Я далеко не фанат ТЦК
Поділяю багато критичних думок щодо їхньої роботи.
Ба більше, вважаю, що реформа ТЦК є життєво важливою сьогодні.
Але, коли деякі громадяни вступають у фізичне протистояння з працівниками ТЦК — це неправильно.
Розумію: бувають різні обставини, емоції, імпульсивні вчинки.
Та бійки з ТЦК — це не те місце, де варто демонструвати сміливість, громадянську позицію чи право на протест.
Подобається нам це чи ні, але ТЦК є частиною обороноздатності країни. А ми — у стані війни.
Тут я захищаю не ТЦК як такі, а закон і порядок у воєнний час.
Пам’ятаймо: багато працівників ТЦК ще вчора були військовими ЗСУ на фронті, на яких ми молимось.
А якщо завтра боєць після поранення піде працювати в ТЦК — він одразу втратить нашу повагу? Те, що він воював вже не має значення? Так виходить?
Я проти «бусифікацій». Але, якщо є закон і людина в розшуку — що мають робити ТЦК чи поліція? Тут питання до тих, хто ухвалює законодавство, а не до тих, хто має його виконувати.
Не варто принижувати чи бити людей, які, можливо, ще вчора були в окопах і ризикували життям за нас.
Кожен має право на свою думку щодо мобілізації й ТЦК — висловлювати її приватно чи публічно.
Але вступати у фізичне протистояння — неприпустимо. Бо під час війни закон і порядок — не менш важлива зброя, ніж гармати.