Крим без місця для мертвих: як окупаційна влада приховує справжні масштаби смертності
Поки російська влада звітує про «покращення демографічної ситуації» в окупованому Криму, супутники фіксують інше — стрімке розростання цвинтарів. За матеріалами Радіо Свобода.
OSINT-розслідування проєкту «Крим.Реалії» (Радіо Свобода) базується на аналізі майже 400 супутникових знімків 13 ключових цвинтарів Криму за період із 2021 по 2024 рік. Журналісти зіставили динаміку змін площ із офіційними заявами окупаційної влади — і виявили розрив, який неможливо пояснити «природними коливаннями смертності».
За словами Сергія Гапона, завідувача лабораторії геоінформаційних систем Світового центру даних з геоінформатики та сталого розвитку, приріст площі окремих цвинтарів перевищив 10% за 7–8 років. Особливо інтенсивно розширення відбувається у великих містах — там, де супутники бачать чітку, регулярну сітку нових поховань.
Севастополь: місто, де закінчується земля
Найгостріша ситуація — у Севастополі. Тут окупаційна адміністрація вже планує:
- розширити цвинтар «Кальфа» на 6 гектарів;
- збільшити площу кладовища «Мекензієві гори» ще на 33 гектари.
Це не «перспективне планування», а реакція на перевантаження: діючі сектори заповнюються швидше, ніж встигають з’являтися нові.
У Сімферополі кладовище «Абдал» майже вичерпало свій ресурс. Нові поховання переносять на 47 гектарів біля села Перово — рішення, яке мовчки визнає: старі дані про «зниження смертності» не витримують зіткнення з реальністю.
Метод, який не обдуриш
Продюсерка розслідувальних проєктів Рійн Альяс пояснює: для кожного цвинтаря команда підібрала близько 30 якісних знімків без хмарності. Це дозволило:
- простежити появу нових секторів;
- зафіксувати ущільнення поховань;
- порівняти темпи росту в різні роки.
Супутники не рахують людей — але вони безпомилково фіксують наслідки смертей. І ці наслідки не корелюють з офіційною російською статистикою.
Результати розслідування напряму ставлять під сумнів заяви РФ про нібито зменшення смертності в окупованому Криму. Розширення кладовищ — це фізичний доказ того, що людей помирає більше, ніж визнає влада.
Цей патерн уже знайомий Україні. Свідчення тих, хто пережив блокаду Маріуполя, говорять про масові вбивства цивільних, зниклі тіла, роки невідомості для родин. Там, де немає прозорого обліку смерті, з’являється безіменна земля — і тиша замість відповідей.
Крим сьогодні — це територія, де бракує місця для мертвих, але водночас бракує правди для живих. Окупаційна влада може маніпулювати цифрами, але не може приховати сліди на землі, які видно з орбіти.
Супутникові знімки стають новими свідками війни — холодними, точними й невблаганними. І вони говорять одне: реальна ціна окупації значно вища, ніж у російських звітах.