Дезінформаційні кампанії Кремля: як Росія «втомлює» Польщу від війни в Україні

Польща як близький сусід та партнер України часто стикається із дезінформаційними кампаніями Кремля, спрямованими на послаблення України та дискредитації Польщі в очах світової спільноти. Відомо, що Польща має велику історичну неприязнь до Росії, тому антипольські наративи в польських мережах не працюють. Натомість, антиукраїнські кремлівські наративи активно працюють в інформаційному полі Польщі, та, на жаль, сприймаються пересічними поляками нерідко за правду. Про це повідомляє Upmp.news з посиланням на блог кандидатки наук із соціальних комунікацій, викладачки кафедри міжнародної інформації Національного університету “Львівська політехніка”, журналістки-блогерки, громадської діячки, волонтерки, бізнес-аналітикині, комунікаційниці, політтехнологині Марії Павлюх.

До прикладу, про це свідчить останнє соціологічне опитування United Surveys для порталу Wirtualna Polska, яке було проведено з 28 серпня по 1 вересня 2025 року з вибіркою – 1000 осіб. Респондентам було поставлено запитання: «Як ви оцінюєте присутність українців у Польщі та їхню інтеграцію в суспільство?». Підсумками опитування стали такі дані: 52,7% опитаних висловили позитивну думку (з них 5,5% – тільки позитивну, 47,2 % – швидше позитивну). Негативно відповіли 37% учасників опитування (16% – дуже негативно, 21% – швидше негативно). Ще 10,3 % не змогли дати чіткої відповіді.

Ці ж запитання були поставлені політикам. Серед прихильників правлячої коаліції переважає підтримка українців – 62%; проти – 32% . Серед виборців опозиції співвідношення становило: 49 відсотків – підтримують українців; 40 відсотків – не підтримують українців.

Опитування також продемонструвало зміни у ставленні до українців протягом останніх років. У вересні 2023 року позитивно оцінювали присутність українців 64,4% поляків, а негативно – 29,5%. На початку 2025 року ці показники становили відповідно 55,3% і 33%. Так, поміж вереснем 2023 року та вереснем 2025-го відсоток позитивних оцінок ставлення до українців, які проживають у Польщі, зменшився на 11,7 пунктів, а відсоток негативних оцінок зріс на 7,5 пунктів.  Погіршення ставлення поляків до українців та України пов’язане із кремлівською пропагандою та наративами, які ця пропаганда просуває.

Діяльність проросійських сил у Польщі на початку повномасштабного вторгнення

Від початку повномасштабного вторгнення Польща надає Україні військову та гуманітарні допомоги, займаючи чітку антиросійську позицію. Спочатку Польща вигнала зі своєї території усіх російських дипломатів. Далі польські спецслужби у 2023 році затримали велику кількість членів шпигунської мережі, які працювали на російську розвідку.  28 березня 2024 року речник міністра-координатора польських спеціальних служб Яцек Добжинський повідомив, що спецслужби кількох країн ЄС, зокрема, Польщі та Чехії, викрили шпигунську мережу, фінансовану Кремлем. Завданням російської агентури було популяризувати політику Росії в Європі та шкодити структурам ЄС шляхом поширення дезінформації, зокрема щодо війни Росії проти України.

Дезінформаційні кампанії Кремля в Польщі відбувалися в таких площинах: економічній; політичній та пацифістській. Усі ці площини просували проросійські наративи, маніпулюючи свідомістю поляків та спекулюючи болючими сторінками історії. Серед відомих інформаційно-економічних пропагандистських кампаній можна назвати (активне використання Росією у своїх інтересах) блокування польськими фермерами кордону з Україною у листопаді 2023 році. Окрім, безпосередньо, всебічного викривлення фактів про першопричини цієї акції протесту, росіяни намагалися впливати і на самих учасників фермерського блокування. Так, Міністерство закордонних справ Польщі, реагуючи на банери з проросійськими гаслами «Володимир Путін, наведи лад з Україною, Брюсселем і нашими правителями», повідомило, що такі епізоди є спробою радикальних сил (можливо під впливом російських агентів) захопити протестний рух фермерів.  

До економічної дезінформації теж належать наративи, які поширює російська пропаганда через мережі, серед яких такі: «українські біженці займають кращі місця проживання», «українці є загрозою для польського ринку праці»; «мігранти підривають економічну стабільність країни», «поляки стали біднішими через українських переселенців».

