Біткоін: бути чи не бути в Україні

Мабуть не залишилось в Україні людини, яка б не чула слова – біткоін.

Мабуть не залишилось в Україні людини, яка б не чула слова – біткоін. Про біткоін багато точиться розмов, обговорюють його подальшу долю навіть ті, хто й комп’ютером користуватись взагалі не вміє. А ті, хто вміє, вже готові займатися «майнінгом» (створенням біткоінів), та здійснювати з ним різні операції завдяки технології «блокчейну». Підігрівають цікавість громадян чутки про шалені заробітки щасливих власників біткоінів, а отже, решта може лише мріяти про заповітні електронні монети та нечувані статки.

Симпатики криптовалют, до яких належить і біткоін, пропагують їх як валюту, яка працює прозоро, вільно поширюється і є «твердою», оскільки, жодна держава не може додатково «надрукувати» або у будь-який інший спосіб знецінити біткоіни, вони мають надійний захист від підробки, ними можна миттєво та анонімно розрахуватися будь-де у світі за наявності підключення до Інтернету, операції з криптовалютами безповоротні.

На хвилі цієї ейфорії 30 травня 2016 року навіть з’явилася перша українська крипто валюта – Карбованець (Ukrainian Karbowanec або KRB).

Але чи все так райдужно, як може здатися на перший погляд?

Зауважимо, що біткоін, як і інші подібні криптовалюти, – це лише набір даних, хоч і ретельно захищених від злому і копіювання за допомогою різних криптографічних (шифрувальних) методів, проте, не він має в Україні будь-якого правового статусу, його обіг жодним чином не регулюється, та, як наслідок, ніхто не понесе відповідальність за незаконні дії стосовно криптовалют, не зважаючи на їх вартість.

Разом з тим, попит на розрахунки криптовалютами збільшується щомісяця, і, насамперед, завдяки можливості анонімних розрахунків за товари та послуги, а це не аби як цікавить злочинців, корупціонерів та ділків різних мастей, які намагаються організувати нелегальний бізнес, а іноді, взагалі використовують зазначені платіжні системи у протиправній діяльності.

І, хоча, Україна дещо відстає від міжнародних процесів у даній сфері, у Верховній Раді вже зареєстровано декілька законопроектів для вирішення проблеми з правовим статусом віртуальних валют, у тому числі законопроект №7183 «Про обіг криптовалюти в Україні», який, з-поміж інших важливих для врегулювання даних суспільних відносин питань, чітко передбачає, що використання криптовалюти не може бути застосовано проти основ національної безпеки України, для закликів до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, вчинення терористичних актів, фінансування тероризму, легалізації (відмивання) доходів одержаних злочином шляхом, обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інших протиправних діяннях.

Законодавець недарма так виразно підкреслив чітку заборону на використання криптовалют у таких наболілих саме для України сферах. Чого тільки вартує гіркий досвід фактично відкритого збору електронних коштів для забезпечення найманців по всьому світу, зокрема за допомогою російських платіжних систем, надання так званих послуг по обготівкуванню коштів або їх переведенню у будь-який регіон як в межах України (у т.ч. на окуповані Донбас та Крим), так і за кордон, особливо при анонімних оборудках з наркотиками.

При цьому, якщо зазирнути за інший бік цієї «криптовалютної медалі», постає ряд гострих, але невідворотних питань, зокрема, як боротися з банальними крадіжками крипто валюти або помилкою з адресою отримувача, оскільки те, що спочатку здається перевагою – безповоротність проведення операцій з криптовалютою, у випадку неправомірної або помилкової операції з останньою виявляється проблемою, оскільки скасувати переказ неможливо – що потрапило у блокчейн, там і залишиться.

Ще однією типовою проблемою для крипто валют – є втрата або крадіжка «гаманця», оскільки файли криптовалютних гаманців можна вкрасти за допомогою вірусів, іншого шкідливого програмного забезпечення, або вони можуть зникнути через збій жорсткого диску. Найбільш просунуті користувачі записують копію секретного ключа та замовляють апаратні USB-гаманці, але й це не є запорукою безпеки.

Окрема розмова – про творців численних нечесних проектів, пов’язаних із створенням та випуском нових криптовалют (таке залучення інвестицій називається ICO — Initial Coin Offering), єдиною метою яких є заробити на довірливих шанувальниках таких віртуальних грошей, за старою схемою так званих «пірамід». Такі намагання значно полегшуються тією обставиною, що ринок криптовалют ніким не регулюється, об’єктивні механізми оцінки ризиків відсутні, повернення інвестицій ніким не гарантовані, окрім «чесного» слова автора такого проекту.

Одночасно, якщо для створення перших біткоінів достатньо було звичайного комп’ютера, надалі постійно зростає необхідність збільшувати потужність системи за рахунок коштовного комп’ютерного устаткування та, наразі, процес створення біткоінів без спеціалізованих процесорів є повністю нерентабельним.

Резюмуючи все викладене, можна зробити один беззаперечний висновок – Україна не має права ігнорувати факт наявності криптовалют, які вже продаються та купуються поза регуляторним та фіскальним контролем, відтак держава не отримує жодної копійки. А чи принесе легалізація обігу криптовалют приплив інвестицій та надходжень до державного чи місцевих бюджетів за рахунок податків та зборів від цієї діяльності, або затягне українців у чергові гучні піраміди на кшталт «МММ», покаже історія…