Трамп про Гренландію: «Отримаємо її по-хорошому чи ні» — загроза чи геополітичний тиск
Президент США Дональд Трамп 9 січня знову заявив, що Сполучені Штати мають намір взяти під контроль Гренландію — незалежну автономію в рамках Королівства Данія, посилаючись на безпеку й конкуренцію з Росією та Китаєм.
Його слова пролунали під час зустрічі з керівниками нафтових компаній у Білому домі і одразу спричинили дипломатичний резонанс у Європі та Арктиці.
«Легкий шлях» чи «важкий» — тонка погроза
Трамп зазначив, що Сполучені Штати «працюватимуть над угодою щодо Гренландії», але якщо це не вдасться «по-хорошому», вони можуть діяти «важким шляхом». Сам президент не уточнив, що має на увазі під цим формулюванням, але такі слова сприймаються як натяк на можливе посилення тиску чи навіть військового характеру. Він пояснив свою позицію просто: США не можуть допустити, щоби Росія чи Китай отримали перевагу у стратегічно важливому регіоні Арктики. За словами Трампа, американська влада розглядає контроль над Гренландією як питання національної безпеки, що не повинно залежати від усних домовленостей чи короткострокових угод.
Данія та Гренландія: рішуче проти
Реакція Данії та місцевих лідерів була однозначною. Прем’єрка Данії Метте Фредеріксен різко відкинула ідею будь-якого насильницького захоплення острова, попередивши, що така спроба поставить під загрозу саме існування НАТО — альянсу, до якого обидві країни належать. Парламент Гренландії також оголосив, що прискорює свою наступну сесію для обговорення заяв Трампа. Лідери всіх політичних груп підкреслили: «Ми не хочемо бути американцями чи данцями — ми хочемо бути гренландцями», і доля острова має вирішуватись лише його народом.
Дипломатичний і стратегічний контекст
Історично Гренландія — найбільший острів світу, але з невеликим населенням і величезним стратегічним значенням. Там розташована американська база Пітуффік, що є важливою частиною системи Північноамериканської протиракетної оборони. США вже мають дозволи на розміщення військ згідно з угодами з Данією, проте Трамп вважає цього недостатнім без «прав власності». Аналітики європейських медіа наголошують, що такі заяви Трампа — частина ширшої геополітичної гри в Арктиці, де зростає інтерес великих держав, зокрема через мінеральні ресурси і арктичні шляхи. Але можливі наслідки — від дипломатичної кризи з Данією до підриву трансатлантичної солідарності — уже привернули увагу в Брюсселі і Копенгагені.
Реакція міжнародної спільноти
Європейські лідери висловили стурбованість такими заявами, деякі з них прямо пов’язують риторику Трампа з ризиками для політичної стабільності в НАТО і подальшого співробітництва. Водночас експерти наголошують: жодна із сторін поки не пропонує реального плану передачі суверенітету над Гренландією, а сам острів офіційно не має наміру відокремлюватись від Данії.
Що далі?
Слова Трампа про можливість «важкого шляху» викликали хвилю критики навіть серед частини американських політиків, які побоюються, що подібна риторика загрожує міжнародному праву і відносинам із союзниками. Але адміністрація США наполягає: стратегічні інтереси у Північній Атлантиці та Арктиці мають залишатися непорушними.
Ця історія розвивається. Ми продовжимо моніторити реакцію Копенгагена, Нуука й Брюсселя.