Експерти презентували дослідження про реальний стан підтримки ВПО
Розпорошеність повноважень між відомствами та відсутність єдиної стратегії унеможливлюють системну підтримку внутрішньо переміщених осіб в Україні.
Експерти закликають до створення на державному рівні міжвідомчої бази потреб ВПО та ухвалення стратегії інтеграції до 2030 року.
Про це в Київінформ пресцентрі сказали учасники панельньної дискусії на тему: «Дотримання соціальних прав ВПО та стан державної політики підтримки ВПО».
Організаторами заходу виступив Центр досліджень проблем громадянського суспільства спільно з Київським національним економічним університетом імені Вадима Гетьмана.
Директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик виділив кілька найгостріших проблем внутрішньо переміщених осіб в рамках презентації результатів дослідження.
«Перше — житлова проблематика. Відсутність дієвих державних програм забезпечення житлом є найболючішою проблемою. Чинні механізми компенсації за оренду не встигають за ринковими цінами. У 2025 році середній розмір компенсації ледве досягав 10% у деяких обласних центрах, не кажучи вже про великі міста. Програми іпотечного кредитування залишаються недоступними», — сказав він.
«Друге — працевлаштування та економічна інтеграція. Рівень безробіття серед ВПО суттєво перевищує середньостатистичний по країні. Бракує програм перенавчання, орієнтованих на реальні потреби ринку праці. Роботодавці не хочуть брати на роботу ВПО через адміністрування податків. А самі чоловіки, особливо військовозобов’язані, бояться офіційно працевлаштовуватися через питання ТЦК і мобілізації», — пояснив експерт.
«Третє — соціальна ізоляція. Політика підтримки ВПО досі зосереджена на забезпеченні базових потреб і майже не працює в площині соціальної інтеграції. ВПО часто залишаються чужими в приймаючих громадах. Це проявляється у відсутності програм соціального згуртування, стигматизації ВПО у публічному дискурсі — ‘понаїхали, отримують допомогу, утриманці’. Є випадки криміналізації цього середовища, брак участі ВПО у місцевому самоврядуванні та громадському житті», — зауважив Віталій Кулик.
Під час обговорення результатів дослідження про стан дотримання соціальних прав ВПО учасники панельної дискусії окреслили критичні прогалини у державній політиці.
Присутній на заході народний депутат України, співзасновник ГО «ВПО України» Сергій Козир зазначив, що наразі існує вакуум плановості роботи з внутрішньо переміщеними особами.
«Держава не може дати відповідь, де буде людина, чим вона займатиметься. Ми не підхоплюємо її з моменту евакуації і не доводимо до працевлаштування чи розміщення», — пояснив він. За його словами, парламентарії працюють над драфтом державної стратегії поводження з ВПО та усіма постраждалими від війни.
Радник Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Олег Недава звернув особливу увагу на проблему захисту прав українців за кордоном.
«Наші співвітчизники не відчувають підтримки своїх прав і свобод, не знають, що можуть зробити для їх захисту, перебуваючи за кордоном. Багато українців думають, що залишились на самоті», — сказав він.
За словами Олега Недави, команда Омбудсмана розбудовує мережу радників і представників за кордоном, щоб кожен українець міг звернутися за допомогою та захистом.
Економічний експерт Юрій Гаврилечко підкреслив організаційний характер проблеми, при якій ВПО часто змушені вирішувати свої питання самостійно.
«Поки повноваження розпорошені серед безлічі інституцій, відповіді на питання про системну підтримку не буде. Немає чітко відповідального», — зазначив експерт.
Засновник дослідницької компанії «Active Group» Андрій Єременко під час свого виступу презентував соціологічне дослідження, яке показало, що на думку українців масове повернення в Україну людей, хто виїхав за кордон через повномасштабне вторгнення, відбудеться лише при покращенні соціальних та економічних чинників в країні. Експерт зазначив, що на рішення про повернення українців-біженців також впливає досвід ВПО всередині країни, які стикаються із складнощами при знятті житла, пошуку роботи та соціалізації в нову громаду.
Андрій Єременко зазначив, що багато міст, у тому числі у Києві, реалізовують проєкти з інтеграції ВПО, однак також існує категорія людей, до яких складно «достукатися».
«Важко „достукатись“ якраз до тих, кому потрібна глибока психологічна допомога та підтримка через соціалізацію. Це окрема проблема», — підсумував експерт.
Регіональний координатор міста Києва та Київської області БФ «Рокада» Юлія Реєбер розповіла про багаторічний досвід роботи Фонду та успішно реалізовані кейси підтримки ВПО. В той же час, експертка зазначила, що Фонд стикається із складнощами, коли надходять звернення про допомогу в розміщенні ВПО вразливих категорій населення не тільки від приватних осіб, в й від державних представників.
«Стикаємось з ситуаціями, коли люди маломобільні і ми не можемо їх ніде „пристроїти“. Надходять запити від офісу Генпрокурора, Омбудсмена, інших організацій — знайдіть куди їх поселити», — описала проблему координатор.
Експерти зазначили, що у вирішенні подібних запитів могла б допомогти координація усіх відомств, що досі залишається фрагментованою.
«Немає єдиного координаційного центру, функції розпорошені, існують конфлікти компетенцій між центральною та виконавчою владою», — констатував Віталій Кулик.
Водночас експерт відзначив позитивні моменти: ефективну співпрацю з міжнародними організаціями, активну роль громадського сектору та децентралізацію, яка надала громадам інструменти для вирішення локальних проблем.
«Складається враження, що громадські організації виконують функції міністерств та державних інституцій набагато краще і якісніше надають послуги», — зауважив директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства, вказавши і на місце бізнесу у системі підтримки ВПО.
Максим Мойсєєв, президент Асоціації релокованого бізнесу, повідомив про намір об’єднати ВПО-бізнес та компаній, що постраждали від агресії, щоб створити ком’юніті та спільно вирішувати проблеми бізнесу на рівні держави.
«Якщо бізнес не оптимізується, не об’єднається, не створить рух і не матиме свого голосу та конкретних покрокових інструкцій, ми побачимо негативну тенденцію щодо зменшення цієї цільової групи», — наголосив він.
Також у дискусії також взяли участь Віра Гапоненко, завідувачка кафедри політичних технологій КНЕУ, та Сергій Піддубний, експерт ГО «Істок», доцент кафедри політичних технологій КНЕУ.
Для вирішення вищезазначених задач експерти надали рекомендації. Першочерговими заходами визначили ухвалення стратегії інтеграції ВПО до 2030 року з чіткими цілями, індикаторами та фінансовим планом, запровадження програми доступної оренди житла, спрощення процедур підтвердження професійних кваліфікацій тощо.