Молоді патріотичні польські партії виступають проти війни і мають пацифістський характер. Нерідко ці пацифістські гасла фінансуються Кремлем задля того, щоб розхитати неприязнь між українцями і поляками. До прикладу, на початку лютого 2023 року, був створений Polski Ruch Antywojenny (Польський антивоєнний рух), основними гаслами якого є: «зупинити американізацію та українізацію Польщі». Пацифісти організовують кампанії під назвою: «це не наша війна!». Під прикриттям «пацифістських» гасел представники руху відтворюють проросійський наратив у польському інформаційному просторі.

Низка політиків, політичних партій та організацій теж поширюють російську пропаганду в польському інфопросторі. До прикладу, євроскептична права коаліція польських політичних сил Konfederacja Wolność i Niepodległość (Конфедерація свободи й незалежності) часто поширює тези про російське колоніальне бачення української історії. Політики: Кшиштоф Босак та Рафал Меклер на прес-конференції у Сеймі, 3 листопада 2023 року, заявили, що коаліція «Конфедерація свободи й незалежності» підтримує акцію з блокування перевізниками кордону з Україною. Це ультраправа політсила, яка виступає за вихід Польщі з ЄС, критикує розміщення військ НАТО в країні та дуже радикально налаштована проти українців.

Організатор кампанії «Це не наша війна» (To nie nasza wojna), політолог, професор Лешик Сикульський заявив, що США мали намір втягнути Польщу, за допомогою прихильного до Америки уряду ПіС, до активної участі у війні з Росією і переконував, що Росія хоче жити в мирі з Польщею. Натомість ця кампанія була спрямована на те, щоб поляки перестали допомагати українцям.

Польський право-радикальний політик Януш Корвін-Мікке відомий своїми заявами про підтримку російської анексії Криму. Він неодноразово відвідував анексований півострів, а також робив заяви, що відбілюють російську історію та дії. Виступав на російському телебаченні як польський політик, який виступає проти польської «русофобії». Після вторгнення Росії в Україну, у 2022 році, часто виступав з проросійськими заявами, заперечуючи відповідальність Росії за різанину в Бучі, стверджуючи, що українці все це влаштували самі. Він захоплювався політикою Олександра Лукашенка та Башара Асада. Його заяви часто поширювали російські наративи: «українці та росіяни – один народ», «поляки та росіяни – брати, які живуть в мирі», «Росія – велика держава», «суверенітет України сумнівний».

Проросійські євродепутати

Важливе значення має риторика проросійських євродепутатів. До прикладу, депутат Європарламенту Ґжеґож Браун на одному із засідань заявив: «Хто втратив найбільше танків на війні? Росіяни, українці? Ні, поляки! Не відправлю поляків на українську війну! І не погоджуюся, щоби поляки утримували інший народ!». Риторика цього політика, начебто патріотична, проте це замаскована російська пропаганда, спрямована на те, щоб поляки припинили допомагати українцям зброєю. Цей депутат відомий своїми антиукраїнськими гаслами. Саме Браун, улітку, зняв український прапор із кургану Костюшка в Кракові. Відео опублікував на своїй сторінці в соцмережі X.

Напруга серед антиукраїнських гасел зростала перед виборами президента у Польщі, які відбулися у травні цього року. Гжегож Браун в січні оголосив, що балотуватиметься на посаду Президента. Після цих гучних заяв політика виключили з партії «Конфедерація». Офіційним кандидатом у президенти від «Конфедерації» став депутат Славомір Менцен, який також відомий своїми радикальними висловлюваннями. До прикладу,  24 лютого 2025 року Славомір Менцен приїхав до Львова та записав провокативне відео біля пам’ятника Степану Бандері: «Ми стоїмо з Анною Брилькою у Львові біля пам’ятника Степану Бандері. Це терорист, якого ще під час Другої світової війни польський суд засудив до смерті за вбивства поляків», – сказав С. Менцен. Він заявив, що Україна має «завершити культ Степана Бандери». Це відео масово поширили в польських соцмережах та у російських пропагандистських медіа. Натомість пересічні поляки підхопили ці наративи і під час президентської відбувалося погіршення польсько-українських взаємин.

Механізми створення російської пропаганди у польському інформаційному просторі

10 вересня 2025 року Росія здійснила дронову атаку проти Польщі, після чого в польському інфопросторі одразу почалися поширюватися дезінформаційні кампанії. У соціальних мережах з’явилися повідомлення, що насправді це була українська провокація, бо Україна хоче втягнути НАТО і Польщу у війну. Поряд з тим, лунали думки про слабкий польський уряд та слабке НАТО.

