Мистецтво, як доказ незламності: Музей війни представляє виставку «ХЕРСОН: НЕ/ВКРАДЕНЕ»
Експозиція стала символом деокупації та надії: сучасні митці відтворили образи викрадених творів, аби нагадати, що Херсон живий, а українська спадщина обов’язково повернеться додому після Перемоги.
У Національному музеї історії України у Другій світовій війні триває виставковий проєкт «ХЕРСОН: НЕ/ВКРАДЕНЕ». Відкритий ще наприкінці зими, він постає як особливий простір пам’яті до четвертих роковин початку повномасштабного вторгнення росії та Дня спротиву окупації Автономної Республіки Крим і міста Севастополя.
За словами кураторів, це вже друга експозиція в рамках проєкту: перша відбулася торік у Львові, де було представлено 29 робіт, а нині у Музеї війни експонуються ще дев’ять нових штудій та омажів.
Генеральний директор Музею війни Юрій Савчук наголосив, що для музею важливо виявити солідарність та підтримати колег, які борються за повернення колекції, пограбованої окупантом.
Особливо емоційним став виступ директорки Херсонського художнього музею Аліни Доценко, яка розповіла про драматичну історію втрати фондів: за роки її керівництва збірка зросла з чотирьох до понад чотирнадцяти тисяч експонатів, охоплюючи мистецтво від XVII до XXI століття з різних континентів.
Після окупації Херсона у березні 2022 року колектив музею врятував документацію, але фізично захистити колекцію було неможливо, і в період з 30 жовтня по 4 листопада окупанти вивезли твори до Криму.
«Ми були під прицілом. Фізично врятувати 14 тисяч робіт було неможливо. Але ми зберегли документацію і сьогодні першими серед українських музеїв працюємо з Інтерполом», — зазначила вона. Координаторка проєкту, генеральна директорка Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Роза Тапанова підкреслила, що виставка — це історія про український південь і людей, які не вагалися у своєму виборі: «Ми хочемо, щоб, дивлячись на ці роботи, ви більше задумувалися про Херсон і Крим, адже ми завжди були поєднані».
Експозиція об’єднала роботи 26 сучасних українських митців — серед них Матвій Вайсберг, Олександр Животков, Ахра Аджинджал, Антон Логов та інші. Вони створили штудії та омажі на викрадені твори Херсонського художнього музею. Це не репліки й не спроба замінити оригінал — це шана та данина митцям, чиї роботи були викрадені.
Особливий символізм виставці надає інсталяція художниці Оксани Цюпи — в’язане дерево, ліва й права частини якого уособлюють окуповані та вільні території України. Кожен відвідувач може прикрасити його «листям», зав’язавши зелену стрічку як знак віри у звільнення всіх українських земель.
«Актуальність цієї виставки полягає в тому, що вона не лише відтворює пам’ять про пограбовану колекцію Херсонського художнього музею, але й стає символом культурної стійкості та відновлення. Це простір пам’яті й підтримки, який нагадує: мистецтво не можна вкрасти, воно живе у творчості й пам’яті», — зазначають організатори проєкту.
Виставка «ХЕРСОН: НЕ/ВКРАДЕНЕ» є не просто мистецькою подією, а важливим свідченням незламності української культури. Вона нагадує, що навіть у часи втрат і випробувань мистецтво продовжує бути голосом свободи, символом єдності та надії на відновлення. Це простір, де минуле зустрічається з майбутнім, а пам’ять стає силою, що допомагає Україні вистояти й перемогти.
Виставка «ХЕРСОН: НЕ/ВКРАДЕНЕ»
Коли: до 1 квітня, будні — від 10:00 до 19:00, вихідні — від 10:00 до 20:00.
Де: вулиця Лаврська, 27.