Постскриптум до Міжнародного Салону Оборонної Промисловості в Кєльце (MSPO 2024)

Пролонгована післямова до Міжнародного Салону Оборонної Промисловості (MSPO) в Кєльце 3-6 вересня 2024р. на фоні розвитку подій в секторі оборони України крайніх двох місяців. Про це повідомляє Upmp.news з посиланням на блог голови правління БО «Благодійний фонд Польсько-Українського партнерства» та голова Ради Польсько-Української Господарчої Палати Олега Дубіша.

Попри особисті виклики, службу і обов’язки військового часу, є кілька заходів за межами України, які, так само як і в попередні роки, особисто я стараюсь відвідувати регулярно.

Міжнародна оборонна виставка MSPO в польському місті Кєльце один з таких заходів. За кілька днів до цієї події ще в серпні 2024 року в своєму дописі в Фейсбуку «Спекотне літо 2024р.» я писав про значення великої Безпекової Угоди підписаної влітку цього року між Польщею та Україною і щиро сподівався, що наступні події в двосторонніх відносинах зокрема заходи в рамках цьогорічної оборонної виставки в Кєльце будуть логічним елементом виконання такої Угоди.

Читати допис на Фейсбуці.

Однак розвиток ситуації в польсько-українських відносинах за останні два місяці з неадекватним домінування історичних і відбудовних наративів, подій і суперечок на фоні маргіналізації пріоритетів безпекової співпраці переконує мене в необхідності чергового наголошення на потенціалі і надзвичайній важливості посилення оборонно-промислової співпраці Польщі та України для спільної безпеки нашого регіону. Тому сьогоднішня згадка про події цьогорічного MSPO 2024 для мене хороший привід для продовження такої розмови.

Безсумнівно, що саме початок 24.02.2024р. широкомасштабної агресії росії проти України кардинально вплинув на стрімкоподібний розвиток оборонно-промислового комплексу на глобальній арені, в результаті чого, зокрема цьогорічна виставка MSPO 2024 – стала найбільшою в історії Польщі. Чотири дні Міжнародної виставки оборонної промисловості MSPO стали напруженим часом для світової оборонної промисловості. Загалом цей діловий захід у Кельце відвідало понад 28 000 осіб, а ще 12 000 – були присутні під час Дня відкритих дверей цієї виставки Збройних сил Польщі 7 вересня у Кєльце.

32-а Міжнародна виставка оборонної промисловості MSPO в «Таргі Кельце» безсумнівно стала ключовою подією не тільки для Польщі але і всієї для міжнародної оборонної промисловості. 769 компаній представили свої пропозиції, в тому числі 416 з Польщі і 353 з 34 країн світу. Найчисленніші представництва компаній були з США (53), Великобританії (34), Австралії (31), Німеччини (30), Канади (27), Південної Кореї (27) і Данії (18). Як це традиційно буває щороку, надзвичайну відданість підготовці заходу в Кєльце продемонструвала Польська група озброєнь (PGZ) – стратегічний партнер MSPO.

Завдяки співпраці між Kielce Fair і PGZ вдалося створити захід, який в черговий раз став місцем зустрічі еліти збройової промисловості з Польщі та світу і виправдав очікування експонентів і відвідувачів.

На полях Міжнародної спеціалізованої виставки озброєнь MSPO, яка нещодавно проводилася у Польщі, відбулись декілька заходів, спрямованих на зміцнення обороноздатності України. У рамках виставки було проведено Перший Українсько-Польський форум оборонних індустрій. Нажаль, як на мою скромну думку, цей захід міг бути організованим на набагато кращому і, як результат більш практично-ефективному рівні, з врахуванням напрацювань всіх принципових гравців ринку, зокрема Польсько-Української Господарчої Палати, Польського Промислового Лоббі та інших партнерів. А так, як на мене, все виглядало досить спонтанно, не достатньо підготовлено, і з незрозумілими практичними наслідками. Прикро те, що це не тільки моя особиста думка, але і враження багатьох представників польського оборонно-промислового комплексу. Причому це не стільки питання до персоналій, як до пріоритетів, форм і системи організації відповідної роботи.