Російська пропаганда, на жаль, подекуди має успіх. До прикладу, після дронових атак, зросла велика кількість коментарів від пересічних поляків про те, що це українські дрони (38%), і тільки 34% коментаторів вважають, що це російська атака. Така ж ситуація спостерігалася в соцмережах у випадку порушення російськими літаками повітряного простору Польщі, що відбулася раніше.

Росіяни будують свою дезінформаційну кампанію на тлі погіршення настроїв у Польщі щодо українців.

Однією із причин погіршення настроїв серед поляків стала «втома» від українського питання. Політики, особливо радикальні праві, намагаються нав’язати думку, що українські переселенці є загрозою для польської економіки і достатку для пересічного поляка. Серед проросійської риторики можна почути думки про те, що «влада зрадила поляків».

Ця «втома від війни» і зростаюча неприязнь до українського питання піднімається політиками майже всіх напрямів, проте керівництво держави виступає єдиним фронтом проти російської пропаганди. А після доленосних подій, коли емоції пересічних поляків трохи вщухли, польське суспільство знову демонструє свою єдність. Дослідження громадської думки, проведене IBRiS, показує, що 82% опитаних не мають сумнівів, що атака дронів була не помилкою, а цілеспрямованою російською провокацією.

Кремлівська пропаганда на сторінках польського фейсбуку

Соцмережа Facebook має в Польщі близько 20 млн користувачів та є одним з основних майданчиків країни, де поширюються вигідні проросійські наративи. Низки сторінок містять: фейки, дезінформацію та маніпуляції, різноманітні теорії змови, які дискредитують Україну й українців та культивується ненависть до українців серед поляків. Найбільшими з них є: Ukrainiec nie jest moim bratem, Marsz Niepodległości, Wrealu24 тощо. Основні наративи, які просуваються через ці спільноти: українці – одвічні вороги поляків; українські біженці ведуть себе в Польщі як окупанти, Польща стає колонією України; поляки стають «громадянами другого сорту» у власній країні; відбувається «українізація» та «бандеризація» Польщі; Польща має припинити військову допомогу Україні; через допомогу Україні в Польщі наростає економічна криза; допомога Україні може втягнути Польщу у війну. Також наративи, співзвучні кремлівським, присутні на фан-сторінках окремих польських правих політиків, згаданих вище.

Аналітики фактчекінгового польського центру «Демагог» та експерти Інституту моніторингу медіа подали звіт «Антиукраїнська пропаганда у 2024 році». Загалом вони виявили 327 тис. антиукраїнських дописів. Це майже на 13% більше, ніж торік. Дослідили й методи російської інформаційної війни.

Росія намагається спекулювати на польських внутрішніх страхах, до прикладу, економічному: поляки бояться, що кращі посади займатимуть українці. Пропагандисти не гребують використовувати природні катаклізми в своїх цілях. Так, у вересні 2024 року, Польща переживала повінь. Натомість, пропагандисти закинули повідомлення про те, що уряд допомагає українцям, а потерпілим від повені полякам – ні. Тому евакуйовані поляки не мали місць для поселення, тому що всі кращі місця зайняли українці. Згодом, польська влада спростувала цей фейк.

У фейсбуці потужним джерелом фейків стало політичне розкручування подій на Волині у 1943 році. Особливо це відчувалося під час президентських виборів. Українська сторона була звинувачена у тому, що влада не хоче дати офіційного дозволу на ексгумацію тіл та робіт, пов’язаних із перепохованнями. Зокрема, була створена робоча українсько-польська група, яка займається пошуко-ексгумаційними роботами на території цвинтаря на Збоїщах у Львові та в селі Плужники, що на Тернопільщині. У Львові було знайдено останки 40 польських воїнів, які загинули у вересні 1939 року; у селі Плужники знайдено останки 42-х тіл. Натомість пропаганда називала перебільшені цифри тих, хто загинув під час подій на Волині.

Проросійські наративи у мережі Х

Особливу роль у поширенні мови ворожнечі та фейкових меседжів відіграє соцмережа Х Ілона Макса. 2024-го року там було опубліковано майже 85% усіх антиукраїнських дописів (277 тисяч). Для поширення своїх постів у соцмережах користувачі використовують спеціальні хештеги: #бандерівці, #укрополін, #StopUkrainizacjiPolski. Фактчекерська організація «Демагог» дослідила, що близько 60 млн злотих або 15 млн доларів – така приблизна вартість реклами цих матеріалів. Авторами таких постів є російські боти та проросійські польські політики.

