфері оборони та військових технологій, а також представники понад 100 стартапів.
Організаторами заходу виступили НАТО, підрозділ оборонних інновацій – DIU (США) та український урядовий Кластер розвитку оборонних технологій «Brave1», що діє в Україні. З польського боку організатором виступило Міністерство національної оборони у співпраці з Краківською політехнікою/академією AGH.
Позволю собі зацитувати значні фрагменти україномовного переклад інформації про вищевказаний захід опублікованої на веб порталі AGH за наступним посиланням:
https://www.agh.edu.pl/aktualnosci/detail/agh-goscila-uczestnikow-wydarzenia-pn-nato-ukraine-defence-innovators-forum
“Форум надав можливість лідерам НАТО зустрітися із зацікавленими сторонами з України, Польщі та понад десятка інших країн, які щоденно беруть участь у практичній діяльності з розширення оборонних можливостей, в тому числі в розробці і наданні технологій безпілотних літальних апаратів. Серед учасників були також підприємці, інвестори, творці стартапів, представники наукової спільноти і, нарешті, особи, які приймають рішення, які мали змогу обговорити питання, пов’язані з використанням безпілотних технологій і підтримкою України, а також інших регіонів світу в цій галузі.
Під час Форуму оборонних інноваторів Україна – НАТО учасники розробили відповіді на багато складних питань, що стосуються використання безпілотників в Україні. Дискусії були зосереджені, зокрема, на викликах, з якими стикається Україна у швидкій розробці, виробництві і використанні безпілотних літальних апаратів. Захід, що відбувся в AGH, включав панельні дискусії, хакатон безпілотних систем та серію стартап-семінарів. Захід надав можливість обговорити реальні оперативні виклики, співпрацювати над зміцненням ланцюгів постачання і розробити ефективні шляхи впровадження сучасних технологій у збройних конфліктах.
На фото David van Weel. Fot. Devon Bistarkey, The Defense Innovation Unit
– «Об’єднання всіх відповідних партнерів в одному місці для вирішення ключових потреб є моделлю для конструктивної співпраці над поточними і майбутніми оперативними викликами», – сказав на заході помічник Генерального секретаря НАТО Девід ван Вел з Підрозділу з питань інновацій. – Він додав, що форум об’єднав наших українських партнерів і союзників для того, щоб допомогти Україні сьогодні і зміцнити сили Альянсу завтра.
Наталія Кушнерська, операційний директор Brave1, пояснила:
– «Ми вважаємо, що Україна є центром технологічних інновацій у сфері оборони майбутнього. Українські розробники вже зараз представляють рішення, які змінюють сучасний погляд на стратегію і тактику ведення бойових дій. Ми переконані, що український досвід у поєднанні з технологіями та знаннями союзників має потенціал забезпечити технологічну основу для безпечнішої Європи.
Учасники Форуму дискутували під час пленарних засідань та дебатів з представниками, зокрема, Цільової групи НАТО з питань інновацій, Міністерства оборони та цифрової трансформації України та Міністерства національної оборони Польщі. Двосторонні переговори мали на меті, серед іншого, дізнатися про поточні виклики, що стоять перед спільнотою, яка займається технологіями безпілотних літальних апаратів.
В рамках заходу гості також взяли участь у тренінгах та семінарах, організованих, зокрема, Акселератором оборонних інновацій для Північної Атлантики (DIANA).
Хакатон – 48 годин на програмне забезпечення для безпілотників.
Паралельно з Форумом проходив хакатон, під час якого команди з восьми країн (Канади, України, Нідерландів, Норвегії, Польщі, Великобританії, Естонії та США) розробляли системи автоматичного візуального наведення для безпілотних літальних апаратів. Рішення, створені в рамках конкурсу, зосереджені на виявленні та розпізнаванні об’єктів.
– «Цей захід сприяв розвитку важливої міжнародної та міжорганізаційної співпраці на підтримку України, – сказав полковник морської піхоти США Гленн МакКартан, начальник Головного управління розвідки Європейського командування Збройних сил США. – «Наша мета – знайти рішення за години і дні, а не за місяці і роки. Завдяки цьому хакатону ми побачили, що коли альянс об’єднується навколо спільної справи і ділиться ресурсами і знаннями, він може швидко і ефективно надавати рішення».
https://www.agh.edu.pl/home/__processed__/e/d/csm_Glen_b71364bb8d.webp
На фото – Гленн МакКартан. Фото Девона Бістаркі, Підрозділ оборонних інновацій
Завдяки щедрій підтримці Підрозділу оборонних інновацій і Мережі інновацій національної безпеки переможці хакатону отримали призи на загальну суму 100 000 доларів США. Міжнародне журі оцінювало 13 команд за такими критеріями, як інноваційність. Переможцем стала команда Sensorama Lab/KEF Robotics, що складається з дизайнерів з України та Норвегії. Команда отримала 50 000 доларів США за своє рішення, яке забезпечує, серед іншого, автоматичну здатність ідентифікувати об’єкти з обмеженими даними.
