Проблемні формулювання: Польща звернеться до Суду ЄС через спори щодо європейського бюджету та верховенства права

 

«Добре те, що добре закінчується» – певно, це твердження не позбавлене слушності.

Однак доволі часто постає потреба до кінця з’ясувати суперечливі key points вже влагоджених спорів, провести таку собі рефлексію, аби в майбутньому не було потреби ставити на паузу співпрацю задля повторного розбору того, що «вже проходили».

Так і офіційна Варшава 11 березня звернулася до Суду ЄС для досягнення згоди щодо верховенства права як одного з чинників виділення коштів з бюджету Спільноти. Ціна питання немала – 750 млрд євро, закладених на 2021-2027рр. на боротьбу з COVID-19 та його наслідками.

Спершу звернімося до історії проблеми – на щастя, вона не надто далекосяжна (відтак вищі шанси на її швидке та взаємовигідне вирішення):

10 грудня голови урядів держав-членів ЄС зібралися у Брюсселі для обговорення нагальних питань функціонування Союзу – в тому числі уточнення принципів, за якими відбуватиметься розподіл коштів згідно плану Next Generation EU. План передбачається реалізувати поряд зі «звичайним» бюджетом ЄС на 2021-2027рр.

При цьому ще 21 липня Європейська Рада зауважила, що при реалізації плану варто мати на увазі не лише захищеність фінансових інтересів Союзу, а й принцип верховенства права як один з основоположних відповідно до ст. 2 Договору про ЄС. Ст. 7 того ж Договору дозволяє застосування до держави-члена, що порушує основоположні права, санкцій у формі позбавлення певних прав як члена.

Побоювання Польщі у цьому плані небезпідставні: у Брюсселя накопичилося до чинної влади немало питань, чільним з яких є суперечлива судова реформа, що була проведена з порушенням низки норм acquis Communautaire та позначилася встановленням парламентом контролю над Конституційним та Верховним судом, а на додачу – значним послабленням Омбудсмана. І це не оціночні судження – сам Суд ЄС у рішенні у справі «Європейська Комісія проти Польщі» (С-791/19) постановив наявність порушення ст. 2 Договору про ЄС. Над державою нависла загроза значного скорочення фінансування у непрості часи. Розділив ці побоювання й голова уряду Угорщини Віктор Орбан, що відтак заявив про незгоду з планом спільно з колегою Матеушем Моравецьким.

Втім, у найліпших традиціях ЄС було досягнуто консенсусу. Міністри попередньо погодилися з проєктом рішення, при цьому за Судом ЄС було залишено право на остаточне рішення щодо коректності «ув’язування» принципу верховенства права з планом фінансової допомоги. Очевидно, його рішення й визначить подальшу долю Польщі та Угорщини щодо Next Generation EU.

Лишається покластися на неупередженість Суду щодо визначення конкретного спектру значень та масштабу застосування цього непростого поняття – «верховенства права», а також на відданість голів урядів Польщі та Угорщини меті європейського добробуту своїх громадян.