Тривожні рефлексії щодо ситуації в Польщі…

Нажаль чим дальше, тим більше мене починає турбувати інституційна спроможність польської держави в актуальних внутрішніх і зовнішніх умовах.

Те саме стосується проблеми нерозуміння значною частиною польського суспільства і особливо його елітами реальних загроз, які несе падлюча і перфідна політика Кремля спрямована на Польщу і особливо на польсько-українські відносини, та ситуація України загалом. Звичайно не нам в Україні, особливо враховуючи наші “домашні” проблеми і завдання, давати оцінки чи якісь рекомендації щодо внутрішньо польських питань. Але для багатьох в Україні Польща була і попри все залишається по сьогоднішній день символом, прикладом і брендом успіхів євроатлантичної інтеграції, міжнародної солідарності, десовєтизації і суспільної та економічної трансформації. Сьогодні весь цей символічний капітал, образ і бренд зазнає серйозних викликів… А на північному сході лукаво посміхається споконвічний спільний ворог, системно готуючись до чергового імперського стрибка…

Саме такі рефлексії в мене викликав пост в мережі Facebook опублікований увечері 20 грудня 2023 року колегою Анатолієм Курносовим, текст якого і публікую до уваги читачів:

“Внутрішньополітична польсько-польська війна триває якнайкраще.

Після відправлення у відставку керівників TVP, Polskie Radio та PAP – зайняття будинку телебачення депутатами від ПіС, виклики поліції, перекриття проходів, відключення мовлення. Лунають навіть заклики до протестів на зразок Майдану, апелювання до європейських норм. Гостра риторика, взаємні образи під час мітингів.

Президент через соцмережу звертається до Прем’єр-міністра, називаючи дії міністра культури щодо публічних медіа порушенням законодавчих і конституційних принципів. Прем’єр відповідає: «пане Президенте, як я вже повідомляв Вам, сьогоднішні дії спрямовані – відповідно до Вашого наміру – на відновлення правового порядку та звичайної порядності в суспільному житті. Ви можете розраховувати на нашу рішучість і залізну послідовність у цьому питанні». Такий обмін гострими репліками говорить про перший серйозний, хоч і прогнозований публічний конфлікт між двома найвищими керівниками польської держави.

Тимчасом так і не вирішена проблема на польсько-українському кордоні попри всі сподівання лише загострилася, протест перевізників перед переходом в Дорогуську відновився. Заблокованими залишаються понад близько 9,2 тис. вантажівок, що що спонукає українських водіїв до зустрічних дій на зразок перекриття виїзду з Хелма в напрямку Любліна та дороги між Хелмом і Дорогуськом. Попри слова Д.Туска під час промови в Сеймі ще 12 грудня що «майбутні міністри шукали і знайшли способи на те, щоб якнайшвидше враховувати потреби перевізників і одночасно негайно розблокувати кордон України, яка бореться», новий міністр інфраструктури Польщі просто зараз визнає, що «протест перевізників є гордієвим вузлом, який затягувався через бездіяльність попередників і сьогодні його буде дуже важко розв’язати».

Що наступне на черзі? Чергові гострі скандали навколо витрачання державних фінансів, оборонної політики, коштів на армію, суперечки щодо закупівлі озброєнь, діяльності антикорупційних органів, прокуратури та спецслужб? Повернення війни між політиками та частинами суспільства щодо дій прикордонників на кордоні з Білоруссю?

Після звільнення 13 грудня керівників Агентства внутрішньої безпеки, Агентства розвідки, Центрального антикорупційного бюро, Служби військової контррозвідки та Служби військової розвідки процес оновлення їх командування все ще триває.

Звісно, з Варшави все можливо виглядає інакше, тобто краще, ніж з Києва. Проте ситуація поки що лише загострюється.

І це все на тлі дедалі частіших оцінок польських експертів про загрозу війни Польщі з росією (називається час від 3 до 10 років). Та свіжого соцопитування IBRiS, за яким 22% опитуваних у випадку атаки на Польщу заявляють про наміри взагалі нічого не робити.” (кінець цитати)

Такі от вечірні рефлексії 20 грудня 2023 року…

Олег Дубіш