Замкнуте коло НАТО: як хибні висновки затягують війну
2+2 на війні не завжди дорівнює 4. Ті самі сили НАТО, які б теоретично могли помітно підсилити Україну, захистивши тим самим і якусь із країн Альянсу, цілком можуть виявитися недостатніми для самостійних дії проти Росії.
Світовим лідерам варто прислухатися до дуже важливих слів професора Ендрю Міхти, директора Стратегічної ініціативи Скоукрофта в Атлантичній раді (Atlantic Council):
“Ми на Заході, на жаль, і надалі мислимо в категоріях контролю за ескалацією, але не в категорії виграшу, тобто ми не маємо візії перемоги, якщо йдеться про Україну.
Ми не маємо ідей щодо Росії. Останніх 30 років кожна держава ЄС почувалася безпечно й уникала ризиків. А тепер ми знаходимося в ситуації, коли насправді ми перебуваємо в першій фазі війни, яку Росія проголосила Заходу і потрібно перейти від того суспільства, яке уникає ризиків до суспільства, яке буде змушене ризикувати. І цей момент буде критичним, якщо йдеться про те, в який спосіб ми зможемо відповісти на ці виклики”.
Питання про уникнення ризиків для самої України давно вже не стоїть. А от Заходу безумовно варто замислитися над візією перемоги над Росією вже у першій фазі війни проти нього самого. Зробивши для цього потужний крок до повноцінного членства України у Північноатлантичному альянсі вже у спекотному липні цього літа.
Анатолій Курносов – аналітик Центру політичних студій «Доктрина», експерт Українсько-Польської Медіа Платформи.