Проросійський польський інформаційний портал «Myśl polska»: наративи проти України

Портал «Myśl Polska» (укр. «Польська думка»), один із найстаріших польських періодичних видань, за свою довгу історію неодноразово змінював ідеологічні акценти. В останні роки він багаторазово опиняється в центрі скандалу через звинувачення у поширенні проросійської пропаганди. Даний медіаресурс часто критикує західні інституції, такі як НАТО та ЄС, та підтримує проросійські позиції. Особливо це проявляється в публікаціях авторів, які відкрито підтримують політику Кремля, що викликає занепокоєння і критику з боку польського суспільства та міжнародної спільноти. Про це повідомляє Upmp.news з посиланням на блог шеф-редакторки UPMP, журналістки проєкту StopLie, ведучої програми “Філософія особистості з Анною Стожко”, членкині Спілки польських журналістів, координаторки проєктів Польсько-Української Господарчої Палати, проєктної директорки БФ Польсько-Українського Партнерства Анни Стожко.

«Myśl Polska» було засноване 1941 року в Лондоні як продовження довоєнної «Myśli Narodowa». Після Другої світової війни він переніс свою діяльність до Польщі і продовжує її донині. Журнал має консервативно-національний профіль, пропагує національні ідеї, традиційні цінності та соціальний консерватизм, підкреслюючи важливість патріотизму, традицій та національного суверенітету. Головним редактором є Ян Енгельгард, який обіймає цю посаду з 1990-х років.

«Myśl Polska» неодноразово звинувачували у поширенні дезінформації та проросійської пропаганди. Багато авторів, які публікуються на сторінках видання, відкрито підтримують російську політику та кремлівську владу. У публікаціях підкреслюється важливість добрих відносин з Росією і критикуються санкції, накладені на країну Заходом, критикують НАТО та Європейський Союз, що відповідає пропагандистській лінії Кремля, просувають всілякі теорії змови, які дезінформують громадську думку і підривають довіру до демократичних інститутів. Він часто применшує або виправдовує агресивні дії Росії, включаючи анексію Криму та інтервенцію на Донбасі.

Журнал захищається, стверджуючи, що прагне представити різні точки зору і сприяти діалогу між Польщею і Росією. У березні 2022 року він був заблокований у Польщі спецслужбами через поширення проросійських наративів.

Однією з ключових фігур, пов’язаних з цим виданням, є Матеуш Піскорський, лідер проросійської партії “Зміна”, якого було заарештовано у 2016 році за підозрою в шпигунстві на користь Росії та Китаю. https://wiadomosci.wp.pl/byly-polityk-samoobrony-z-zarzutami-szpiegostwa-na-rzecz-rosji-i-chin-6237254638246017a Піскорський активно публікувався на сторінках “Mysl Polska” і був відомий своєю антиукраїнською та проросійською риторикою. https://www.ukrinform.net/rubric-factcheck/3809282-fake-from-news-site-mysl-polska-russia-struck-kyivs-military-infrastructure-with-kinzhals.html

Ще одним важливим учасником є Ян Енгельгард, який також пов’язаний з цим виданням. “Myśl Polska” систематично поширювала неправдиву інформацію про події в Україні та Польщі, зокрема, про те, що Польща планує анексію західних територій України, що викликало критику і розслідування з боку польської влади https://www.gov.pl/web/special-services/the-lies-of-russian-propaganda

Наприклад, портал регулярно публікує статті Олександра Дугіна, відомого як один із головних ідеологів російського імперіалізму, що активно використовує польські медіа для поширення проросійської пропаганди, спрямованої проти України. Через такі видання, як «Myśl Polska», його ідеї про «русскій мір» та заперечення української незалежності знаходять шлях до європейської аудиторії. Дугін часто зображує Україну як штучне утворення без справжньої національної ідентичності, виправдовуючи російську агресію та анексії.

Його статті підривають довіру до української влади, розповсюджуючи дезінформацію та теорії змови, що відповідають кремлівським наративам. Він критикує Захід, НАТО та Європейський Союз, пропонуючи замість цього бачення світу, де Росія відіграє центральну роль. Використовуючи польські ЗМІ, Дугін намагається посіяти сумніви щодо підтримки України, пропагуючи ідею про необхідність тісніших зв’язків Польщі з Росією. Його вплив через такі платформи створює середовище, сприятливе для поширення російських ідей та дестабілізації європейського регіону.

Статті на порталі містять контент, який негативно зображує українців і підтримує російську пропаганду, часто маніпулюючи фактами та поширюючи дезінформацію.

Ці приклади показують, як дезінформація та інформаційні маніпуляції використовуються в контексті триваючого конфлікту між Росією та Україною з метою дестабілізації ситуації та підриву довіри до української влади на міжнародній арені.

