Гібридні атаки в Балтійському морі: Як НАТО протидіє Росії
Від 2023 року було зафіксовано щонайменше 11 ймовірних актів саботажу щодо інфраструктури Балтійського моря, пише видання The Economist.
Держави НАТО посилюють присутність у Балтійському морі для захисту власної інфраструктури на тлі російської активності у регіоні. Про це йдеться у матеріалі The Economist.
“На папері присутність НАТО в Балтійському морі ніколи не була такою сильною. З дев’яти прибережних країн Балтійського моря всі, крім Росії, входять до Альянсу. Однак хоча НАТО має явну перевагу в Балтійському морі з погляду звичайної військово-морської могутності, Росія має кошти, щоб сіяти хаос”, – зазначається в статті.
Із 2023 року було зафіксовано щонайменше 11 ймовірних актів саботажу щодо інфраструктури Балтійського моря, багато з яких пов’язані з російським “тіньовим флотом”.
Російські спецслужби можуть використовувати деякі з цих кораблів для операцій. У вересні над аеропортами у Данії були помічені безпілотники, які, ймовірно, були запущені з кораблів, пов’язаних з Росією. Аналогічні інциденти відтоді сталися у Франції та Німеччині.
Гібридні атаки дозволяють Росії заперечувати свою причетність, перевіряти пункт НАТО про взаємну оборону та оцінювати готовність кожного члена до конфронтації. Але режим російського диктатора Володимира Путіна також починає діяти відкрито. На початку жовтня розвідувальне управління Міноборони Данії повідомило, що російські військові кораблі націлили свою зброю на кораблі ВМС Данії та гелікоптери й рушили у їхньому напрямку, імітуючи зіткнення.
Видання зазначає, що держави Альянсу мають численну інфраструктуру у Балтійському морі. Багато з цих проєктів були задумані, коли загроза з боку Росії здавалася абстрактною.
Тепер уряди намагаються захистити інфраструктуру, що є складним завданням. Радари та супутники можуть контролювати небо та відстежувати кораблі, навіть коли вони вимкнули свої транспондери. Але відстежувати те, що відбувається на морському дні, набагато складніше, що робить його ідеальною місцевістю для гібридних атак.
Мілководдя та захаращене дно створюють акустичний шум, морський рух маскує підводну активність, а різкі зміни солоності спотворюють звукові хвилі. Нові рішення дозволять заповнити деякі прогалини, включаючи гідроакустичні датчики, підводні човни, такі як шведські А26 та безпілотні підводні апарати. Але розробка інтегрованої системи спостереження, основне завдання НАТО для Балтійського моря, займе роки.
Видання пише, що порівняно з громіздкими російськими атомними підводними човнами, A26, довжиною всього 66 метрів, є компактною моделлю. У листопаді Польща купила три такі судна, вартість угоди склала $2,8 млрд. Однак Польщі, чий флот має лише один несправний підводний човен радянської епохи, доведеться чекати до 2030-х років.
Таким чином, навіть з урахуванням нових технологій, що покращують моніторинг, виявлення та ремонт, НАТО необхідно докласти більше зусиль, щоб показати Росії, що її гібридні атаки не залишаться безкарними.
Заходи у відповідь досі носили в основному реактивний характер. В рамках операції НАТО “Балтійський страж”, розпочатої на початку 2025 року, Альянс посилив патрулювання Балтійського моря. Але хоча кораблі НАТО можуть зв’язуватися з комерційними судами, щоб перевірити наявність у них чинної реєстрації, згідно з міжнародним правом їх екіпажам не дозволяється підійматися на борт або проводити огляд.
На тлі цього лунали заклики закрити Балтійське море для танкерів “тіньового флоту”. Однак така блокада майже напевно порушить міжнародне право. Конвенція ООН з морського права гарантує судам, що навіть перебувають під санкціями, право проходити через міжнародні протоки, якщо вони не загрожують застосуванням сили й не порушують правила безпеки.
Росія, яка використовує Балтійське море для 60% свого морського експорту сирої нафти, ймовірно, розцінить закриття проток для танкерів тіньового флоту як акт війни.
Ще одним способом закрити море є відмова у доступі суднам, які не відповідають технічним стандартам. Цей підхід набирає популярності.