Як 12 вересня 2024р. повідомив офіційний сайт Міністерства оборони України, делегацію українського оборонного відомства очолював заступник міністра оборони України Олександр Сергій. До її складу увійшли фахівці за окремими кластерами озброєння та військової техніки Сухопутних військ та Повітряних сил. Українська делегація провела низку зустрічей з представниками військових відомств окремих країн та світових оборонних концернів. У рамках міжнародної виставки озброєнь було проведено технічні дискусії з провідними світовими виробниками озброєння та військової техніки із США, Норвегії, Фінляндії, Франції, Австралії, Великої Британії, Польщі та інших країн».

Особисто для мене виставка МСПО цього року мала три основних пріоритети:

1) Досвід польської співпраці з американськими та південнокорейськими партнерами;

2) Співпраця польських повітряних сил і авіаційних підприємств ОПК Польщі з західними партнерами і виробниками;

3) Участь в спеціалізованій конференції присвяченій розвитку Польщею власних ракетних технологій і озброєнь. По всіх трьох питаннях були напрацьовані відповідні висновки і пропозиції, які доцільно більш детально обговорити з залучення спеціалізованої української аудиторії.

Сьогодні як приклад хочу звернути дещицю уваги на форми роботи і розвиток співпраці польської сторони з південнокорейськими партнерами. Понад два роки вже глибоко цікавлюсь і займаюсь цією темою, тому мабуть більш детально поділюсь думками з приводу можливостей, які ця співпраця відкриває для України іншим разом і в іншому форматі. Сьогодні ж, зокрема, як приклад захисту національних інтересів, інтересів національних виробників, наведу досвід полонізації американських і південнокорейських ракетних озброєнь і систем залпового вогню. Мова йтиме про американські HIMARS та південнокорейські K239 Chunmoo.

Розпочну з HIMARS. За інформацією Defense News, під час розмови влітку 2024р. з представником Lockheed Martin у Варшаві, останній повідомив про переговори щодо виробництва ракет для M142 HIMARS на заводі Mesko S.A., що входить до складу Польської групи озброєнь, які тривають. Ця пропозиція має бути пов’язана з можливістю купівлі Польщею до 486 систем HIMARS, які були б полонізовані до версії Homar-A. Потенційне виробництво ракет у Польщі стосується двох варіантів GMLRS, які можуть бути розроблені з 2026 року, спочатку завдяки компонентам, надісланим зі США. Виробництво відбуватиметься поступово, з передачею ноу-хау до Польщі. Спочатку їх одержувачем будуть польські збройні сили, але на більш пізньому етапі, ймовірно, можна буде експортувати ракети й іншим користувачам». Нагадаю читачам, що ще понад рік тому колишній Міністр національної оборони Польщі Маріуш Блащак, оголосив в Торуні рішення про створення Академії HIMARS. Під керівництвом американських інструкторів там готуватимуть екіпажі цих пускових установок: командирів, операторів озброєння та водіїв. Академія сформована за зразком тієї, що готує кадри для танків «Абрамс», і, за словами представників Міністерства оборони, «вона буде займатися всім, що пов’язано з технічним обслуговуванням і ремонтом: «вона буде обслуговувати все, що пов’язано з логістикою, з обслуговуванням HIMARS». Вона також надасть Польщі компетенції у підготовці спеціалістів і командного складу. Академія також слугуватиме для співпраці з союзниками зокрема з країн Балтії, оскільки Естонія, Литва і Латвія замовили пускові установки HIMARS».

