Маєте бізнес – тоді ми йдемо до вас. Чого чекати від поновлення перевірок

Із 1 січня цього року втратив чинність мораторій на перевірки бізнесу, який діяв чотири роки. Про це повідомляє Upmp.news з посиланням на ZiK.

Із 1 січня цього року втратив чинність мораторій на перевірки бізнесу, який діяв чотири роки. І хоча мораторій ніколи не був абсолютним і мав багато виключень, та все ж більшість видів контролю були заборонені, а отже, український бізнес, особливо малий і середній, міг зітхнути з полегшенням і зосередитись на розвитку. З іншого боку, це подекуди давало підстави споживачам нарікати на якість продукції – мовляв, якщо немає перевірок, підприємці роблять усе, що хочуть.

Раніше у Державній регуляторній службі називали цифру у 120 тис. перевірок, запланованих на цей рік. Питання проведення перевірок врегульовано Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Насамперед, зупинимось на основних моментах, які корисно знати будь-якому підприємцю.
Планові перевірки

Коли і кого мають перевіряти – підприємці можуть дізнатись на Інспекційному порталі, що є новацією, оскільки в роки до мораторію такого сайту не існувало.

Крім того, про планову перевірку підприємців мають повідомляти письмово не пізніш як за десять днів до неї.

Періодичність проведення планових перевірок залежить від ступеня ризику, який наданий тому чи іншому підприємству:

високий – перевірка проводиться не частіше одного разу на два роки;
середній – перевірка не частіше одного разу на три роки;
незначний – не частіше одного разу на п’ять років.

Позапланові перевірки

Законом передбачено такі підстави для здійснення позапланових перевірок:

за проханням самого суб’єкта господарювання;
виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документі обов’язкової звітності;
перевірка виконання приписів, виданих за результатами попередніх перевірок;
звернення від фізособи стосовно порушення, що спричинило шкоду її правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави. Тоді перевірку має погодити центральний орган виконавчої влади у відповідній сфері;
неподання суб’єктом господарювання обов’язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин;
доручення Прем’єр-міністра України про перевірку у відповідній сфері через виявлені системні порушеннями та/або подію, що має значний негативний вплив;
аварія, смерть потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання.

Про позапланові перевірки підприємців не попереджають, однак, як визначено законом, під час них мають «з’ясовуватися лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу».
Права підприємців

Ст. 10 згадано вище закону передбачено, що підприємці мають право не допускати посадових осіб до здійснення перевірки у певних випадках. Із них можна виокремити, зокрема, такі, коли:

порушені вимоги щодо періодичності проведення перевірок;
посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії необхідних документів або якщо документи не відповідають вимогам закону;
про планову перевірку заздалегідь не повідомили;
повторна позапланова перевірка здійснюється за тим самим фактом;
орган державного нагляду (контролю) не затвердив та не оприлюднив на власному офіційному веб-сайті уніфікованої форми акта, в якій передбачається перелік питань, залежно від ступеня ризику.

Тут варто зазначити, що станом на 31.01.2019 уніфіковані форми актів наявні у семи сферах державного нагляду (контролю).

Також підприємець має право вимагати припинення здійснення перевірки у разі:

перевищення визначеного законом максимального строку здійснення такого заходу;
використання посадовими особами органу державного нагляду (контролю) неуніфікованих форм актів;
з’ясування під час здійснення позапланової перевірки питань, інших ніж ті, які стали підставою для здійснення такого заходу.

Страхи і надії бізнесу

Виконавчий директор Інститут економічних досліджень та політичних консультацій Кузяків Оксана у коментарі ІА ZIK розповіла про очікування бізнесу від повернення перевірок і про потенційні ризики, які при цьому виникають:

«Багато виключень з цього мораторію насправді було вже у 2017-2018 роках. Тобто фактично найбільше він діяв перші два роки, і це дало змогу захистити, насамперед, малий бізнес від свавілля перевіряючих органів тієї системи, яка нам дісталася з часів Януковича-Азарова і яка була створена, аби збирати побори з підприємців.

Але із підписанням Угоди про Асоціацію Україна взяла на себе зобов’язання контролювати безпечність харчової продукції і безпечність у секторі, що стосується машин та механізмів. Тому, з одного боку, цей мораторій не можна продовжувати, ми мусимо робити ці перевірки, бо інакше український виробник буде мати проблеми із виходом на європейський ринок.

Із другого боку, хочеться все-таки сподіватися на те, що наші служби насправді реформовані і ми не отримаємо повернення до практик, які були раніше. Бо перевірки Інспекції праці, які почалися ще в 2018 році, були досить неоднозначними, і від бізнесу надходили сигнали, що часто вони проходили за таким «старим» сценарієм. Але знову ж таки вони були точковими і не масовими.

Тому не можна однозначно сказати, що завершення дії мораторію вплине негативно, адже все ж таки було багато зроблено за ці чотири роки, створений Інспекційний портал, де кожен підприємець може подивитися, коли який орган планує його перевіряти. Зараз найбільше побоювань у бізнесу викликають позапланові перевірки – це те, що було свого часу було найбільш агресивною і найбільш проблемною практикою. Але тепер через те, що є нормовані процедури самої перевірки, є багато запобіжників, щоб контролюючі органи не напали на бізнес.

Стосовно Державної фіскальної служби, то вона зараз в процесі нової реформи. Кількість її працівників буде зменшуватися, і невідомо, наскільки вони спроможні будуть зараз робити якісь масові перевірки, того чого так підсвідомо боїться бізнес, який пам’ятає, як це було колись. Також бізнес побоюється можливих «масок-шоу», які були на слуху минулого року.

Але будемо сподіватися, що цього року цей Інспекційний портал буде працювати, що бізнес буде навчений ним користуватися і якщо будуть виникати якісь проблеми, то буде зворотній зв’язок і можливість відстояти свої права».

Тетяна Штифурко,
ІА ZIK