Як ультиматуми в Стамбулі вже оберталися поразкою росіян, а Крим ставав поперек горла
Російський блєф в Стамбулі більше смішний ніж здатний когось налякати. Це той випадок, коли відкрив свої погані карти, але намагаєшся всіх переконати, що в тебе флеш-рояль).
Мединський взагалі невдало блєснув. Згадав Наполеона, але варто було пам’ятати як Наполеон спалив Москву. Згадав Бісмарка неіснуючою цитатою. Згадав Швецію. І це все?)
Краще б згадав як Крим колись вже ставав росіянам поперек горла. А ультиматуми в Стамбулі вже ставали початком великої поразки. Це все вже було. Трохи менше двохсот років тому.
А почалося все з того, що 1853 року російський імператор Микола І відправив, теж до речі до Стамбула, генерала, князя Олександра Меншикова з ультиматумом. Той кажуть теж любив “блєснуть умом” як Мединський та мав одну з найкращих в Петербурзі бібліотеку.
І от прибув він до султана Абдул-Меджида в Стамбул, щоб той надав згоду на протекторат Російської імперії над 12 мільйонами православних жителів Османської імперії та право доступу православних до Святої Землі. Султан вирішив задовольнити одну вимогу і видав указ, яким гарантував права православних.
І тут варто було росіянам погодитись. Але ні. Неаргументована наглість – це характерна їх риса. Пусти на поріг – вилізе на голову. Тому Меншиков в гніві покинув Стамбул. Пропаганда тоді ще не мала таких можливостей, блогерів не було, ютубу теж, тому ми можемо лише здогадуватись, які цитати хотів адресувати Меншиков Султану.
А далі Російська імперія розриває дипломатичні відносини з Османською імперією і відправляє 82 тисячну армію “захищати православних”. Почалася війна. Відома під назвою “Кримська війна”.
Згодом росіянам оголосили війну Британія та Франція. А далі Російська імперія опинилася в політичній ізоляції. А далі окрилені першими воєнними успіхами росіяни починають поступатися. Союзники вибивають росіян із окупованих територій. А потім триватиме майже річна (349 днів) облога Севастополя, де російський Чорноморський флот сховався, піджавши хвіст.
А потім Микола I помер, але кажуть, що прийняв отруту, не витримавши майбутньої ганьби. Росіяни потопили свої кораблі і втекли з Севастополя. Новий імператор Олександр II (син Миколи I) попросив зупинити бойові дії і сісти за стіл переговорів.
Капітуляцію росіяни підписали у Франції в 1856 році. Вона відома під назвою «Паризький мир». За її умовами росіяни були позбавлені права мати військовий флот на Чорному морі, фортеці і прибережні арсенали. Російська імперія публічно відмовилася від претензій на ряд територій, а російського імператора позбавили протекторату над християнами Османської імперії, замінивши колективним патронатом усіх великих держав.
Бо не можна, коли ти не впевнений в своїх силах і можливостях інших, підіймати ставки до безкінечності.