Логістичні фірми Польщі зазнають збитків через брак українського зерна

«Польські термінали, ймовірно всі, порожні та несуть дуже високі експлуатаційні витрати. Ми також помітили, що деякі країни, такі як Румунія, Німеччина та Туреччина, мають у своїх портах велику кількість зерна з України. На жаль, у Польщі цією ситуацією нехтують. У результаті транспортні компанії, порти та перевантажувальні термінали зазнають збитків», — каже Лаура Головач, генеральна директорка групи CSL. Про це повідомляє Upmp.news.

У 2024–2025 роках Польща фактично призупинила транзит українського зерна через масштабні протести польських фермерів та запроваджені обмеження імпорту з боку уряду. Це призвело до значного падіння вантажопотоків через Польщу, тоді як сусідні країни, як‑от Німеччина, Румунія та Туреччина, зберігали активні маршрути транзиту українського зерна.

За словами гендиректорки CSL Group Лаури Головач, польські порти й термінали — у Гданську, Гдині, Щецині — практично порожні, але все ще сплачують великі експлуатаційні витрати. Водночас залізничні тарифні та портові прибутки зникають, що призводить до фінансових втрат, погрози звільнень та банкрутств логістичних компаній.

Компанія CSL оцінює, що обсяги перевалки зерна у польських портах у 2024 році знизилися на 15,6 % (до 10,5 млн т), при цьому порти Гданськ скоротили обсяги на 17 %, Щецин — на 22 %.

Причини ситуації

1. Політичні протести фермерів: Блокування пунктів пропуску почалося в листопаді–грудні 2023 і продовжилося до 2025 року, паралізувавши рух українських вантажівок і поїздів через кордон.
2. Адміністративні уповільнення: Повільна робота митниці та прикордонних процедур, недостатня цифровізація транзитних операцій — особливо в порівнянні з іншими країнами, де процеси більш ефективні.
3. Конкуренція портів інших країн: Німеччина, Румунія і Туреччина успішно приймають українське зерно на транзит, залишаючи польські термінали без товару й доходу.

Лаура Головач та інші експерти пропонують:

• Ясно відокремити транзит від імпорту в місцевий ринок — транзит має підтримуватися й приносити дохід польській логістиці.
• Переглянути транзитні процедури, спростити та цифровізувати процес оформлення на кордоні й у портах.
• Впровадити політику стимулів для відновлення транзитного потоку українського зерна, який раніше формував дохідну основу для кількох секторів логістичної інфраструктури.

Блокування українського зернового потоку через Польщу завдало серйозного удару по її логістичній галузі: порти і термінали порожні, операційні витрати залишаються високими, а основний дохід втрачено. Водночас сусіди ефективно переструктурували свої маршрути транзиту, залишаючи Польщу позаду. Щоб залишитись конкурентоспроможною, Польща потребує вдосконаленої політики підтримки транзиту, цифрової модернізації процедур і врегулювання імпортного протекціонізму.