На сайті «Myśl Polska» публікуються статті Дугіна, які просувають проросійські наративи та негативно зображують українців:

1.«Традиціоналістичний союз з поляками» (пол. «Tradycjonalistyczny sojusz z Polakami»). Дугін підкреслює, що Україна як нація не має власної ідентичності, трактуючи українців як химеру, яка хоче зрівнятися з поляками. Він заперечує їхні національні прагнення, припускаючи, що українці де-факто є частиною Росії. https://myslpolska.info/2024/06/04/dugin-tradycjonalistyczny-sojusz-z-polakami/

Скрини статті з порталу Myśl Polska

2. «Долю світу вирішать американські вибори» (пол. «O losach świata decudują amerykańskie wybory»). Ця стаття, зосереджуючись переважно на американській політиці, підтримує проросійський наратив, критикуючи глобалістський підхід Байдена, який суперечить консервативним цінностям, що їх просуває Трамп. У контексті війни в Україні він представляє це як частину ширшої ідеологічної боротьби проти глобалізму. https://myslpolska.info/2024/06/27/dugin-o-losach-swiata-zadecyduja-amerykanskie-wybory/

Скрини статті з порталу Myśl Polska

3. «Зіткнення цивілізацій» (пол. «Starcie cywilizacji»). У цій статті Дугін представляє війну в Україні як цивілізаційне та есхатологічне зіткнення, де Росія воює проти Заходу, який представляє Антихриста. Він стверджує, що Україна має вирішальне значення для духовної долі світу і що нинішній конфлікт є частиною великої есхатологічної битви між цивілізаціями. https://myslpolska.info/2022/08/23/dugin-starcie-cywilizacji/

Скрини статті з порталу Myśl Polska

Дані статті чітко демонструють підтримку російської пропаганди і зображують українців у негативному світлі, підкреслюючи невизнання їхньої незалежної національної ідентичності. Публікації Олександра Дугіна з «Myśl Polska» іноді отримують подальше поширення через різні польські медіа, особливо ті, які мають консервативний або націоналістичний ухил.

Польський  журналіст (Czarne Niebo) та політолог, що спеціалізується на країнах колишнього СРСР і питаннях дезінформації і маніпуляцій, котрий перебуває багато років в Україні та веде активну протиросійську діяльність в Україні та Польщі,  коментує: «Myśl Polska» – це ЗМІ, що представляє точку зору польських національних або навіть націоналістичних кіл на суспільні питання, включаючи зовнішню політику та міжнародні відносини. Ці кола часто ідеологічно (а також особисто) спираються на націоналістичну течію, засновану як на думках Романа Дмовського, так і на комуністичних колах.

«Myśl Polska», як зазначає відомий експерт і викривач проросійських кіл у Польщі Марцін Рей, є своєрідним сховищем для проросійських, антиукраїнських активістів. Варто зазначити, що окрім Матеуша Піскорського, тут публікуються засновник Томаш Янковський, популярний як коментатор російських та білоруських режимних ЗМІ, учасник кремлівських заходів, де представляє проросійські погляди всупереч польському raison d’état, або Марцін Паладе – позиціонує себе як незалежний соціолог, автор статей, що зводять наклеп на польських кореспондентів в Україні, звинувачуючи їх у найманстві в українських військових формуваннях. «Myśl Polska» також публікує статті Тадеуша Самборського – комуністичного дипломата та активіста, нині депутата від PSL, який називає себе “активістом прикордоння”. 

Контент, розміщений на порталі, характеризується чіткою антиукраїнською спрямованістю як в історичному, так і в сучасному вимірі.

«Myśl Polska» публікує контент, який відповідає кремлівському наративу. Водночас той самий контент, сконструйований відповідно до пропагандистського меседжу Кремля, перекладений російською мовою, згодом стає вихідним матеріалом для кремлівських ЗМІ. З точки зору російської пропаганди, ця процедура має велике значення, оскільки вона покликана вказати на існування в Польщі кіл, які не згодні з підтримкою України, надаючи довіри нелегітимним урядам Путіна і Лукашенка.

Слід зазначити, що завдяки діям ABW доступ до контенту порталу Myśl Polska з території Польщі ускладнений. Однак слабкість правових механізмів у Польщі перешкоджає повноцінній боротьбі з медіа, колами, які поширюють контент, що відповідає російській пропаганді та наративу. Ці середовища все ще дуже активні і навіть виставляють напоказ свої проросійські симпатії та антиукраїнські настрої. У контенті «Myśl Polska» це проявляється, серед іншого, в піддаванні сумніву ролі росії в обстрілі онкологічної лікарні “Охматдит” у Києві, вихвалянні «миротворчої місії» Орбана або підриві підписання Угоди про співробітництво в галузі безпеки між Республікою Польща та Україною. Незважаючи на вищезгадану активність, маючи політичне і навіть парламентське представництво (опосередковано), слід зазначити, що середовище «Myśl Polska» все ж залишається маргінальним явищем у польському публічному просторі».

Таким чином, польський портал «Myśl Polska» є важливим каналом для поширення проросійської пропаганди в Польщі. Його діяльність підриває довіру до демократичних інституцій, підтримуючи ідеї та наративи, що сприяють російській агресії проти України. Цей медіаресурс використовує маніпулятивні та дезінформаційні методи для створення негативного іміджу України та виправдання дій Росії на міжнародній арені. Публікації Дугіна та інших авторів просувають ідеї, які дискредитують українську незалежність і підтримують проросійські позиції, що викликає занепокоєння не лише у польському суспільстві, а й серед міжнародної спільноти. Тому важливо критично ставитися до контенту, що публікується на «Myśl Polska», і розуміти його потенційну загрозу для інформаційної безпеки та міжнародних відносин.

АННА СТОЖКО