Щодо проблеми імпорту деяких видів української сільгосппродукції до країн ЄС
Віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина у інтерв’ю польському Onet щодо проблеми імпорту деяких видів української сільгосппродукції до країн ЄС, зокрема Польщі, наголосила на тому, що запроваджені тимчасові обмеження мають політичний аспект.
“Між нами стратегічне партнерство і воно не залежить від імен конкретних політиків. Але ми не можемо перетворювати громадян, у тому числі аграріїв воюючої країни у заручників політичного процесу”, – наголосила Стефанішина, скоріше за все маючи на увазі парламентські вибори в Польщі, які мають відбутися 15 жовтня.
Проте при вибудові української політики зводити все лише до виборів і сподіватися на зміну позиції Польщі після їх проведення є невірним, зважаючи на фактичний консенсус в польському політичному класі з цього питання. Більш того, потрібно розуміти, що переважання тиску над дипломатичними шляхами врегулювання суперечок може спричинити й протилежний від очікуваного ефект.
“Опозиція, яка відстежує результати опитувань, добре розуміє: поляки очікують більш рішучої політики. Мабуть, тому “Громадянська коаліція” і внесла у свої списки Міхала Колодзейчака — лідера “Агроунії”, який очолював протести проти імпорту українського зерна.
Опозиція хоче відбити у ПіС голоси села, тому й узяла до своїх лав популярного лідера аграрних протестів.
Виборча кампанія порушила одну тенденцію 2022 року: майже усі партії виступають за коригування польської політики щодо України.
Політичні сили мають різне бачення цього коригування, але, якщо коротко, воно зводиться до одного: у відносинах з Україною потрібно проявляти більше рішучості.
Партії хочуть, щоб польська допомога гідно оцінювалась на всіх рівнях. Майже усі партії переконані, що війна та її наслідки триватимуть довго, а тому вважають, що підтримку України слід реорганізувати, враховуючи при цьому інтереси Польщі у коротко- та довгостроковій перспективі.