Як ми відкривали поточний рахунок в банку для юридичної особи-нерезидента із застосовуванням нових вимог фінансового моніторингу

Я раніше писав про те, що юридичні особи-нерезиденти мають право відкривати рахунки в банках України в будь-якій валюті, при цьому не обов’язково реєструвати в Україні юридичну особі або представництво.  

І якщо рік тому від нерезидента вимагався зовсім невеликий перелік документів, то цього разу Банк із метою недопущення використання своїх послуг для відмивання доходів, одержаних злочинних шляхом в Україні та за її межами з використанням компаній-оболонок, та підтвердження того, що юридична особа-нерезидент не є компанією-оболонкою, вимагав від нашого Клієнта, окрім стандартних, документи та інформацію:

1) що роз’яснюють суть господарської діяльності юридичної особи-нерезидента;

2) про фінансову звітність за останні кілька місяців;

3) що підтверджують фактичний рух товарів, надання послуг, виконання робіт під час здійснення господарської діяльності;

4) що підтверджують ведення господарської діяльності основними контрагентами юридичної особи-нерезидента;

5) що підтверджують сплату податку на прибуток (доходи) юридичною особою-нерезидентом;

6) що підтверджують найм юридичною особою-нерезидентом осіб на умовах трудового договору (договору про найм персоналу або договору про надання послуг аутсорсингу), до посадових обов’язків яких належить організація та забезпечення здійснення господарської діяльності, з урахуванням відповідності таких обов’язків виду діяльності юридичної особи-нерезидента, обсягам його фінансових операцій;

7) що підтверджують наявність виробничих/офісних приміщень, інших активів, достатніх для ведення юридичною особою-нерезидентом відповідного виду господарської діяльності (правовстановлюючий документ або договір оренди приміщення/устаткування).

При цьому наголошую, що перелік документів/інформації не є вичерпним. Банк має право самостійно, з урахуванням ризик-орієнтованих підходів, визначити обсяг та перелік необхідних документів/інформації, які є достатніми для підтвердження того, що юридична особа-нерезидент не є компанією-оболонкою.

Є виключення, що ці вимоги не поширюються на юридичних осіб-нерезидентів, які є холдинговими компаніями або їх корпоративними підприємствами, за умови, що структура власності холдингової компанії є прозорою та дозволяє визначити кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), та господарська діяльність такої юридичної особи дає можливість повного розуміння її характеру.

Окремо зауважу, що Банк, з котрим ми співпрацюємо в цьому питанні, не вимагав перекладів українською документів польської фірми, хоча інші банки цього вимагають в обов’язковому порядку.

Така прискіпливість банків при відкритті рахунку продиктована зокрема й положеннями нового Закону.  

Фінансовий моніторинг за міжнародними стандартами

З 28 квітня 2020 р. набрав чинності новий Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» («Закон»), прийняття якого було націлено на приведення існуючої процедури фінансового моніторингу у відповідність до світових та європейських стандартів.

Обов’язковому фінансовому моніторингу підлягатимуть фінансові операції на суму більше 400 тис. грн у разі наявності однієї з наступних ознак:

1) зарахування або переказ коштів, надання або отримання кредиту (позики), здійснення інших фінансових операцій у разі, якщо хоча б один із учасників фінансової операції або банк такого учасника знаходиться в державі (юрисдикції), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, залучених у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;

2) фінансові операції з публічними діячами;

3) фінансові операції із переказу коштів за кордон, в тому числі, до держав, віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон;

4) фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів).

Відтепер, фінансовий моніторинг здійснюватиметься шляхом проведення належної перевірки клієнта (так званий, «customer due diligence»), що охоплює наступний комплекс заходів:

1) ідентифікацію та верифікацію клієнта;

2) встановлення кінцевого бенефіціарного власника («КБВ») клієнта.

3) встановлення мети та характеру майбутніх ділових відносин або проведення фінансової операції;

4) проведення на постійній основі моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнта, що здійснюються у процесі таких відносин,

5) забезпечення актуальності отриманих та існуючих документів, даних та інформації про клієнта.

Посилюються вимоги до розкриття структури власності клієнтів та підконтрольних їм груп компаній як в Україні, так і за її межами.

Посилено відповідальності за порушення вимог Закону. Збільшено розміри штрафних санкцій в десятки разів.