Андрій Сибіга взяв участь у засіданні Люблінського трикутника на рівні глав МЗС України, Литви та Польщі

У середу, 16 липня, у польському Любліні міністр закордонних справ України Андрій Сибіга взяв участь у засіданні Люблінського трикутника на рівні глав зовнішньополітичних відомств України, Литви та Польщі до п’ятої річниці створення формату. Про це повідомляє Upmp.news з посиланням на МЗС України.

Міністр поінформував колег про актуальну ситуацію на фронті та нову тактику Росії, яка полягає в посиленні повітряного терору проти українських мирних міст і громад, а також цивільних людей. “Щоночі сотні дронів та ракет кружляють над Україною, групуються у рій та масовано атакують певне місто чи громаду. Минулої ночі такого підлого удару зазнали низка міст, насамперед Вінниця”, – зазначив він.

Глава МЗС заявив, що Росія також посилює використання на полі бою заборонених хімічних речовин. Україна зібрала всі необхідні докази та провела відповідні експертизи.

Головною темою переговорів стала неподільна безпека України, Литви, Польщі та всієї Європи. Очільники МЗС обговорили подальші кроки для розвитку оборонної співпраці, інвестицій в український ОПК, посилення трансатлантичного тиску на агресора та масштабування української сили завдяки підтримці партнерів.

“Наші країни мають унікальний приклад військової співпраці. Литовсько-Польсько-Українська Бригада вже десять років вносить важливий внесок у підготовку українського командного складу та інтеграцію стандартів НАТО у Збройних Силах України”, – зауважив Андрій Сибіга.

Міністр оголосив, що очільники МЗС України, Литви та Польщі дійшли згоди започаткувати в межах Люблінського трикутника Форум істориків, як платформу для спільних досліджень та діалогу з важливих і складних тем нашої спільної історії. “Ми маємо шукати порозуміння, вирішувати проблемні питання і таким чином позбавити Москву найменшої можливості підважувати нашу єдність”, – наголосив він.

Сторони детально обговорили шляхи розблокування переговорного процесу щодо вступу України до ЄС. За словами українського міністра, для угорського вето немає жодних переговорних підстав, а політичний волюнтаризм не може блокувати розширення ЄС. “Україна виконала своє домашнє завдання щодо відкриття щонайменше трьох кластерів. І ми домовилися спільно це відстоювати”, – додав він.

Під час зустрічі дипломати також обговорили спільну протидію гібридним російським загрозам – кібератакам та пропаганді. Глава українського дипломатичного відомства підкреслив важливість продовження реалізації Спільного плану Люблінського трикутника з протидії дезінформації.

Окрему увагу міністри приділили розвитку Економічного форуму країн Люблінського трикутника задля розвитку співпраці та нарощення інвестицій у військово-промислові комплекси України, Литви та Польщі.

“Важливо наповнити наш формат конкретними практичними проектами для людей та між людьми: покращення залізничного сполучення між нашими столицями, посилення енергетичної безпеки — зокрема, через використання українських підземних газових сховищ, які є найбільшими в Європі, а також диверсифікація шляхів постачання енергоносіїв до Європи”, – зазначив Андрій Сибіга.

Міністр заявив, що окремим напрямком має стати співпраця між регіонами наших країн, і Україна готова ділитися технологіями та спільно локалізовувати виробництва, оскільки інвестиції в оборону — це інвестиції в безпеку та економічне зростання наших країн.

Сторони також домовилися, що найближчим часом національні координатори Люблінського трикутника підсумують всі домовленості за результатами засідання та розроблять план заходів у рамках люблінського формату на 2026 рік.

Андрій Сибіга запропонував проводити зустрічі в межах Люблінського трикутника регулярно, щонайменше двічі на рік, та запровадити почергове головування, а також запропонував провести наступну зустріч на рівні лідерів держав у Києві.

Глава МЗС висловив глибоку вдячність Польщі та Литві за послідовну та вагому підтримку України та українців у протидії російській агресії, а також окремо подякував місту Люблін та його багатонаціональній громаді за підтримку України та українців. “Люблін отримав нагороду Місто-Рятівник, яку запровадив Президент України Володимир Зеленський. Місто прийняло понад один мільйон двісті тисяч українців, які рятувалися від війни. Люблін побудував уже чотири укриття для Сум та передав для українського прикордонного міста 2,5 мільйона злотих польської урядової допомоги, що є еквівалентом майже 30 мільйонів гривень”, – зауважив міністр.

За підсумками переговорів сторони ухвалили спільну заяву міністрів закордонних справ Люблінського трикутника.