Що стосується практичних наслідків співпраці з південнокорейськими партнерами, то польські засоби масової інформації кілька місяців тому вже повідомили зокрема про те, що до польської 16 окремої механізованої дивізії прибули нові реактивні системи залпового вогню Homar-K. Таким чином, наразі польська армія має понад 22 таких системи ракетних комплексів, і ще більше перебуває в процесі збирання на підприємстві Гута Стальова Воля. Перші поставки цієї полонізованої версії корейської системи K239 Chunmoo до 16-ї дивізії механізованої дивізії відбулись в середині серпня 2024р. Спочатку було закуплено 212 одиниць цього полонізованого варіанту K239 Chunmoo, однак ця кількість зросла до 290 одиниць завдяки підписанню другого виконавчого контракту. Разом з пусковими установками в рамках обох контрактів були закуплені і ракети до них ракети CGR-080 калібру 239 мм, які мають дальність стрільби 80 км, а також балістичні малої дальності CTM-290, здатні вражати ціль на відстані 290 км (!!!!). Крім того було закуплено матеріально-технічне забезпечення та навчальний пакет. Передбачається також, що Homar K буде інтегрована з польськими некерованими ракетами калібру 122 мм в транспортно-пускових контейнерах, розроблених польським підприємством WZL-2. Не виключено, що частина пускових установок в майбутньому буде на шасі Jelcz 3-го покоління, яке було продемонстровано під час останньої виставки MSPO (див. фото).

Другий виконавчий контракт передбачає створення сервісного центру для пускових модулів та виготовлення запасних частин до них у Польщі. Перша партія модулів прибуде з заводу Hanwha Aerospace в Чханвоні. Починаючи з 13-ї одиниці, всі наступні ракети-носії вироблятимуться в Польщі, ймовірно, на заводі в Гуті Стальовій Волі. Також ведуться переговори щодо ліцензії, передачі технологій і ноу-хау, необхідних для запуску виробництва ракет CGR-080 калібру 239 мм. Очікується, що передача цих компетенцій відбудеться після підписання ще однієї виконавчої угоди з Hanwha Aerospace. Цікаво, що під час MSPO 2024 польська Група ВБ Електронікс підписала Меморандум про взаєморозуміння з корейською компанією Hanwha Aerospace щодо будівництва нового заводу з виробництва ракетних боєприпасів для пускової установки K239 Chunmoo в Польщі.

Ще раз нагадаю, що Homar-K – це полонізований реактивний артилерійський комплекс K239 Chunmoo, який має базове шасі у вигляді вантажівки Doosan 8×8 з броньованою кабіною, яке було замінено на польський Jelch 8×8. За відсіком екіпажу розмістили два ракетні контейнери, кожен з яких здатен нести, серед іншого, шість керованих ракет калібру 239 мм з дальністю польоту близько 80 км або одну балістичну ракету з дальністю польоту приблизно 290 км (!!).

Я з пре медитацією, навіть усвідомлюючи, що цей матеріал можуть побачити різні читачі, в т.ч. не завжди військові, не завжди компетентні, не завжди дружні, свідомо описую стільки технічних деталей з відкритих джерел, для того щоб дати зрозуміти зацікавленій українській аудиторії, як швидко і ефективно сусідня нам Польща нарощує свою сучасну вогневу міць. Думаю після кількох років війни багато хто з нас усвідомлює наскільки саме вогнева міць, потужність, акумульована і примножена в сучасній техніці енергія може бути ефективною в знищенні ворога, який зокрема значно перевищує нас в кількості своїх військ і мобілізаційного та іншого ресурсу. Наша поточна ситуація хоч і складна, але не є безнадійною і приреченою на принизливий мир, адже належний розвиток власного оборонно-промислового комплексу разом з розвитком і поглибленням союзницьких (не плутати з дружніми і партнерськими) відносин з такими сусідами як країни Балтії і безсумнівно Польщею відкриває для нас серйозні можливості. На відміну від США і Великобританії співпраця з якими очевидно є нашим безумовним пріоритетом, саме ці наші сусіди попри всі суперечки і сварки, дуже добре за століття сусідства з агресивною росією, на власній «шкірі» і досвіді вже давно засвоїли які безпекові ризики для всіх несе наш східний навіжений сусід і яку небезпеку несуть нехтування розвитком власного оборонно-промислово комплексу, науково-інноваційного потенціалу та можливостей.

Олег ДУБІШ

п.п.с.: “Цікавинка” – і це не іграшка…