Дезінформаційні мережі в META

Окрім польського фейсбуку, важливу роль у польському інфопросторі відіграють сторінки та акаунти в інстаграм. Великою популярністю користуються групи та сторінки з назвою «Stop Ukrainizacji Polski» (Стоп українізації Польщі). Головними наративами цих сторінок є такі: українці нібито мають більше прав і «крадуть гроші поляків», а ЄС «грабує Польщу». Пости мають яскраве емоційне забарвлення, гучні заголовки, які привертають увагу пересічних поляків, тому користуються популярністю:

Для розпалювання ворожнечі поширюють фейки й про злочинність українців і псевдоісторичні наративи, зокрема про територіальні претензії на «східні креси».

Один із ключових ультраправих діячів Польщі та член Європейського парламенту, вище згаданий Гжегож Браун, у листопаді 2024 року, опублікував у мережі X та Інстаграм мапу України, розділену на «нові російські регіони», «проросійське державне формування» та «спірні території», маючи на увазі, що західні регіони України можна було б «приєднати» до Польщі.

Поширення російської пропаганди через Телеграм

У Польщі Telegram не є популярним месенджером, та саме в цій мережі поширюються фейки, які, згодом, поширюються на інші платформи. Таких телеграм-каналів налічується – 22, які позиціонують себе як новинні чи інформаційні незалежні служби. Більшість із них часто цитують або копіюють контент російських державних ЗМІ, таких як RT та Sputnik. Нерідко в постах цих каналів фігурують діячі російської диктатури та пропагандисти.

Деякі публікації містять відверто неправдиву інформацію. До прикладу, телеканал «UKR LEAKS_pl» поширював думку, що вбивства у Бучі – це постановка українських військових, які є нацистами. Канал «InfoDefensePOLAND» в одному зі своїх постів пише про український нацистський режим, який контрольований США.

Натомість великі дронові атаки в Україні ці телеграм канали замовчують або ігнорують взагалі. За дослідженнями ВВС і фактчекерів, більшість цих каналів з’явилися після повномасштабного вторгнення, які постійно цитують один одного. На жаль, телеграм-канали стали «відправною точкою» у поширенні російської пропаганди в польський інфопростір, оскільки через них, повідомлення переправляються та поширюються іншими майданчиками і мережами.

Хто є власниками цих телеграм-каналів?

Незалежні розслідування експертів вказують на те, що усі ці телеграм-канали мають тісні зв’язки з російськими спецслужбами. Наприклад, канал UKR LEAKS_pl є частиною ширшої групи UKR LEAKS – багатомовної мережі телеграм-каналів та афілійованих платформ, якою керує Василь Прозоров, колишній офіцер СБУ, що перейшов на бік росіян. InfoDefensePOLAND належить до групи InfoDefense, яка пов’язана з Юрієм Подолякою, прокремлівським блогером родом з України. Інший канал, Pravda PL, є частиною групи Pravda – великої міжнародної мережі прокремлівських новинних сайтів та сторінок у соцмережах. Канал Polska Grupa Informacyjna, який нещодавно поширив фейкове відео спалення портретів США, публікує різноманітний проросійський контент, що дає розуміння того, хто за цим каналом стоїть.

Чому російська пропаганда присутня і дієва у польському медіаландшафті?

Польща залишається головним союзником України, тому Росія зацікавлена в тому, щоб розбурхувати міжнародну неприязнь. Головними гачками, які впливають на пересічного поляка є: емоційно забарвлені заяви радикальних політиків, які звинувачують українців у паразитуванні на бюджеті країни та невдячності. Під час виборів антимігрантська риторика показала українських біженців як загрозу чи злочинців, які живуть за кошти поляків. Політизація історичної тематики теж відіграла важливу роль у просуванні російських наративів у польському медійному ландшафті. Не менш важливою причиною є відсутність критичного мислення та перевага емоційного сприйняття певних подій, поляками.

Сьогодні, дезінформаційні кампанії хочуть переконати поляків, що українці «затягують» війну і хочуть втягнути до неї поляків. І як боротися проти цього? Українцям і полякам потрібно розуміти, що більшість гучних інформаційних приводів, які стосуються України і Польщі, навмисно будуть підігріватися Кремлем для внесення напруги, для розхитування стабільності в ЄС та НАТО.

Натомість російсько-українська війна триває і напади на країни ЄС з боку Росії тільки посилюватимуться. Варто зрозуміти, що Польща та Україна як частини європростору повинні виступати разом, єдиним інформаційним фронтом, а для цього варто виробити імунітет до дезінформаційних кампаній Кремля.