Спільна заява Міністрів закордонних справ Люблінського трикутника

Ми одностайно:

підкреслили важливу роль всебічної співпраці в рамках Люблінського трикутника для забезпечення регіональної безпеки;

підтвердили важливість продовження тристоронньої співпраці у військовій та оборонній сферах, прикладом якої є Литовсько-польсько-українська бригада (ЛитПолУкрбриг), яка цього року відзначає своє 10-річчя;

засвідчили нашу відданість подальшій реалізації Угоди між Україною та Республікою Польща про співробітництво у сфері безпеки, підписаної 8 липня 2024 року у Варшаві, та Угоди між Україною та Республікою Литва про співробітництво у сфері безпеки, підписаної 27 червня 2024 року в Брюсселі;

підтримали необхідність подальших дій у боротьбі з гібридними загрозами, зокрема у сферах кібербезпеки, включаючи євроатлантичний вимір; енергетичної безпеки та використання Росією енергетики як інструменту геополітичного тиску та шантажу; вирішення проблеми «тіньового флоту» Росії;

відзначили важливість координації в межах інших регіональних форматів та міжнародних організацій у зусиллях зі зміцнення стійкості;

наголосили на співпраці у боротьбі з FIMI (іноземні інформаційні маніпуляції та втручання в інформаційний простір), дезінформацією та історичним ревізіонізмом; встановленні винних у зловмисному впливі на інформаційне середовище наших країн; подальшій координації у форматах однодумців та міжнародних організаціях цього напряму;

підтвердили нашу відданість подальшій політичній та дипломатичній співпраці, спрямованій на відновлення всеосяжного, справедливого і сталого миру для України, невід’ємною частиною якого є відновлення територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів, включно з її територіальними водами, зокрема через участь у міжнародних форумах;

закликали Росію погодитися на повне та негайне припинення вогню і продемонструвати щире бажання долучитися до змістовного мирного процесу, що веде до припинення незаконної, жорстокої та нічим не спровокованої агресії Росії, з урахуванням того, що Україна вже висловила готовність невідкладно розпочати такі переговори. У цьому зв’язку наголосилина необхідності посилення тиску на Росію шляхом негайного запровадження жорстких санкцій та зміцнення переговорних позицій України шляхом надання належної військової допомоги та спільних зусиль щодо надійних, довгострокових гарантій безпеки;

засудили систематичні воєнні злочини, злочини проти людяності та інші порушення міжнародного гуманітарного права і прав людини, які скоюють російські війська в Україні вже понад 10 років, включно з навмисними, безсистемними та непропорційними атаками проти цивільного населення, а також по цивільній енергетичній, ядерній інфраструктурі та об’єктах культурної спадщини, порушеннями Женевських конвенцій у контексті поводження з військовополоненими, яких піддають тортурам і страчують без суду;

засудили незаконну депортацію Росією та примусовепереміщення тисяч українців, включаючи дітей, з тимчасово окупованих територій України та всередині них, а також триваючих порушень прав людини щодо громадян України на тимчасово окупованих територіях;

наголосили на необхідності звільнення Росією всіх утримуваних українських громадян: військовополонених, інтернованих, цивільних осіб, примусово переміщених і депортованих, включаючи дітей;

підтвердили непохитну підтримку України на її шляху до вступу в Європейський Союз і взали до увагиздійснені у цьому напрямку реформи, розглядаючи засноване на заслугах розширення як геостратегічну інвестицію в мир, безпеку, стабільність і добробут у Європі, а також подальшу підтримку України на шляху до членства в НАТО, що є ключовим для архітектури безпеки нашого континенту;

підкреслили важливість продовження політичної, військової, фінансової та гуманітарної допомоги Україні;

засвідчили готовність брати участь у відновленні та відбудові України, зокрема через спільні ініціативи в межах Плану для України (ЄС), G7+ та ООН, у відповідь на агресивну війну Росії;

акцентували на необхідності подальшого посилення санкційного тиску на Росію і Білорусь, а також на інших міжнародних суб’єктів, що прямо або опосередковано беруть участь у сприянні та забезпеченні агресивноївійни Росії проти України, зокрема через подальше націлення на енергетичний та фінансовий сектори Росії, включаючи її «тіньовий флот», та посилення заходів із протидії обходу санкцій, з метою досягнення всеосяжного, справедливого і сталого миру, заснованого на повному дотриманні принципів міжнародного права, включно з Статутом ООН, та повного відновлення територіальної цілісності України;

закликали до використання заморожених російських активів для підтримки відбудови України та компенсації величезних збитків, завданих українському народу;

висловили очікування, що всі злочини, скоєні проти України та її народу, включно з агресією, будуть розслідувані відповідними судовими органами;

привітали створення Спеціального трибуналу за злочин агресії проти України;

підтвердили цінність співпраці в рамках Міжнародної Кримської платформи на різних рівнях представництва, забезпечуючи залучення всіх зацікавлених сторін, і погодилися активізувати співпрацю між державами Люблінського трикутника в різних міжнародних організаціях у цьому напрямі;

підкреслили важливість зміцнення культурної та гуманітарної співпраці у сферах спільної історичної спадщини та історичної пам’яті;

задекларували рішучість заохотити Президентів України, Литовської Республіки та Республіки Польща провести майбутню президентську зустріч Люблінського трикутника в Києві;

погодилися зустрітися на рівні міністрів закордонних справ до кінця 2025 року в Литві;

визнали ефективність багаторівневої співпраці в межах Люблінського трикутника та підтвердили готовність до її подальшого поглиблення в усіх сферах, що становлять спільний інтерес для України, Республіки Литва та Республіки Польща.