Путін тут ні до чого: огляд рішення ЄСПЛ у справі “Ґачечіладзе проти Грузії”

 

Рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) часом стосуються цілковито неочікуваних аспектів нашого повсякдення.

Ознайомлюватися з ними цікаво й корисно не лише дотичним до юридичного фаху, а й, як то вказують у передмовах до наукових праць, “широким колам читачів”. Вони тренують критичне мислення й уяву, допомагають краще зрозуміти логічні вигоди й хиби у позиціях позивачів та відповідачів і (якщо читати мовами оригіналу) тренують не лише legal, а й language skills. Втім, це справедливо лише для уважного й обережного читання текстів рішень – як виявилося, останнім зауваженням не варто нехтувати. 

Нещодавнє рішення у справі “Ґачечіладзе проти Грузії” викликало фурор публікацій у медіа та жваве суспільне обговорення. Здавалося б, можна лише тішитися такою увагою вітчизняної публіки до практики Суду та допомогою медіа у шляхетній справі поліпшення рівня правової освіти населення, але тут (зовсім неочікувано) підкралася чергова “зрада”… 

Низка ЗМІ, серед яких, до прикладу, 24 канал, у своїх публікаціях або ж заголовках урочисто оголошували, що, мовляв, Суд прямо дозволив копанії-позивачу виробляти презервативи в упаковці, на якій зображено власною персоною російського президента Володимира Путіна. У такому форматі новина розійшлася Укрнетом та українським ФБ. 

Але є одна проблема. 

ЄСПЛ не розглядав питання щодо цього конкретного дизайну! 

Щобільше, представники влади, дії яких оскаржувала у Страсбурзі заявниця Ананія Ґачечіладзе, не оспорювали її право пакувати контрацептиви в плівку з “портретом” президента Росії!

Насправді справа стояла дещо по-іншому. 

27 березня 2018 р. представники консервативного руху “Грузинська ідея” поскаржилися до муніципальної інспекції м. Тбілісі на те, що компанія заявниці Aiisa використовує у своїй продукції образи, що принижують та ображають почуття вірян. 24 квітня інспекція скерувала до Адміністративної палати Міського суду Тбілісі зразки рівно чотирьох дизайнів упаковки, що стурбували представників руху. 

Всі вони містили образи та слогани, що іронічним чином обігрували символи, пов’язані з релігією. Серед них, до прикладу, задоволене обличчя жінки з підписом “Королівські ігри з Тамарою” (алюзія на середньовічну царицю Тамару, канонізовану Грузинською православною церквою) або ж гумова корона з підисом “Дивовижна перемога” (алюзія на битву під Дідґорі 1121 р., у якій християнська Грузія здобула перемогу над мусульманською державою Сельджукідів і звільнила з-під їхнього контролю Тбілісі). Дизайну з Путіним там не було.

Міський суд Тбілісі, призначивши заявниці штраф, зазначив, що втручання адміністративних органів у даному випадку було виправданим, оскільки, з огляду на переважно православне віросповідання грузинів, обрані Ґачечіладзе дизайни були явно образливими для більшості населення в плані релігійному або ж (як у випадку з “Дивовижною перемогою”) – історичному (принизили національну гідність). Заявниця спробувала апелювати до вищого Апеляційного суду Тбілісі, зазначивши, що рекламні матеріали, згідно закону, не перевіряються на “образливість для національної гідності”, а образ же Тамари – громадського діяча – можна вільно обговорювати публічно. На жаль для підприємиці, суд ці аргументи не переконали; він ще й додав, що образ цариці як святої є настільки  поширеним і шанованим у Грузії, що став практично невідокремним (себто говорити про Тамару виключно у світськім плані, як про правительницю майже неможливо).

Передовсім при розгляді справи ЄСПЛ спростував аргумент агентів уряду, що штраф у розмірі приблизно 165 євро (еквівалент) та заборона поширення виробів у 4 упаковках – “незначне покарання”. Було відзначено, що заявниця зазнала суттєвої втрати доходів, оскільки партію з приблизно 10 тис. контрацептивів було відкликано. Отож, справа – прийнятна. 

Уряд аргументував, що втручання у вигляді штрафу й заборони поширення було обґрунтованим, оскільки ч. 2 ст. 10 Європейської конвенції дозволяла обмежувати свободу самовираження на захист публічної моралі. 

На противагу п. Ґачечіладзе зазначила, що її діяльність не обмежується чисто комерційною метою; вона часто розповсюджувала свою продукцію з просвітницькою метою (популяризувала секс-освіту), активно брала участь у заходах на підтримку ЛГБТ-спільноти тощо. 

Суд взяв до уваги її активізм і відзначив, що використання вищезазначених образів було не так частиною рекламної кампанії, “хайпом” з метою отримання прибутку, а радше частиною масштабної суспільної дискусії, спрямованої на “ліпше усвідомлення власної сексуальності”. Взято було до уваги й незадовільний стан справ з правами ЛГБТ в Грузії (рішення у справі “Ідентоба та інші проти Грузії” (2015 р.))

Що ж стосується цариці Тамари, то Суд висловив жаль і здивування, що Тбіліський суд – як національний суд, якому в контексті практики ЄСПЛ мало б бути відведено пріоритет у визначенні прийнятного та неприйнятного при збереженні вирішального контролю за дотриманням конвенційних положень зі Страсбурга (рішення у справі “Mouvement raëlien suisse проти Швейцарії” (2012 р.))  – не зміг належно оцінити ролі цієї історичної особи для конкретного випадку й обставин. 

Врешті Суд з явним подивом відзначив, що агенти уряду у своїх меморандумах допустили “гол у власні ворота” – вмістили рішення Конституційного суду 1/3/421, 422 (2009 р.), де йшлося про неможливість обмежувати право на обмеження свободи вираження однієї чи кількох осіб на користь іншої особи чи групи осіб – врешті, фактично, це те ж саме, що вчинили щодо Ґачечіладзе!

Суд визнав порушення щодо заявниці ст. 10 Конвенції, але не присудив винагороди / відшкодування вартості юридичних послуг, бо ж Ґачечіладзе не зазначала нічого про це у зверненні. 

Така історія й відбулася у Страсбурзі. Як бачимо, активна громадянська позиція та не найліпша підготовка агентів уряду врятували п. Ґачечіладзе – нашим же медіа варто було б обережніше, гадаю, ставитися до підбору та подання інформації ?