Фейк: санкції ЄС проти третіх держав за співпрацю з Росією «протиправні»

Як побудований на принципах демократії та поваги до прав людини суб’єкт міжнародного права, Європейський Союз відданий меті покарання усіх причетних до сприяння російській агресії в Україні. Для цього ЄС періодично запроваджує санкції проти фізичних та юридичних із третіх держав (приміром, Ірану, ОАЕ чи Узбекистану), котрі сприяють РФ у отриманні технологічних та інших ресурсів для її військово-промислового комплексу.

Під час останніх відвідин Києва голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн припустила, що ці заходи можуть бути розширені. Безперечно, що фанати Москви від такої перспективи не у захваті. Так, речник правої популістської партії «Альтернатива для Німеччини» із європейської політики Гаральд Веєль вирішив присвятити цьому питанню цілий матеріал на партійному сайті.

Політик пояснює читачам, що, виявляється, можливість застосування економічних заходів проти юридичних осіб третіх країн за сприяння РФ в обході обмежувальних заходів «буде порушувати право ЄС».

Посилається Веєль на те, що, мовляв, преамбула Договору про функціонування ЄС – найважливішого акту, котрий врегульовує всі аспекти повсякденного існування Союзу – передбачає покращення умов життя та зайнятості населення й усунення економічних бар’єрів.

На основі самого цього положення Веєль робить достатньо незрозумілий висновок, відповідно до якого «екстериторіальні санкції, спрямовані на вплив на торгівлю між третіми країнами, не відповідають спільній торговельній політиці» Союзу – при цьому виходячи, знов-таки, з того самого положення преамбули Договору і не просуваючись ані на статтю далі.

Звичайно, після цього всього політик заявляє, що, мовляв, ЄС «перевищує надані йому повноваження» і спинити цю катастрофу може лише втручання національних парламентів держав-членів. А з огляду на те, що у чинному складі німецького Бундестагу «Альтернатива для Німеччини» перебуває в опозиції, автор натякає, що на наступних виборах слід голосувати за неї як за єдину політичну силу, яка здатна активізуватися.

Проблема цієї тиради полягає в тому, що вона ґрунтується на завідомо розпливчастому засновку, з якого шляхом застосування політичних гасел робляться абсолютно невірні висновки.

Почати розбір цієї «творчості» годилося б із зауваження про те, що зазначені Веєлем положення у преамбулі Договору дійсно існують. Однак навіть тому, хто не є фахівцем із права Європейського Союзу та/або міжнародних договорів, очевидно, що преамбула будь-якого акту хоч і становить невід’ємну частину такого акту, у світлі котрої підлягають тлумаченню положення основної частини, але все ж не наводить приписів для безпосереднього застосування. Цінність принципу розгляду й тлумачення договору в цілому й полягає у тім, аби не випустити з уваги жодної статті, жодного пункту, які у своїй цілісності дають можливість досягнути поставленої мети.

У цьому зв’язку доволі дивно, що Веєль обійшов увагою положення ще двох пунктів преамбули, де йдеться про «намір підтвердити солідарність між європейським континентом та заморськими країнами і бажаючи забезпечити їх майбутнє процвітання згідно з принципами Статуту Організації Об’єднаних Націй» і «рішучість об’єднати свої ресурси для забезпечення і посилення миру та свободи, закликаючи інші народи Європи, що поділяють ці ідеї, приєднатися до співпраці». Цікаво, яким чином найбільш очевидний із усіх фактів, що мають місце – факт брутального, нічим не спровокованого вторгнення Росії до України – не порушує цих принципів?!

Імовірно, якби Гаральд Веєль хоча б побіжно переглянув Договір, він би знайшов там ст. 215, присвячену конкретно обмежувальним заходам. Пункт 2 цієї статті передбачає можливість вжиття таких заходів, якщо це буде відповідати процедурі ухвалення рішень, що загалом описана у більш короткому (але не менш важливому) Договорі про Європейський Союз: «(…) Рада згідно з зазначеною у пункті 1 процедурою може вживати обмежувальних заходів проти фізичних або юридичних осіб, груп або недержавних утворень».

Одне із зауважень Вайля стосується того, що, мовляв, запропоновані фон дер Ляєн санкції незаконні й недемократичні, позаяк стосуються торгівлі між двома третіми країнами (наприклад, між Іраном та Росією). Спростувати цей доволі логічний, на перший погляд, аргумент можна, уважно придивившись до підстави та сфери застосування. Дійсно, обмежувальні заходи ЄС застосовуються лише в межах юрисдикції Союзу, тобто:

• на території ЄС, включаючи його повітряний простір;
• щодо громадян ЄС, незалежно від того, перебувають вони в Союзі чи ні;
• щодо компаній та організацій, зареєстрованих відповідно до законодавства держави-члена, а також філій компаній ЄС у третіх країнах;
• щодо будь-якої ділової активності, яка повністю або частково здійснюється в межах території Союзу (див. п. 1);
• на борту літаків або суден, що перебувають під юрисдикцією держави-члена або щодо таких бортів чи суден.

ЄС не приймає актів з екстериторіальним застосуванням, що порушують міжнародне право. Водночас діяння (дія або подія), на підставі якого було ухвалено рішення про застосування обмежувальних заходів, може мати місце будь-де, якщо воно має достатню тяжкість для занепокоєння світової спільноти (приміром, Рада Безпеки ООН має режими санкцій щодо КНДР або Ірану).

Очевидно, що запровадження санкцій саме по собі не призведе до того, що росіяни завтра ж припинять отримувати – за підтримки чи потурання окремих урядів – начиння та приладдя, необхідне для дальшого провадження агресії проти України. На жаль, у сучасному високотехнологічному, динамічному світі вишукати додаткові можливості для того, аби провести відповідні операції, не надто складно – втім, уже набагато й набагато складніше, аніж до 24 лютого 2022 року.

Держави вільного світу продовжують вживати кроків, аби авторитарні і тоталітарні режими не добилися успіхів у підживлюванні полум’я путінської агресії. Надзвичайно прикро, що прагнення завоювати політичні бали в умовах демократичного ладу виливається у потурання брехні московського агресора.

Богдан Мироненко

Матеріал підготовлений у рамках проєкту “Stop Lie” БО “Благодійний фонд польсько-українського партнерства» у рамках проєкту «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключною відповідальністю автора і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

#ПрямуємоРазом #TeamEurope #MovingForwardTogether #ISAREdnannia #StopLie

Isar Ednannia European Union in Ukraine Благодійний фонд польсько-українського партнерства