Круглий стіл про розширення російської агресії: експерти закликали до нових форматів безпеки та спільної відповіді

27 листопада в Укрінформі відбувся круглий стіл на тему «Перспективи розширення російської агресії. Як скоординувати протидію планам Кремля у різних країнах». Захід організували громадська ініціатива «Бурштиновий шлях» та Благодійний фонд «Акцент».

У дискусії взяли участь:
Олег Лісний (виконавчий директор БФ «Акцент»), Віталій Кулик (керівник Лабораторії протидії дезінформації КНЕУ), Володимир Копчак (керівник Південнокавказького відділення ЦДАКР), Микола Давидюк (політолог, автор книги про путінську пропаганду), Дайнюс Радзявічюс (медіаомбудсмен Литви), Міхаіл Сіркелі (головний редактор Nokta MD, Молдова), Павел Боболович (Radio Wnet / «Чорне Небо», Польща), Анна Стожко (шефредакторка українсько-польської медіаплатформи) та політолог Артем Бронжуков.
Модератор — політолог і співкоординатор «Бурштинового шляху» Дмитро Левусь.

Основні теми обговорення

• роль експертів та громадянського суспільства у викритті російських агресивних планів;
• реакція європейських держав на спроби Кремля розширити свою агресію;
• консолідація міжнародних партнерів для стримування Москви.

РФ розширює інструменти тиску

Учасники круглого столу наголосили: у 2025 році Росія значно активізувала гібридні дії проти країн ЄС і НАТО. Це проявляється у використанні безпілотників, інформаційних спецоперацій, економічного тиску та військових провокацій.

Співкоординатор «Бурштинового шляху» Дмитро Левусь відзначив, що війна РФ проти України ніколи не припинялася, а нинішній рік став показовим у плані спроб Кремля розширити зону конфлікту. Він нагадав про масовані атаки дронами по Польщі, інциденти на кордоні з Естонією, порушення повітряного простору Литви та Латвії.

Європа має позбутися ілюзій про «локальність» конфлікту

Олег Лісний застеріг, що хибна впевненість у локальному характері війни є небезпечною. Він наголосив: якщо конфлікт триває понад три роки, він неминуче перетинає кордони.
На його думку, сусідні з Україною держави вже відчувають наслідки агресії — і мають готуватися до гірших сценаріїв.

«Перехід у нову холодну війну — оптимістичний сценарій»

Литовський медіаомбудсмен Дайнюс Радзявічюс зазначив, що передумов для демократичних змін у РФ наразі немає. Тому найбільш реалістичним варіантом завершення активної фази війни він назвав повернення до формату холодного протистояння — із жорстким стримуванням, санкціями та чіткими кордонами безпеки.

Польща, Молдова та Центральна Азія — під особливим тиском Кремля

Журналіст Павел Боболович підкреслив, що українські військові сьогодні фактично захищають усю Європу, і ця реальність потребує глибшого усвідомлення серед європейських союзників.

Головний редактор Nokta MD Міхаіл Сіркелі наголосив, що Москва використовує проросійські політичні структури та фактор Придністров’я, щоб втягнути Молдову в конфлікт із Україною.

Віталій Кулик звернув увагу на посилення російських операцій у Центральній Азії. За його словами, Кремль формує мережі впливу під виглядом культурних проєктів, чинить економічний тиск та проводить демонстративні військові навчання. Він прогнозує, що саме цей регіон може стати ареною нових агресивних дій РФ.

Пошук нових форматів безпеки

Політолог Артем Бронжуков заявив, що світ повертається до біполярності, а західні військово-політичні блоки переживають кризу. На цьому тлі ключовою можливістю він бачить створення нових локальних безпекових альянсів, здатних швидко реагувати на загрози та підсилювати держави-партнери політично й оборонно.

Кіберфронт стає не менш важливим

Шеф-редакторка українсько-польської медіаплатформи Анна Стожко наголосила на необхідності активної протидії російському впливу в цифровому середовищі — від блокування ботмереж до оперативних реакцій на дезінформацію.