Sensorama Lab/KEF Robotics були не єдиною командою, яка розробила цінні рішення на конкурсі. На п’єдестал пошани також піднялися команди codequest (приз 15 тис. доларів США) та AI Autonomix (приз 10 тис. доларів США). Ще п’ять команд, в тому числі команда студентів з Університету науки і технологій AGH у Кракові, отримали почесні відзнаки та грошовий приз у розмірі 5 000 доларів США.”(кінець цитати).
Показовим є також те, що під час цього заходу в Кракові , в рамках Форуму краківська політехніка «Гірничо-металургійної академія ім. Станіслава Сташиця» AGH підписала угоду з Акселератором оборонних інновацій для Північної Атлантики (Defence Innovation Accelerator for the North Atlantic – DIANA). Сторони були представлені Томасом МакСорлі, генеральним юрисконсультом НАТО DIANA, та професором Єжи Лісом, ректором AGH.
Як зазначається в матеріалі AGH у церемонії підписання угоди також взяли участь представники Міністерства національної оборони, в тому числі генерал Марчін Гурка, директор Департаменту інновацій, представник Польщі в Раді директорів DIANA; Ізабела Альбрехт, повноважний представник ректора AGH в НАТО DIANA, член Консультативної групи НАТО з питань нових і проривних технологій 2020-2022; а також керівництво AGH ( на фото).Краківський технологічний парк, з яким AGH спільно керує польською філією Акселератора оборонних інновацій НАТО – Краківський акселератор DIANA, представляв Бартош Юзефовський, уповноважений з питань технологій подвійного призначення.
Томас Максорлі зазначив, що угода з AGH є даниною поваги польській філії оборонного інноваційного акселератора НАТО – Краківському акселератору DIANA, про відкриття якого було оголошено в березні цього року. Краківський центр, на думку Т. Максорлі, має великий потенціал. Максорлі, має великий потенціал для впровадження рішень, що мають вирішальне значення для сучасних викликів у секторі безпеки. Інновації, що з’являються в університетському середовищі, а також дослідницькі і лабораторні можливості, які має в своєму розпорядженні AGH, в поєднанні з прискоренням розвитку бізнесу, яке привносить в мережу KPT, неодмінно принесуть відчутну користь безпеці в альянсі і регіоні.
Професор Єжи Ліс, ректор AGH, у свою чергу, підкреслив, що угода зміцнює нашу позицію не тільки як університету на міжнародній арені, але і як польського центру, який є гарантом надання рішень, що мають ключове значення для оборонного сектору. Завдяки цій угоді польська філія оборонного інноваційного акселератора НАТО, Краківський акселератор DIANA, розпочинає свою роботу з великим ентузіазмом і почуттям відмінності та відданості всьому Альянсу.
Я особливо акцентую увагу на цьому факті та відповідних інституціях які долучились до заходу і підготовки відповідної Угоди з DIANA , оскільки в нас в Україні, як на мене, недостатньо оцінений і використаний в оборонній сфері науково-дослідний та інші потенціали і інфраструктура української політехнічної освіти та проекти її співпраці з відповідними польськими партнерами та іншими євроатлантичними партнерами. А от Польща вельми успішна в цій роботі.
Більше про цю подію в Кракові також можна прочитати на українській мові в спеціальному матеріалі кореспондента “Мілітарний” Катерини Супрун за посиланням:
І на закінчення, трохи жартома, ще одна думка, нав’язуючи до початку даного посту/статті. В російській мові загалом і в нашому радянському минулому зокрема існував/існує такий жарт: «Если пьянку нельзя избежать, то ее надо возглавить!» (рос.). Щось в цьому є… Активізація розвитку польсько-української військово-технічної співпраці і кооперації, як на мене, в актуальних міжнародних умовах та ситуації НЕМИНУЧІ!!!
Питання хто, як, з якою метою і на яких засадах буде очолювати, координувати і здійснюватиме ці процеси.
Олег ДУБІШ