Польща номінує, Європа видає — а МЗС України спотикається на власній мові
Український науковець із Польщі номінований на премію Ґедройця вдруге — за книжку поза темою програм викладання української мови. Про це повідомляє Upmp.news.
Український науковець Павло Левчук вдруге отримав номінацію до престижної Премії імені Єжи Ґедройця, яку щороку присуджує Університет Марії Кюрі-Склодовської в Любліні. У 25-й ювілейній edycji конкурсу журі відзначило його нову монографію Wielojęzyczność migrantów wojennych z Ukrainy w Polsce, присвячену проблемам мови, міграції та адаптації в умовах війни.
Це вже друга номінація Левчука в історії премії. У 2021 році він потрапив до шортліста з монографією Trójjęzyczność ukraińsko-rosyjsko-polska Ukraińców niepolskiego pochodzenia. Ця праця отримала ґрант на переклад англійською та публікацію у відомому німецькому видавництві Vandenhoeck & Ruprecht, яке безперервно працює з 1735 року й належить до найстаріших гуманітарних видавництв Європи.
Водночас автор відомий як ініціатор програм викладання української мови як іноземної у польських школах. Саме цей освітній проєкт викликав значний суспільний резонанс і критику: чимало опонентів виступали не стільки проти змісту програм, скільки проти самої ідеї появи української мови в системі польської освіти.
Неоднозначною є й позиція української дипломатії. Хоча Посольство України у Польщі офіційно підтримує впровадження української мови, на практиці не завжди спостерігається належна координація. Так, презентація програми у Вроцлаві, яку готувало місцеве Генеральне консульство України, ледь не була зірвана: приміщення виявилося непідготовленим, а автора й учасників спершу навіть не впускали всередину.
Ці факти піднімають ширше питання: чому українська мова за кордоном часто не отримує послідовної й системної підтримки, навіть тоді, коли йдеться про ініціативи з високим освітнім і культурним потенціалом.
Повторна номінація Павла Левчука до премії Ґедройця підтверджує вагомість його наукових розвідок. Його нова книга Wielojęzyczność migrantów wojennych z Ukrainy w Polsce демонструє, що теми багатомовності, міграції та міжкультурної комунікації залишаються ключовими для розуміння сучасних польсько-українських відносин та інтеграційних процесів