Ця книга мала бути 19-ою в черзі, але стала першою і вже прочитана
На основній світлині до допису я тримаю в руках книгу «Чорноострівський спадок – II», тішуся гарній компанії і думаю, що обіцянка дана собі не тягнути додому книги, допоки гора із ще непрочитаних книг не зменшиться на столику біля ліжка, знову дала збій) Книги — це моя слабкість).
Ця книга мала бути 19-ою в черзі, але стала першою і вже прочитана.
Тепер про книгу. Найцікавіші історії написані життям і лежать в архівах, їх потрібно знайти і вміти перекласти на живу літературну мову. Автору це вдалося на 100%. От вмієш ти, Ярослав Сумишин, писати книги.
Перш ніж продовжу про книгу, невеличкий відступ.
Колись, років три тому, модеруючи панельну дискусію присвячену історії і спадщині як драйверу розвитку громад сказала, що громади недооцінюють важливість місцевої історії і пам’яток. І я не лише про висновки, які потрібно зробити, щоб не ходити безкінечно граблям. Можливості для розвитку громад сьогодні лежать в минулому. І так, це на часі. Щоб щось реалізувати післязавтра, ми маємо почати працювати позавчора.
Так про що я? Про те, що Чорноострівській громаді страшенно пощастило. Бо Ярослав Сумишин зробив для цієї громади величезну роботу. «Чорноострівський спадок – II» являє собою дуже деталізовану історію містечка, в якій роз’яснено як і чому змінювалося населення містечка, та що було причиною демографічної кризи в певні роки; соціально-економічну ситуацію, хто чим володів та на чому заробляв із прізвищами жителів; багато життєвих історій певних людей і родин.
До речі, в селищі Чорний Острів на 2021 рік за даними Вікіпедії проживало 905 осіб, це менше чим наприкінці 18 століття. Тому ця книга по суті джерелом ідей для громади у грантових проєктах, спільних проєктів з тими ж польськими містами в контексті спільної спадщини. І хто знає, можливо найбільший ріст населення громади ще попереду.
P.S. До уваги моїх єврейських друзів. В книзі багато уваги приділено єврейській громаді містечка, а зокрема є дані із перепису євреїв містечка Чорний Острів за 1875 рік з породинними списками (прізвища та імена) у кількості 1432 особи, сусіднього Миколаєва – 1530 осіб та окремо по селах Чорноостівської волості.
