До роковин акції ліквідації євреїв Варшавського гетто у столиці Польщі пройде Марш памʼяті та встановлять “камені спотикання”

У пʼятницю, 21 липня, у варшавському районі Муранов пройде Марш памʼяті, присвячений вбитим євреям Варшавського гетто в роки Другої світової. Того ж дня на вул. Злотій / Złota встановлять перші у польській столиці «камені спотикання» – символічну бруківку з іменами та роками життя людей, які були вбиті нацистами. Памʼятні заходи приурочені до річниці початку великої депортаційної акції у Варшавському гетто, коли впродовж кількох місяців, починаючи з 22 липня 1942 року, сотні тисяч варшавських євреїв були вивезені до табору смерті у Треблінці. Про це повідомляє Upmp.news з посиланням на “Наш Вибір”.

Марш памʼяті

У пʼятницю, 21 липня, вулицями Варшави пройде Марш памʼяті, присвячений жертвам великої депортаційної акції у Варшавському гетто, яка тривала з 22 липня по 21 вересня 1942 року. Внаслідок масових депортацій за приблизними підрахунками істориків до табору смерті у Треблінці було вивезено близько 300 тисяч варшавських євреїв. 

Марш Памʼяті розпочнеться о 18:00 біля пам’ятника Умшлаґплац (нім. Umschlagplatz, місце, де була брама, за якою під час акцій виселення з гетто чекали потяги, які везли євреїв до таборів смерті). Учасники Маршу пройдуть символічною трасою «від смерті до життя», тобто у зворотному напрямку, ніж колись йшли жертви Голокосту. Марш пройде вулицями Ставкі / Stawki – Дубоіс / Dubois – Заменгофа / Zamenhofa – Новоліпкі / Nowolipki – Андерса / Andersa. Кожен з учасників Маршу матиме стрічку з іменем одного з варшавських євреїв. Такі стрічки можна підготувати самостійно або отримати у волонтерів під час ходи.

Марш памʼяті закінчиться у сквері перед кінотеатром «Муранов». Там відбудеться також пленерна виставка «Коріння повстання. Опір у Варшавському гетто», яка присвячена 80-м роковинам повстання у Варшавському гетто 1943 року.

«Камені спотикання» у Варшаві

Крім Маршу памʼяті у цей день у Варшаві встановлять перші «камені спотикання» – символічні бетонні куби розміром 10×10 сантиметрів з латунним покриттям, на якому вигравіювані імена людей, рік народження та дата і місце смерті. Такі камені вмуровують у бруківку на місці, яке стало останнім добровільно обраним місцем проживання або роботи, до того як ці люди стали жертвами нацистського терору. Ініціатором такого способу вшанування жертв Голокосту є німецький митець Гюнтер Демінг. Починаючи з кінця ХХ століття і до сьогодні по всьому світу встановлено понад 100 тисяч «каменів спотикання». У Варшаві подібні памʼятники будуть встановлені вперше.

«Це дуже красивий спосіб вшанування памʼяті жертв Третього Рейху. Ми бачили такі камені у різних містах Європи і вони зробили на нас сильне враженням. Однак їх не вистачало у Варшаві, попри те, що перед війною 300 тисяч мешканців цього міста становили євреї», – говорить для Gazeta Wyborcza Кшиштоф Гутковський, співініціатор встановлення «каменів спотикання» та нащадок однієї з єврейок, яку першою вшанують у такий спосіб у столиці.

Перші три «камені спотикання» вмурують у тротуар на вул. Злотій / Złota на місці довоєнного будинку № 62. «Камені» будуть присвячені трьом сестрам, які до війни жили в цьому будинку. Вони були доньками Анни та Бера Кабак. Перша з сестер – Марія Вигодзька у дівоцтві Кабак (народилась у 18891 році, вбита 8 вересня 1942 року у Варшаві) – прабабуся Кшиштофа Гутковського, вчителька біології. Її старша сестра – Катажина Цильберберг у дівоцтві Кабак (народилась у 1887 році, вбита 18 вересня 1941 року у Варшаві) була вчителькою історії та директоркою місцевої школи. Наймолодша з сестер – Зофія Кабак (народилась у 1896 році, вбита 28 серпня 1942 року у Варшаві) була філологом.

«Ми знаємо, що всі вони загинули в гетто, однак нам не відомі обставини їхньої смерті. Моя бабуся, донька Марії Вигодзької мало про це говорила. Вона лише записала дати смерті, які фігурують у повоєнних свідоцтвах про смерть трьох сестер», – пояснює Кшиштоф Гутковський.

Після початку Другої світової війни та окупації частини Польщі нацистськими військами, на окупованих територіях і, зокрема, у Варшаві швидко запроваджувалась репресивна політика проти євреїв. Спочатку їх змушували носити повʼязки з зіркою Давида. Євреям також заборонялося відвідувати більшість закладів і, навіть йти тим самим боком вулиці, що й німецьким патрульним. Навесні 1940 року нацисти у Варшаві почали впроваджувати спеціальну локалізацію для євреїв, яка згодом стане теренами гетто. Переселитися туди змушені були євреї з різних частин міста. Згодом гетто було відділене від решти міста муром. Восени 1941 році за покидання гетто або допомогу євреям нацисти запровадили смертну кару. З 22 липня по 21 вересня 1942 року відбулась велика депортаційна акція євреїв, в результаті якої близько 300 тисяч осіб з Варшавського гетто були перевезені до табору смерті у Треблінці. 19 квітня 1943 року розпочалось повстання євреїв у Варшавському гетто. Повстання стало найбільшим збройним виступом євреїв під час Другої світової війни та першим міським повстанням в окупованій нацистами Європі. Повстання зазнало поразки, а територія гетта була зрівняна нацистами з землею.

У 2023 році у Польщі відзначали 80-ті роковини повстання у Варшавському гетто. 

Підготувала Анастасія Верховецька